Випуск 101

У збірнику викладено результати досліджень у галузі технічних наук. Розглянуто шляхи підвищення ефективності промислових виробництв, автоматизації, контролю та керування технологічними процесами. Важливе місце займають питання енергозбереження, надійності охорони праці, техніки безпеки, захисту довкілля.

 

ЗМІСТ

  • УДК 622.235

    Спостерігається нерівномірність подрібнення гірських порід по висоті уступу. Ця нерівномірність формує виробничі ситуації різного ступеню складності, які за умов врахування причин, що їх породжують, можуть бути усунені під час виконання проектних робіт. Найбільш доцільним, за таких умов, вважається метод короткоуповільненого підривання частин свердловинних зарядів. Встановлення раціональних конструкцій свердловинних зарядів та сітки їх розташування, за яких забезпечувалося вдосконалення способу ведення буровибухових робіт та підвищення якості вибухового подрібнення порід. Наведено результати експериментальних вибухів в Першотравневому та Ганнівському кар’єрах ПАТ ПІВНГЗК, в яких застосовано розподілення свердловинних зарядів на дві частини і короткоуповільнене їх підривання одна відносно одної. Обґрунтовано конструктивні параметри свердловинних зарядів (верхнього і нижнього), забійки і інертного проміжку, таким чином, що весь 15 м уступ розподіляється на дві майже рівні частини. При цьому, забезпечується збереження цілісності газових пухирців у частині заряду, що підривається через сповільнення. Крім того, першочерговим вибухом верхнього заряду розвантажується нижня частина уступу від сил тяжіння, що створюються верхньою його частиною, чим покращується якість її подрібнення нижнім зарядом. Зроблено аналіз розповсюдження прямих і відбитих хвиль в тілі уступу після спрацювання верхньої частини заряду, яким обґрунтовано інтервал сповільнення між частинами видовженого заряду вибухової речовини, який охоплює терміни часу на проходження прямих хвиль до вільних поверхонь укосу і покрівлі уступу, відбитих хвиль до нижнього торця заряду, посування обох хвиль повз цей торець, а також, змінення напруг розтягуючих на стискаючі. Лише по завершенню обумовленого процесу найдоцільніше підривати нижній заряд вибухової речовини. Наведено результати подрібнення гірських порід в експериментальних і контрольних дільницях вибухових блоків.

    Ключові слова: експериментальні вибухи, свердловинін заряди, укос і покрівля, вибухові блоки.

    Список літератури

    1. Купрін В.П., Коваленко І.Л. та ін. Розробка і впровадження емульсійних вибухових речовин на кар’єрах України. – Дніпропетровськ:ДВНЗ УДХТУ, 2012. – 243 с.
    2. Биков К.Є., Носов В.М. та ін. Пат. 31419 Україна МПК7F42D1/02. Пристрій для розосередження заряду вибухової речовини в обводненій свердловині //опубл.10.04.2008, Бюл №7.
    3. Купрін В.П. та ін. Оцінка детонаційних характеристик емульсійних вибухових речовин марки Україніт та Емоніт // Информац. Бюл. – УСПВ. – 2012. – №1. – С. 6–12.
    4. Ефремов Э.И. Выбор метода размещения и параметров промежуточных детонаторов при использовании сква-жинных зарядов / Ефремов Э.И., Ищенко Н.И., Пономарев А.В. // информационный бюллетень УСПВ, №1, 2011. – С. 2–6.
    5. Мельников Н.В. Влияние конструкции зарядов на результаты взрывных работ, – В кн. Сборник докладов IV симпозиума в г. Ролла (США, 1961), Госгортехиздат, М., 1962.
    6. Марченко Л.Н. Опыт применения зарядов с воздушными промежутками. Тезисы и материалы научно-технического семинара «Совершенствование буровзрывных работ на открытых разработках». Днепропетровск, «Промінь», 1963.
    7. Ефремов Э.И. Взрывание с внутрискважинными замедлениями., «Наукова думка»., Киев – 1971. – 167 с.
    8. Кук М.А. Наука о промышленных взрывчатых веществах. Пер. с англ. под. ред. Г. П. Демидюка и Н.С. Ба-харевич. М., Недра, 1980. – 453 с. – Пер. изд.: США, 1974, с.382-385.
    9. uvall W.I/ and T.C. Atchison, “Rock Brekage by Explosives”, RI 5356 (Bur. of Mines), Sept/ 1957; Missouri School of Mines and Metallurgy, Symposium of Mining Research, TS No/ 97, p. 100 (1959), L. Obert, Bur. of Mines RI 6053 (1962).
    10. Hino K. Theory and Practice of Blasting, Nippon, Kayaku Co., Ltd., 1959.
    11. Johansson C.H. and P.A. Persson, Detonics of High Explosives, Academic Press, New York, London, 1970; P.A. Persson, N. Lundborg, and C.H. Johansson, “The Basic Mechanisms in Rock Blasting”, Proceedings of the Second Congress of the International Society of Rock Blasting 5-3, Belgrade, Yugoslavia, 1970.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.27

    В даний час відпрацювання залізних руд Криворізького залізничного басейну підземним способом ведеться на глибинах понад 1300 м. Їх розробка традиційними системами розробки в складних гірничо-геологічних умовах призводить до підвищеної втрати і забруднення добутих олов’яних мас. З метою підвищення показників витягнення, запропонована ідея з формуванням очищувальної камери параболічної форми, яка дозволить зберегти, дозволить зберегти стійкість на весь період відпрацьовування і запобігає забрудненню олов’яної маси з боку в’язниці в процесі випуску. Устойчивость очищення камери забезпечується оптимальним співвідношенням висоти до ширини. Розроблена методика визначення параметрів очищувальної камери параболічної форми, яка враховує радіуси вертикального та горизонтального стійкого виявлення, дозволяє визначити стійкі параметри камери. В процесі дослідження визначено величину максимального руйнуючого тиску на контурі очищеної камери параболічної форми. Було встановлено, що руйнуюча напруга залежить від кута прикладеної навантаження до контуру очищеної камери та фізико-механічних властивостей гірських порід оточуючих її. Дана методика базується на результатах лабораторних досліджень виконаних для умов Криворізького залізорудного басейну.
    К основним достоїнствам складно-камерної системи відносяться: отримання великої кількості чистого корисного іскопаемого, а також чітке розділення потоку чистої олії з камери та розведеної олії з ціликів (виділення руд з блоку по сортам має важливе значення, так як виключає необхідність збагачення всієї доїдної орні маси), мала питома вага нарізних робіт. На підставі досліджень обґрунтовані стійкі параметри очищення камери параболічної форми при дослідженні нестійких осадових систем із масовим руйнуванням опада і належачих порід.

    Ключові слова: залізорудний басейн, очисна камера, руйнівний тиск.

    Список літератури

    1. Пути совершенствования качества металлургического сырья на шахтах Кривбасса / В.С. Гирин, Н.К. Крав-цов, В.А. Витряк // Разраб.рудн.месторожд. – Кривой Рог: КТУ. – 2000. – Вып. 70. – С. 10-13.
    2. SWOT-анализ ОАО “КЖРК” – залог успешной работы железорудных шахт Кривбасса в условиях глобального рынка / Письменний С.В., Б.Н.Андреев, Бровко Д.В., Кривошеин С.В., Петрик Н.Н. // Форум гірників 2010: Ма-териалы межд. конф. (21-23 жовтня 2010 р.). – Дніпропетровськ: НГУ, 2010. – С.189-193.
    3. Современное состояние и перспективы развития предприятий по добыче и переработке железорудного и флю-сового сырья в Украине / В.А.Колосов, В.П.Воловик, Н.И.Дядечкин // Горн.журн. – 2000. – №6. – С. 162-168.
    4. Перспективы поддержания производственных мощностей шахт и карьеров Кривбасса/ Б.Н. Андреев, С.В. Письменный, Д.В. Бровко // Минск, 2013. – С.115-120.
    5. Комбіновані способи подальшої розробки залізорудних родовищ Криворізького басейну / М.І.Ступнік, С.В.Письменний // Гірничий вісник: Кривий Ріг, 2012. – Вип. 95(1). – С. 3-7.
    6. Сторчак С.А., Письменный С.В., Сбитнев В.А. Повышение качества рудной массы при подэтажном обру-шении, за счет технологических факторов // Качество минерального сырья. Сб. научн. тр. – Кривой Рог, 2002. – С. 70-74.
    7. Золотарев И.И., Стариков Н.И., Фаустов Г.Т. Отработка па¬раллельных залежей в условиях Криворожского бассейна // Горный журнал. – 1962. – №6. – С. 19-23.
    8. Абашин П. А., Пикалов А. И., Фаустов Г. Т., Шкребко Г. С, Го¬воров А.В. Исследование устойчивости це-ликов при отработке парал¬лельных залежей // Горный журнал. – 1974. – №5. – С. 57-59.
    9. Пат. 48832А, UA, Е21С41/16. Спосіб розробки крутоспадних рудних родовищ, що містять включення пустих порід / Сторчак С.О., Щелканов В.О., Хівренко О.Я., Чередніченко О.Є., Караманіц Ф.І., Саєнко В.К., Хіврен-ко В.О., Сбітнєв В.О., Письменний С.В. № 2001128777; Заявлено 18.12.2001; Опубл. 15.08.2002 р., Бюл. № 8.
    10. Письменный С.В., Хивренко В.О., Сбитнев В.А., Полухина Н.В. Определение параметров компенсацион-ной камеры сводчатой формы // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ. – 2002. – Вып. 79. – С. 48-52.
    11. Перспективные технологические варианты дальнейшей отработки железорудных месторождений системами с массовым обрушением руды / Н.И.Ступник, С.В.Письменный // Вісник Криворізького національного університету, 2012. – Вип. 30. – С. 3-7.
    12. Формирование нагрузки от локальных вывалов при сплошном сводообразовании / Тимченко А.В., Пусто-бриков В.Н., Цидаев Т.С. // Вестник Владикавказкого научного центра. – Владикавказ, 2007. – Т. 7. – №2. – С. 44 – 48.
    13. Ступник Н.И., Письменный С.В. Физическое моделирование формы компенсационных камер при отработке блоков на больших глубинах // Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг, 2012. – Вип. 31. – С. 3-7.
    14. Ступник Н.И., Андреев Б.Н., Письменный С.В. Исследование формы поперечного сечения подземных вы-работок при комбинированной отработке месторождений // Вісник Криворізького національного університету: – Кри-вий Ріг, 2012. – Вип. 32. – С. 3-6.
    15. Андреев Б.Н., Бровко Д.В., Письменный С.В. Локализация высокоминерализованных шахтных вод в усло-виях дренажного комплекса шахты “Гигант-Глубокая” // Современные проблемы шахтного и подземного строитель-ства: Донецк: Норд-Пресс, 2009. – Вып.10-11. – С. 111-119.
    16. Письменный С.В. Исследования устойчивости целиков от формы очистной камеры при отработке магнети-товых кварцитов в полях действующих шахт подземным способом// Вісник Криворізького національного університе-ту: – Кривий Ріг, 2014 – Вип. 36. – С. 9-13.
    17. Ступник Н.И., Письменный С.В. Повышение качества горной массы при отработке сложноструктурных за-лежей Криворожского бассейна подземным способом // Качество минерального сырья. Сб. научн. тр. – Кривой Рог, 2014. – С. 19-26.

    Рукопис надіслано до редакції 07.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271

    Розглядається технологічний потенціал гірничо-збагачувального комбінату щодо видобутку побіжної нерудної сировини в діючому рудному кар’єрі. Пропонується принцип і організаційні заходи щодо компонування і поєднання в одноканальний періодичний вантажопотік окремих монопродуктових потоків при переході на комплексну розробку родовищ. Показано, що вміщуючі гірські породи в проектних контурах рудних кар’єрів є різноманітними і здебільшого придатними для продуктивного використання. Їх якість і запаси – достатні для видобутку як альтернативної сировини тій, що видобувається в нерудних кар’єрах. Для оцінки ефективності цього доцільним є аналіз можливостей використання рудних конвеєрних трактів в кар’єрі ІнГЗК. Показано, що Інгулецьке родовище характеризується високою петрографічною комплексністю. Разом з тим, в кар’єрі, що розробляє його, є широкий спектр технічних засобів для організації мультіструктурних вантажопотоків навіть в існуючих умовах обмеженого простору для ведення гірничих робіт. Але для достовірної оцінки ефективності можливої конверсії ГЗК знання гірничо-технологічних умов і споживчих характеристик потенційної нерудної продукції – недостатньо. Для цього є необхідним більш глибокий системний аналіз стану та співвідношення різноманітних ресурсів, проектних напрацювань, виробничого й економічного потенціалу підприємства, адаптивної гнучкості й інертності застосовуваних технологій, а також багатьох інших внутрішніх і зовнішніх факторів. Стосовно технологічної складової в такому системному підході щодо ІнГЗК показано, що до 2022 року реальні можливості переходу на комплексну розробку родовища в його кар’єрі з залученням в транспортування нерудної побіжної продукції ЦПТ є вельми обмеженими без радикальних змін прийнятих проектів. Однак, після 2027 року це стає вже доцільним, та полягає в зміні структури існуючих вантажопотоків з мінімальними їх модифікаціями. При цьому основна ідея мінімізації проблем переходу на нові види продукції (диверсифікація сировини цільового видобутку і конверсія підприємства) полягає у використанні ритмічних пульсацій продуктивності трактів ЦПТ. Інгулецьке родовище характеризується високою петрографічної комплексністю. Разом з тим, є певний потенціал для організації мультіструктурних вантажопотоків навіть в дуже обмежених умовах. Для достовірної оцінки ефективності можливої конверсії ГЗК потрібен подальший глибокий системний аналіз адаптивної гнучкості і інертності застосовуваних технологій, а також багатьох інших внутрішніх і зовнішніх факторів.

    Ключові слова: кар’єр, конвеєр, мінеральна продукція, вантажопотік, суміщені потоки, комплексні технології.

    Список літератури

    1. Виницкий К.Е. О ресурсосберегающих технологиях и комплексном освоении недр. / Горные науки промышленность. –М.: Недра, -1989. – 15-21.
    2. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горно-обогатительных комбинатов УССР. –К.: Наукова думка, 1984. – 417 с.
    3. Шапар А.Г. й ін. Ресурсозберігаючі технології видобутку корисних копалин на кар’єрах України. –К.: Наукова думка, 1998. – 288 с.
    4. Постоловский В.В., Добрынин А.Е., Пропоненко В.И. Реструктуризация горно-обогатительных предприятий. – Кривой Рог.: Минерал, 2000. – 334 с.
    5. Комплексная разработка рудных месторождений / А.Д. Черных, В.А. Колосов, О.С. Брюховецкий и др.; под ред. А.Д. Черных. – К.: Техніка, 2005. – 376 с.
    6. Юдин А.В., Мальцев В.А. Эволюция перегрузочных комплексов на глубоких карьерах // Горный журнал, 2002. –№ 4. – С. 37-42.
    7. Шешко Е.Е., Картавый А.Н. Эффективный крутонаклонный конвейерный подъем глубоких карьеров // Открытые горные работы. – 2000. – № 3. – С. 21-25..
    8. Mineral sizing at Mission // Mining magazine. – 1998. – November. – 37-39 рр.
    9. Вайсберг Л. А., Зарогатский Л. П. Новое оборудование для дробления и измельчения материалов // Горный журнал. – 2000. – № 3. – С. 17-21.
    10. Шеметов П.А. Особенности работы горно-транспортных комплексов при открытой разработке месторождения Мурунтау. http://giab-online.ru/files/Data/2005/2/16_SHemet12.pdf
    11. Вайсберг Л. А., Баранов В.Ф. Состояние и перспективы развития циклично-поточных технологий // Горный журнал. – 2002, –№ 4. – С. 11-14, 66-72.
    12. Снитка Н.П., Шеметов П.А. Развитие ЦПТ с крутонаклонным конвейером в глубоком карьере Мурунтау. // Горнопромышленные ведомости. http://www.miningexpo.ru/news/21589 – 2012.
    13. Афанасьев Є.В., Жуков С.О.. Теоретичні засади менеджменту конверсії гірничорудних підприємств. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. – 246 с.
    14. Жуков С.А., Федоренко С.А., Пузанов Е.В. Координация грузопотоков при переводе рудных карьеров на комплексное освоение недр // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ, 2002. – Вып. 78. – С. 32-36.
    15. Федоренко С.А., Жуков С.А. Определение параметров формируемого участка карьера при многоканально-интегрированной транспортной схеме // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТ, 2007. – Вып. 91. – С. 31-36.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271.33:622.12

    Необхідність у визначенні перспективних кінцевих границь залізорудних кар’єрів обумовлена тим, що після виходу гірничих робіт на проектний контур кар’єри будуть працювати в режимі щорічного зниження (вибуття) виробничої потужності, а для підготовки перекриття такого вибуття буде потрібно 5-7 років при будь-якому способі розробки. При цьому збільшиться глибина розробки родовища, а більша частина верхніх горизонтів робочої зони буде погашена, що потребує залучення значно більшого обсягу інвестицій на освоєння запасів за затвердженим проектним контуром кар’єру. У статті, на прикладі Першотравневого кар’єру ПАТ «Північний ГЗК», показано визначення перспективних контурів відпрацьовування кар’єру, виконані дослідження зміни найбільшого поточного коефіцієнта розкриву залежно від збільшення проектної глибини кар’єру. Перспективні границі Першотравневого кар’єру ПАТ «Північний ГЗК» забезпечать економічні показники видобутку руди та виробництва концентрату на рівні не нижче економічних показників подібних гірничо-збагачувальних комбінатів. За результатами проведених досліджень установлено, що приріст запасів руди в перспективному контурі кар’єру становить більш 130 млн т. При цьому додатковий обсяг розкривних робіт складе в розмірі 260 млн м3. Коефіцієнт розкриву в затвердженому проектному контурі відпрацьовування кар’єру становить 0,6 м3/т. При розробці родовища в перспективному контурі відпрацьовування кар’єру коефіцієнт розкриву буде становити 0,81 м3/т. При розробці родовища в перспективних контурах відпрацьовування кар’єру строк його експлуатації може бути продовжений до 43 років проти 37 (при роботі в затвердженому контурі відпрацьовування). З визначенням перспективних кінцевих контурів кар’єра відбудеться зміна обсягів розкривних порід, руди і її якості, при яких необхідно встановити його виробничу потужність і період роботи комбінату. Підраховані погоризонтні обсяги виїмки руди і розкривних порід в перспективному контурі відпрацювання кар’єра.

    Ключові слова: кінцевий контур, глибина кар’єру, коефіцієнти розкриву, обсяги руди розкривних порід, строк роботи.

    Список літератури

    1. Арсентьев А.И. Определение производительности и границ карьеров / А.И.Арсентьев. – 2-е издание переработанное и дополненное – М.: Недра, 1970. – 319 с.
    2. Арсентьев А.И. Развитие методов определения границ карьеров / А.И.Арсентьев, А.К.Полищук // Л.: – Наука, 1967.
    3. Ржевский В.В. Проектирование контуров карьеров. / В.В.Ржевский. – Москва.: – Металлургиздат, 1956.
    4. Хохряков В.С. Проектирование карьеров / В.С.Хохряков – М.: – Недра, 1980.
    5. Близнюков В.Г. Определение главных параметров карьера с учетом качества руды / В.Г. Близнюков – М.: Недра, 1978. – 151 с.
    6. Определение перспективных границ и производительности Первомайского карьера ПАО «СевГОК»: Отчет о НИР (заключит. Том I)//Академия горных наук Украины. № ГР 0115U002577.-Кривой Рог. 2014.- 93 с.
    7. Определение перспективных границ карьера, обеспечивающих конкурентоспособность железорудной продукции Полтавского ГОКа: Отчет о НИР (заключит.) // Государственное высшее учебное заведение «Криворожский национальный университет». № ГР 011U003099. – Кривой Рог, 2014.-115 с.
    8. Близнюков В.Г. Исключение субъективных факторов при определении конечных контуров железорудных карьеров в составе ГОКов / Близнюков В.Г., Баранов И.В., Савицкий А.В. // Вісник Криворізького національного університету.- Кривий Ріг: КНУ, 2012. – Вип. 31. – С.3–6.
    9. Близнюков В.Г. Совершенствование методов определения границ карьеров / Близнюков В.Г., Баранов И.В., Савицкий А.В. // Гірничий вісник. – Кривий Ріг. – КНУ, 2015. вип. 99. – С.3-9.
    10. Нормы технологического проектирования горнодобывающих предприятий с открытым способом разработки месторождений полезных ископаемых, К.: – Министерство промышленной политики Украины, 2007.
    11. Научно-исследовательская работа «Определение рациональной стратегии развития транспортной схемы Первомайского карьера ПАО «СЕВГОК».- «МИ-ЦЕНТР», г. Кривой Рог, 2013.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 625.711.1:629.113

    Наведено результати досліджень щодо зменшення коефіцієнту опору кочення великовантажного кар’єрного автосамоскида за рахунок застосування нового поперечного профілю кар’єрної автодороги. Розкрито механізм впливу профілювання поверхні руху на енергетичні показники руху автосамоскида, а також – характер зміни плями контакту колеса з дорогою залежно від характеристик гуми та умов її деформування. Наведено діючі технічні умови на повний комплект тягового обладнання великовантажного кар’єрного автосамоскида а також методи визначення швидкості руху останнього з урахуванням зміни параметрів поперечного профілю кар’єрного шляху. Зазначено в якому напрямку зосереджуються наукові пошуки авторів: не тільки удосконалення запропонованих у попередні періоди методів і методик, але й самих підходів щодо пояснення механізму деформування великорозмірної гумової шини максимально навантаженого колеса при русі поверхнею змінного поперечного профілю з різними деформаційними та фрикційними характеристиками. Представлено методику проведення досліджень та їх результати, а також подано блок-схему основних реальних напрямків технічно можливого та технологічно доцільного підвищення швидкості руху усереднено типового великовантажного кар’єрного автосамоскида. Автори зосередили увагу на дослідженні впливу на параметри руху великорозмірного колеса характеру кривизни утворюючих профілю дороги, на відміну від досліджених раніше прямолінійних утворюючих. Доведено, що на експлуатаційну швидкість кар’єрного автосамоскида найбільш суттєво впливають: кут поперечного, відповідного колісним парам, центрально-симетричного нахилу поверхні та ширина автодороги, а також значно залежні від цього коефіцієнти опору кочення та зчеплення шин. Запропонована методика дозволяє значно розвинути теоретичне обґрунтування експериментально підтвердженої гіпотези про зменшення коефіцієнту опору кочення при ввігнутому профілі кар’єрної автодороги. Також зменшення коефіцієнта опору кочення дає можливість знизити величину тяги та потужності на ведучих колесах великовантажного кар’єрного автосамоскида, що підвищує машинний ресурс для виконання додаткових обсягів перевезень. Оскільки транспортну роботу можна виконувати з меншими показниками потужності двигуна самоскида, то це в свою чергу забезпечує і зменшення енерговитрат – об’ємів пального на транспортування заданих обсягів гірничої маси.

    Ключові слова: кар’єр, профіль дороги, кар’єрний автосамоскид, опір руху, великорозмірні колеса.

    Список літератури

    1. Ржевский В.В. Научные основы проектирования карьеров. – М.: Недра, 1977. – 598 с.
    2. Астахов А.С. Динамические методы оценки эффективности горного производства. – М.: Недра, 1973. – 271 с.
    3. Шешко Е.Ф., Ржевский В.В. Основы проектирования карьеров . – М.: Недра, 1977. – 355 с.
    4. Васильев М.В., Смирнов В.П., Кулешов А.А. Эксплуатация карьерного автотранспорта. – М.: Недра, 1979. – 280 с.
    5. Мельников Н.В., Фадеев Б.В. К решению научных и технических проблем глубоких карьеров // Физико-технические горные проблемы: Сб. – М.: Наука, 1971. – С. 5-10.
    6. Томаков П.И. Структура комплексной механизации карьеров с техникой цикличного действия. – М.: Недра, 1976. – 232 с.
    7. Новожилов М.Г., Бондарь С.А., Дриженко Ю.А. Область применения перспективных видов транспорта на глубоких карьерах // Горн. журн. – 1972. – № 12. – С. 34-37.
    8. Бызов В.Ф., Мартыненко В.П., Станков А.П. Железорудная промышленность глазами международных экспертов. – Кривой Рог: Минерал, 1995. – 35 с.
    9. Астафьев Ю.П., Полищук Г.К., Горлов Н.И. Планирование и организация погрузочно-транспортных работ на карьерах. – М.: Недра, 1986. – 168 с.
    10. Сироткин З.Л., Альтшулер В.М., Казарез А.Н. Надежность карьерных автосамосвалов. – М.: Недра, 1974. – 72 с.
    11. Яковлев В.Л. Теория и практика выбора транспорта глубоких карьеров. – Новосибирск.: Наука. Сиб. отд-ние, 1989.- 240 с.
    12. Белятынский А.А. и др. Проектирование автомобильных дорог с учетом экономии энергоресурсов / А.А. Белятынский, Л.В. Василенко, А.М. Романюха. – К.: Будівельник, 1990. – 104 с.
    13. Виницкий К.Е. Оптимизация технологических процессов на открытых горных разработках. – М.: Недра, 1976. – 280с.
    14. Тымовский Л.Г. Комбинированный транспорт на карьерах. – М.: Госгортехиздат, 1963. – 120 с.
    15. Жуков С.А., Филатов С.В., Гирин В.С. Состояние карьерного транспорта, пути его обновления и модернизации // Гірнича електромеханіка та автоматика. – Дніпропетровськ: НГУ, 2002. – №68. – С. 64-66.
    16. Автомобільні двигуни / І.І. Тимченко, Ю.Ф. Гутаревич, К.Є. Долганов, М.Р. Муджобаєв / За ред. І.І. Тимченка. – Х.: Основа, 1995. – 464 с.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.807: 502.175

    Викиди забруднюючих речовин під час проведення масових вибухів є залповими, тобто за короткий час у повітря викидається значна кількість забруднювачів. При цьому виникає небезпека перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та на межі житлової забудови. При визначенні місця відбору проб враховується місце розташування блоку, що підривається, параметри буро-вибухових робіт, напрям вітру, відстань до цього блоку. Крім визначення концентрацій забруднюючих речовин, що утворюються під час проведення масових вибухів, НДІБПГ КНУ проводить моніторинг природоохоронних заходів, які підприємство застосовує для боротьби з викидами. Важливим аспектом попередження забруднення атмосферного повітря при масових вибухах є прогнозні розрахунки приземних концентрацій на межі СЗЗ перед проведенням вибухів. Знання наслідків масового вибуху дозволить оперативно відкоригувати технологію ведення вибухових робіт у частині застосування заходів з пило-газо-подавлення. Для вирішення цього питання необхідно розробити модель прогнозних розрахунків стану атмосферного повітря під час проведення масових вибухів на підставі комп’ютерних програм, затверджених Мінприроди України. В цьому випадку визначаються еквівалентні максимальні разові викиди (ЕМРВ) забруднюючих речовин, приведені до двадцятихвилинного інтервалу осереднення, величини яких можна використати як вихідні дані для програми розрахунків розсіювання ЕОЛ. Як показують результати розрахунків, вони мають досить велику збіжність з фактичними приземними концентраціями, отриманими шляхом вимірювань на підфакельних постах. Визначені еквівалентні максимальні разові викиди забруднюючих речовин, приведені до двадцятихвилинного інтервалу осереднення, величини яких можна використати як вихідні дані для програми розрахунків розсіювання ЕОЛ. Визначено методику розрахунку еквівалентних максимальних разових викиди забруднюючих речовин під час масових вибухів у кар’єрах, величини яких можна використовувати як вихідні дані для прогнозних розрахунків впливу масових вибухів на довкілля. У подальшому треба удосконалювати модель прогнозу стану повітря під час проведення масових вибухів.

    Ключові слова: масовий вибух, моніторинг, забруднюючі речовини, приземні концентрації, прогнозні розрахунки.

    Список літератури

    1. Тыщук В. Ю., Евдокименко Н.Ф., Котов Ю.Т. Разработка метода оценки влияния массовых взрывов в карьерах на запыленность и загазованность атмосферного воздуха. Информационный бюллетень Украинского союза инженеров-взрывников, № 1 (22), 2014. С. 13-18.
    2. Проблемы экологии массовых взрывов в карьерах / [Э.И. Ефремов, П.В. Бересневич, В.Д. Петренко, В.А. Мартиненко] Под ред. чл.-корр. НАН Украины Е.И. Ефремова. – Днепропетровск: Січ, 1996 – 179 с.
    3. Тищук В.Ю. Розроблення і дослідження способу та засобу боротьби з пилом і газами при масових вибухах у кар’єрах / В.Ю.Тищук М.Ф. Євдокименко, Ю.Т. Котов, В.Н. Палєха//Вісник Криворізького технічного університету: Збірник наукових праць – Кривий Ріг: КТУ, 2006. – Вип. 12. – С. 174-179.
    4. Тищук В.Ю., Євдокименко М.Ф., Губа М.М., Горобець Ю.І., Кузьменко П.К. Дослідження рівня забруднення атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони від кар’єрів після проведення масових вибухів // Охорона праці та навколишнього середовища на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. – Зб. наук. праць. – Кривий Ріг: ДП «НДІБПГ». – 2007. Вип. 9. – С. 85-98.
    5. Берлянд М.Е. Современные проблемы атмосферной диффузии и загрязнения атмосферы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 448 с.
    6. Левин А.В. О диффузии пылегазового облака в пограничном слое атмосферы // Тр.УкрНИИГМИ, вып. 150, 1976, с. 8-10.
    7. Бересневич П.В., Деньгуб В.И., Наливайко В.Г. Изменения концентраций пыли, выделившейся при массовом взрыве в карьере, ФТПРПИ, № 2, 1987. – С. 100-103.
    8. Sun W.-Y. and C.-Z. Chang. Diffusion model for a convective layer. Part 2: Plume released from a continuous point source. J. Climate Appl. Meteorol. 1986, vol. 25, No 10, pp. 1454-1463
    9. Pasquill F. Atmospheric dispersion parameters in gaussian plume modeling: [part II. Possible Requirements for Change in the Turner Workbook Values] / F. Pasquill // EPA-600/4-76-030b, U.S. Environmental Protection Agency, Research Triangle Park, North Carolina 27711. – 1976.
    10. Методика расчета приземной концентрации вредных примесей при массовых взрывах на карьерах, Кривой Рог, НИИБТГ, 1996. – 17 с.
    11. РД 52.04.186-89. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. М.: Минздрав СССР, 1991. – 693 с.
    12. Екологічні вимоги до кар’єрів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. – Кривий Ріг, ДП «НДІБПГ», 2006.
    13. ОНД-86. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятия .- Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 92 с.
    14. Методика расчета выбросов вредных веществ карьеров с учетом нестационарности их технологических процессов. – Кривой Рог, ВНИИБТГ, 1989. – 57 с.
    15. Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных источников загрязнения атмосферы. – Донецк, УкрНТЭК, 1994. – 146 с.
    16. Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. – Л., Гидрометеоиздат, 1986. – 183 с.

    Рукопис надіслано до редакції 24.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 681.5: 621.313.323

    Розроблено методи ситуаційного управління енергоспоживанням дробарного комплексу, сировина на який поступає з декількох кар’єрів, або дільниць. На базі експертних систем, розроблено технології ситуаційного аналізу електро-споживання процесів дроблення в періоди обмеження енергосистеми. Побудована архітектура інтелектуальної системи підтримки рішень та наведено результати імітаційного моделювання електроспоживанням дробарної фабрики в періоди обмежень потужності енергосистеми. Доведено, що ситуаційна модель енергоспоживання дробарної фабрики з постачанням руди з чотирьох джерел дозволяє спроектувати сучасну інтелектуальну систему експертного оцінювання багатостадійного процесу дроблення в періоди «день», «ніч», «пік», «напівпік» на базі правил – продукцій, дерева рішень для системи прогнозування параметрів енергоспоживання і, яка забезпечує оптимальне оперативне управління технологічним процесом з гарантованим зменшенням питомих витрат електрики на одну тонну дробленого продукту. Розроблена архітектура інтелектуальної системи прийняття рішень для диспетчерського управління енергоспоживанням дробарної фабрики. Визначені ознаки проблемних ситуацій, побудовані моделі БД, БЗ, правила – продукції та множина управлінських рішень, щодо оцінки стану енергосистеми, обладнання дробарної фабрики, питомих витрат електро-енергії та параметрів ефективного виробничого циклу технологічних процесів в періоди обмежень потужності енергосистеми.
    Визначено ознаки проблемних ситуацій, та побудовано моделі БД, БЗ, правила – продукції та множина управлінських рішень, щодо оцінки стану енергосистеми, обладнання дробарної фабрики, питомих витрат електроенергії та параметрів ефективного виробничого циклу технологічних процесів в періоди обмежень потужності енергосистеми.
    Наведено приклади проектування експертних моделей для постановки задач прийняття рішень, і задач людино-машинного спілкування. Така технологія дозволяє моделювати в межах системи ІСУЕ – АСУТП весь спектр технологічних ситуацій, які виникають в процесі управління енергоспоживанням ДФ і процесами дроблення та здрібнення в різні періоди доби енергонавантаження системи.

    Ключові слова: система, електропостачання, дробарна фабрика, правила – продукції, дерево рішень, експертна система.

    Список літератури

    1. Хорольський В.П. Багаторівнева інтелектуальна система оптимізації електроспоживання гірничо-збагачувальних підприємств / В.П.Хорольський, Д.В. Хорольський, К.Г.Тіторенко // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки, 2015 – №2. – С.192-198.
    2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року/ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 №145 – р.
    3. Авилов – Карнаухов Б.Н. Экономия электроэнергии на рудо-обогатительных фабриках / Б.Н. Авилов – Карнаухов. – М.: Недра, 1987. – 159 с.
    4. Автоматизация проектирования систем електроснабжения / В. Н. Винославский, В. И. Тарадай, У. Бутц, Д. Хайнуе. – К.: Виша шк. Главное изд-во, 1988. – 208 с.
    5. Електрифікація гірничого виробництва: Підручник у 2-х томах За редакцією Л.О. Пучкова, Г.Г. Півняка. – Дніпропетровськ, 2010.
    6. Электрификация фабрик агломерации и окомкования руд черных металлов: Справочное пособие В.П. Апенко, С.А. Волотковский, М.И. Скляров, В.М. Торгаев. – М.: «Недра», 1976. – 151с.
    7. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України / Ковалко М.П, Денесюк С.П.; Відпов. ред. Шидловський А.К. – Київ УЕЗ, 1998 – 506 с.
    8. Праховник А.В. Энергосберегающие режимы электроснабжения горнодобывающих предприятий / В.П.Розен , В.В. Дегтярев – М.: Недра, 1985. – 232 с.
    9. Хорольський В.П. Автоматизована система управління електроспоживанням збагачувальної фабрики підприємства гірничо-металургійного комплексу/ В.П. Хорольський, Д.В. Хорольський, К.Г. Тіторенко // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. – 2015-№5. – С. 86-92.
    10. The balanced scorecard. Translating Strategy into Action/ Robert S. Kaplan, David P. Norton. Harvard Business School Press., 2003, 282 pp.
    11. PIC16F87* 28/40pin 8-bit CMOS flash Microcontrollers. Data Sheet DC 30292C. – Microchip Technology Inc., 2002 – 184 p.
    12. PIC18FXX2. High performance, enhanced flash Microcontrollers with 10-bit A/D. Data Sheet DS 30564A. – Microchip Technology Inc., 2003 – 299 p.

    Рукопис надіслано до редакції 07.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК [622.831: 622.272.273.1]: 622.341.11.012.2

    Наведено результати досліджень впливу порядків відпрацювання запасів магнетитових кварцитів і об’ємів висаджуваних вибухових речовин в одному уповільненні на інтенсивність коливань земної поверхні, прилеглої до шахтного поля. Вказані дослідження обумовлені специфікою умов відпрацювання магнетитових кварцитів що полягає, з одного боку, в тому, що на земній поверхні, прилеглій до шахтного поля, розташовані багатоповерхові житлові будівлі і промислові споруди, а, з іншого боку, враховуючи високу міцність магнетитових кварцитів відпрацювання їх із застосуванням великомасштабної технології вимагає проведення масових вибухів із загальною масою вибухових речовин від 30 до 170 т. У зв’язку з величезними масами вибухових речовин коливання земної поверхні досягають 6…7 балів, що негативно відбивається на стані житлових будівель і промислових споруд. Проведені дослідження дозволили встановити взаємозв’язок між зменшенням маси одночасно висаджуваного заряду і порядків відпрацювання запасів, що визначають наявність обрушених порід у відбиваного масиву, з інтенсивністю сейсмічних коливань земної поверхні. Вказані взаємозв’язки дозволяють ще на етапі проектування очисної виїмки прогнозувати інтенсивність сейсмічних коливань земної поверхні при веденні вибухових робіт. Дані дослідження проведені при масових вибухах з інтервалом уповільнень між окремими серіями вибухів не менше 75 мс і епіцентральних відстанях до контрольованих об’єктів від 360 до 1200 м. Для прогнозування інтенсивності коливань земної поверхні в процесі проведених досліджень встановлено залежність інтенсивності коливань земної поверхні від кількості ВВ підриваються в одному уповільненні і умов виробництва вибуху, тобто від стану навколишнього середовища, відбиваний рудний масив. Останнє залежить від порядків відпрацювання запасів у шахтному полі. Питання сейсмічного впливу вибухових робіт на навколишній масив дуже складні, так як вони взаємопов’язані з ефективністю отбойки рудного масиву. Чим вище ступінь використання енергії вибуху на руйнування відбиватися рудного масиву, тим нижче його сейсмічну дію на навколишній гірський масив. І навпаки, чим менше ступінь використання енергії вибуху на руйнування відбиватися рудного масиву, тим більше ступінь його використання на струс навколишнього рудного масиву.

    Ключові слова: параметри системи, порядок відпрацювання, житловий будинок, промислова споруда, вибухова речовина, уповільнення, сейсмічне коливання, земна поверхня, прогноз, проект.

    Список літератури

    1. Сейсмический эффект подземных взрывов на руднике им. Дзержинского / [В.В.Кудинов, В.М.Ткаченко, В.А.Гаврик и др.] // Горнорудное производство (подземная добыча руд): – НИГРИ. – Кривой Рог. – 1975. – С. 114-118.
    2. Миндели Э.О. Методы и средства взрывной отбойки / Э.О. Миндели, В.А.Салганик, Г.А.Воротеляк. – М.: Недра, 1977. – С.120-125.
    3. Бойко В.В. Действие взрыва в грунтовых и горных породах / В.В.Бойко. – К.: Наукова думка, 1982. – С. 164-166.
    4. Кузьменко А.А. Сейсмическое действие взрыва в горных породах / А.А.Кузьменко, В.Д.Воробьев. – М.: Недра, 1990. – С.98-102.
    5. Капленко Ю.П. Закономерности распространения волн в среде, находящейся под воздействием неоднородного поля статических напряжений / Ю.П.Капленко, В.А.Колосов // Разработка рудных месторождений / – Кривой Рог: КТУ. – 1997. Вып.61. – С.5-54.
    6. Оника С.Г. Определение расстояния и масс зарядов, безопасных по действию ударных воздушных волн в сложных условиях/ С.Г. Оника, В.А.Гаврик, А.В.Курман // Проблемы горно-добывающей промышленности и металлургического комплекса Украины: Сб.науч.трудов НИГРИ. – Кривой Рог. – 1977. – С.87-92.
    7. Запорожец В.Ю. Сейсмическое воздействие подземных массовых взрывов на поверхностные сооружения / В.Ю.Запорожец, С.А.Козырев // Горный журнал. – 1999. – №9. – С.63-66.
    8. Ефремов Э.И. Способы повышения полезного действия взрыва / Э.И.Ефремов, В.П.Мартыненко // Бюл. УСИВ. – 2002. – №2. – С.6-10.
    9. Воротеляк Г.А. Сейсмическое районирование жилых массивов, прилегающих к карьерам / Г.А.Воротеляк, В.А.Гаврик // Достижения и перспективы научно-технического прогресса в горнодобывающей промышленности: – Сб.науч.трудов ГНИГРИ. – Кривой Рог. – 2002. – С.97-103.
    10. Вольфсон П.М. Торцовый выпуск руды / Издательский центр ГВУЗ «КНУ». – Кривой Рог, 2015. – 127 с.

    Рукопис надіслано до редакції 13.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 528.021

    Розглянуто спосіб визначення лінійних елементів зйомки місцевості під час фіксування дорожньо-транспортної пригоди за допомогою квадрокоптера, в результаті чого було отримано планові аерофотознімки із кутом відхилення оптичної осі від прямовисного положення, який не перевищує 3 ̊. Описано детальний порядок роботи на місці скоєння аварії, що включає в себе налаштування моделі, огляд місцевості, взліт квадрокоптера над місцем ДТП, обліт заданої території, відео і фотозйомку, посадку моделі. Висота польоту квадрокоптера контролюється за допомогою пульта дистанційного керування. Передача матеріалів відео та фотозйомки здійснюється по бездротовій системі Wi−Fi зв’язку, які автоматично зберігаються на карті пам’яті квадрокоптера та комп’ютерного мобільного обладнання. У разі потреби отримують скріншоти фотографій, на яких чітко показано висоту польоту, відстань моделі до пульта дистанційного керування, рівень сигналу, рівень живлення акумуляторної батареї, GPS−статус, режим польоту, статус літального апарату, якість сигналу пульта дистанційного керування, дату, годину тощо. Політ відбувається в межах 15 хвилин, посадку квадрокоптера здійснюють у зручному місці, не використовують при цьому злітно-посадочну смугу. Подано результати фотозйомки, обробка яких виконувалась із використанням стандартної комп’ютерної програми Spotlight Pro 10. Метою опрацювання було отримати відмасштабований фотознімок, на якому швидко і достовірно за допомогою лінійних функцій можна визначити необхідні лінійні елементи, які потрібно відображати за вимогами діючих відповідних нормативно-правових документів при складанні схеми аварії. Пропонується зосередити зусилля на дослідженні причин виникнення помилок визначення лінійних елементів зйомки місцевості запропонованим способом та дослідити шляхи їх усунення. Автоматизація процесу фіксування дорожньо-транспортної пригоди може вирішити ряд питань, що стосується методики оформлення протоколу та порядку складання схеми місця ДТП.
    В результаті зйомки місцевості безпілотною моделлю отримують не лише фотознімки автомобілів, які потрапили в аварію, але й прилеглої ситуації.
    Пропонується зосередити подальші зусилля на перевірці інших комп’ютерних комплексів для опрацювання матеріалів аерофотозйомки безпілотною моделлю, проаналізувати причини виникнення помилок та залежностей, дослідити шляхи усунення погрішностей.

    Ключові слова: зйомка місцевості, лінійні елементи, дорожньо-транспортна пригода, квадрокоптер, схема аварії, металева рулетка, лазерний сканер, Spotlight Pro 10, растрове зображення, аварійний трикутник, розмір сторони трикутника, коефіцієнт збільшення фотознімка.

    Список літератури

    1. Куліковська О.Є. Аналіз новітніх технологій у фіксуванні дорожньо-транспортних пригод у Криворізькому регіоні / О.Є. Куліковська, Ю.Ю. Атаманенко // Вісник Криворізького національного університету. – 2014. – № 37. – С. 172-177.
    2. Бондаренко А.А. Автореферат диссертации. Правовые и технико-криминалистические особенности применения фотограмметрических методов для фиксации обстановки места дорожно-транспортных происшествий / А.А. Бондаренко // Волгоградской академии МВД России. – Волгоград. – 2008.
    3. Куліковська О.Є. Технічні можливості застосування безпілотної мобільної моделі для фіксування дорожньо-транспортних пригод / О.Є. Куліковська, Ю.Ю. Атаманенко // Сучасні досягнення геодезичнї науки та виробництва, 2015. – № 29. – С. 84-87.
    4. Волков В.С. Совершенствование экспертизы дорожно-транспортных происшествий с применением квадрокоптеров / В.С. Волков, Д.Ю. Костырин // Актуальные направления научных исследований ХХІ века: теорія и практика. – 2015. – № 4-1 (15-1). – С. 271-276.
    5. Калантаров Е.И. Универсальные методы цифровой фотограмметрии / Е.И. Калантаров, А.В. Говоров, Д.А. Никишин // Известия ВУЗов. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2003. – №6. -С. 47-55.
    6. Суворов Ю.Б. Экспертное исследование обстоятельств ДТП, совершенных в нестандартных дорожно-транспортных ситуациях или в особых дорожных условиях / Ю.Б. Суворов, И.И. Чава // – M.: ГУ РФЦСЭ. – 2003. – 142 с.
    7. Инструкция пользователя Phantom 3 Professional [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://quadrone.ru/index.php?route =information/news&news_id=13.
    8. Городокин В.А. Экспертиза дорожно-транспортных происшествий, осмотр места ДТП, схема места ДТП / В.А. Городокин, А.Е. Вязовский // Издательский центр ЮУрГУ.- Челябинск. – 2010. – С. 14-27.
    9. Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: станом на 26 січня 2009 р. / Міністерство внутрішніх справ України. – Офіц. вид. МВС України, 2009. – № 77.
    10. Балакин В.Д. Экспертиза дорожно-транспортных происшествий / В.Д. Балакин // Издательство СибАДИ. – Омск. – 2005. – 138 с.
    11. Spotlight Pro 10 – профессиональный редактор [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://soft.oszone.net/programlight

    Рукопис надіслано до редакції 13.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.1:528.02

    У статті розглянуті питання використання різних способів спостереження за деформаціями денної поверхні, розташованої над гірничими виробками. При відсутності повної характеристики про підземні гірничі роботи доцільно використовувати способи з визначенням просторового положення точок. Можливості сучасних приладів та програмного забезпечення диктують потребу в удосконаленні класичних методик спостереження за деформаціями. Використовуючи цифрові тахеометри для вимірювання довжин ліній та перевищень можна одночасно визначати не тільки планові координати, як пропонується в роботах деяких авторів, а й просторові. На ділянках, де неможливо було з різних причин розташувати профільні лінії перпендикулярно до прогнозованих обрушень, було перевірено планове положення реперів. Попередні спостереження на реперах профільних ліній, які виконувалися з використанням вимірювання відстаней та перевищень, давали величини горизонтальних та вертикальних деформацій, які не перевищували критичних величин. Але, враховуючи складні умови території, було прийнято рішення про використання паралельно й інших методів. По реперах були прокладні спеціальні полігонометричні ходи. Визначені координати реперів на останню дату були порівняні з попередніми, на початкову дату. Обчислені різниці координат реперів характеризують величини на напрями зрушення за певний період часу. В статті наведено приклад, коли відстань між реперами змінилася з величини 57,510 до 57,630 м, тобто на 12 см, а координати реперів, між якими ця відстань визначалася, відповідно – на 760 та 570 мм. У результаті досліджень встановлено, що при спостереженні за деформаціями з використанням лінійних промірів та геометричного нівелювання, в умовах Кривбасу необхідно періодично визначати координати реперів, що дозволяє сучасне устаткування та прилади. Сучасні прилади дозволяють поєднувати способи профілів та координат. Пропонована методика дозволяє підвищувати точність визначень деформацій та прогнозування їх розвитку. Ці дані використовуються при розробці заходів з охорони навколишнього середовища, будівель та споруд.

    Ключові слова: програмні засоби, деформації, нові прилади.

    Список літератури

    1. Солдатов А.И., Чиглинцева Ю.В. Теоретическое и экспериментальное исследование акустического тракта скважинного глубиномера / А.И. Солдатов, Ю.В. Чиглинцева // Известия Томского политехнического университета, 2009. – Вып. 4.
    2. Шишаев В.А., Белоглазов М.И. Акустический глубиномер (АГМ) / Кольский Научный Центр Российской Академии Наук. – Режим доступа: http://www.kolasc.net.ru/russian/innovation_ksc/5.3.pdf.
    3. Азарян А.А., Азарян В.А., Лисовой Г.Н. Состояние проблемы контроля качества при добыче и переработке железорудного сырья / А.А. Азарян, В.А. Азарян, Г.Н. Лисовой // Вісник Криворізького національного університету : зб. наук. пр. – Кривий Ріг, 2012. – Вип. 95.
    4. Скорость звука в воздухе при различной температуре. От -150 до 1000 °C. [Электронный ресурс] / Инженерный справочник DPVA.info. – Режим доступа: http://www.dpva.info/guide/guidephysics/sound/soundspeedairtemperature.
    5. Закрытый ящик: полвека истории и большое будущее [акустические системы закрытого типа] [Электронный ресурс] / Журнал АвтоЗвук – avtozvuk.com. – Режим доступа: http://www.avtozvuk.com/az/2006/02/020-029.htm.
    6. Закрытый ящик. Как расчитать и изготовить звуковые колонки [Электронный ресурс] / ptc73 | Акустические системы. – Режим доступа: http://www.ptc73.ru/ao_close.shtml.
    7. Оппенгейм А.В., Шафер Р.В. Цифровая обработка сигналов [Пер. с англ, под ред. С. Я. Шаца.] / А.В. Оппенгейм, Р.В. Шафер — М.: Связь, 1979. — 416 с.
    8. Алгоритм Герцеля (Goertzel algorithm). [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/goertzel/goertzel.html.
    9. Динамический пересчет спектральных отсчетов на каждом такте дискретизации. Модифицированный алгоритм Герцеля [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/goertzelmod/goertzelmod.html.
    10. Дискретное преобразование Фурье (ДПФ) [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/dft/dft.html.

    Рукопис надіслано до редакції 09.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.34:550.343.6

    Остаточне оцінювання моделі процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині і її діагностична перевірка на адекватність здійснюється точно так само, як і для ізольованих рядів. При використанні комп’ютерних технологій розрахунки здійснюються по тим самим стандартним програмам.
    Виконано стохастичне моделювання відособлених і взаємозалежних динамічних рядів для прогнозування якісних показників руди і корисної копалини у рудній сировині родовища, покладу, рудного тіла або дільниці залізистих кварцитів. Відмічено, що основними перевагами стохастичних моделей процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині є їх високі адаптивні властивості, точність прогнозування, а також можливість моделювання нестаціонарних динамічних рядів. Розглянуто методику моделювання взаємозалежних динамічних рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині. Уявлення про гірничодобувне виробництво як динамічної системи і облік залежностей між об’ємно-якісними показниками окремих рівнів рудопотоків, пов’язаних гірничо-технологічними процесами, дозволило узагальнити методи прогнозування відособлених рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині на взаємозалежні. Успішне вирішення теоретичних питань у цій області, дозволило зменшити труднощі практичної реалізації методу, які обумовлені складністю оцінки параметрів таких багатовимірних моделей і інтерпретації результатів моделювання. Виконаний аналіз використання багатовимірних моделей на великому фактичному матеріалі дає позитивні результати. Розглянуто два підходи, які доцільно використати для моделювання взаємозалежних динамічних рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині. Виконанні дослідження у значній мірі розширюють можливості методу прогнозування процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині в рудопотоках і дозволяють вірогідно оцінювати контрольовані якісні характеристики на періодах управління перевищуючи оперативні, істотно підвищуючи при цьому точність прогнозування. Видано рекомендації стосовно технології прогнозування з невеликими інтервалами дискретності.

    Ключові слова: моделювання, прогнозування, корисні копалини.

    Список літератури

    1. Аврамов В.Е., Азбель Е.И., Ефремова Н.И. Планирование эксперимента и прогнозирование качества сырья на горных предприятиях. Новосибирск, Наука, 1979.
    2. Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд. М., Недра, 1980.
    3. Бастан П.П., Азбель Е.И., Ключкин Е.И. Теория и практика усреднения руд. М., Недра, 1979.
    4. Бокс Дж., Дженкинс Г. Анализ временных рядов. Прогноз и управление. Вып. 1. М., Мир, 1974.
    5. Гудков В.М., Васильев В.М., Николаев К.П. Прогноз и планирование качества полезного ископаемого. М., Недра, 1976.
    6. Добина А.С, Евстропов Н.А. Стандартизация продукции в горнодобывающей промышленности. М., изд. ВИСМ, 1978.
    7. Измерение качества продукции. Вопросы квалиметрии. Под ред. А.В. Гличева. М., Стандарт, 1971.
    8. Геометризація родовищ корисних копалин. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за напрямом «Гірництво» / Сидоренко В.Д., Федоренко П.Й., Шолох М.В. та інші – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2008. -367 с.
    9. Инструкция по производству маркшейдерских работ. – М.: Недра, 1987. – 240 с.
    10. Сидоренко В.Д., Федоренко П.Й., Шолох М.В. Автоматизація маркшейдерських робіт: Навчальний посібник. -2-е вид., перероб. і доп. Кривий Рiг: Мінерал, 2006. – 344 с.
    11. Baranowski M. Zastosowanie fotogrammetrii w miernictwie podzemnym / M. Baranowski // Prz. gorniczy. – 1974. – Vol. 30. – № 11. – Р. 571-577.
    12. Beyer C. Erfahrungen beim Abbau eines 9m mächtigen Kohlenpfeilers um eine Schachtröhre / C. Beyer. – Budapest, 1972. – 236 p.
    13. Brinkmann E. Dauerstandsverhalten von Holzpfeilern / E. Brinkmann, F. Neveling // Glückauf-Forsch. – Vol. 30. – 1969. – P. 85-87.
    14. Chambon C. Einfluß der gebauten Mächtigkeit und der Teufe auf die Strebkonvergenz / C. Chambon // Bergb. – Wiss.(13). -1966. – P. 153-160.
    15. Chen C.T. Visible and ultraviolet optical properties of single-crystal and polycrystalline hematite measured by spectroscopie ellipsometry / C. T. Chen, B. D. Caban // J.Opt.Soc.Amer. – Vol. 7. – 1981. – 240 p.
    16. Deeper open pits // International Mining. – № 10. – 2009. – P. 52-55.
    17. Gorachard G. Dispersions-equation coefficients for the refractive index and birefringence of calcite and quartz crystals / Gorachard Ghosh // Opt.Commun. – Vol.163. – 1999. -P. 95-102.
    18. Herzinger C.M. Ellipsometric determination of optical constants / C. M. Herzinger, B. Johs, McGahan and J. A. Woollan. – 1995. – 123 p.
    19. Meier G. Erkundung und Verwahrung tagesnaher Holraum in Sachsen / G. Meier // Gluckauf. -1997. – P. 241-245.
    20. Mie G. Beiträge zur Optik trüber Medich Special kolloidaler / G. Mie // Metalsösungen. Ann. Phys. – В. 25. – 1998. – P. 377-445.

    Рукопис надіслано до редакції 22.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 624.024-044.963

    Довговічність покрівлі – період часу, протягом якого покрівля зберігає працездатність. Довговічність визначається конкретними умовами експлуатації покрівлі, тобто впливом на неї комплексу кліматичних, механічних і інших агресивних чинників. Ці умови залежать від кліматичного району, місця розташування в конструкції, дотримання технологічних вимог при улаштування покрівлі, режиму експлуатації будівлі. Слід мати на увазі, що і ці умови в часі можуть змінюватися. Основне завдання при визначенні довговічності покрівлі зводиться до того, щоб визначити чинники її руйнування під час експлуатації, виявити шляхи їх усунення. Експлуатаційна придатність та довговічність плит покриття та кроквяних конструкцій промислових будівель та споруд в значній мірі залежать від стану покрівельного килиму покриття. В свою чергу стан м’якого килиму залежить від технології влаштування, від умов експлуатації та від проведення своєчасного обстеження та проведення необхідних ремонтних робіт. В статті проаналізовано та досліджено публікації, де було розглянуто технологію улаштування м’яких бітумних покрівель, виявлення дефектів та пошкоджень покрівлі в умовах звичайної експлуатації, а також при експлуатації в умовах підвищених температур, з’ясування причин таких руйнувань, знаходження чинників, що впливають на експлуатаційні властивості м’якої бітумної покрівлі, а також встановлення технології та рекомендацій для усунення виявлених дефектів. Авторами статті було обстежено покрівлю будівлі цеху підготовки рухомих складів КП «Швидкісний трамвай», внаслідок чого було розроблено спеціальну методику усунення основних дефектів. Так, для можливості ліквідації складних пошкоджень ними вперше було запропоновано наступні методи: відновлення водонепроникності, монолітності і гнилостійкості багатошарової покрівлі без заміни існуючого або влаштування додаткового гідроізоляційного килима; усунення розшарувань і відслонень водонасиченого водоізоляційного килима з омоло-дженням старого бітуму, що міститься в ньому, водно-бітумною емульсією; вирівнювання поверхні багатошарової покрівлі в місцях осідання під нею основи з ви-користанням бітумно-картонної матриці – продукту утилізації бітум відходів, одержуваних при розбиранні старих рулонних покрівель; пристрою ремонтного шару покрівлі із ненаплавлюючих матеріалів.
    Всі перераховані методи засновані на застосуванні терморегенераціі (відновлення властивостей) бітумних матеріалів.

    Ключові слова: м’яка покрівля, бітумна покрівля, руйнування та дефекти покрівлі, експлуатація покрівель.

    Список літератури

    1. Настич О.Б., Слипич А.А., Хворост В.В. Повышение надежности и долговечности железобетонных конструкций в условиях эксплуатации Камыш-Бурунского ЖРК / Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг, 2013. – Вип. 35. – С.64-70.
    2. Настич О.Б., Хворост В.В. Прочность и долговечность железобетонных конструкций корпуса измельчения известняка Камыш-Бурунский ЖРК / Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг: КНУ, 2012.- Вип. 33. – С. 29-33.
    3. Бондарь В.А., Рощупкина З.П. Анализ долговечности и надежности покрытия зданий и сооружений //Міжнародна науково-практична конференція «Сталий розвиток примословості та суспільства», ДВНЗ «КНУ», Кривий Ріг, 2014. – С. 68-69.
    4. Способ восстановления водонепроницаемости гидроизоляционного покрытия строительных конструкций: патент РФ 2085675. МПК E 04 D 5/02 / А.Л. Жолобов.
    5. Термоэлектрический мат для разогрева водоизоляционного ковра при ремонте и устройстве рулонных и мастичных кровель: патент РФ 2158810. МПК Е 04 D 15/06, Н 05 В 3/36 / А.Л. Жолобов.
    6. Устройство для прикатки гидроизоляционного материала: патент РФ 2018600. МПК Е 04 D 15/06 / А.Л. Жолобов, В.А. Малахов.
    7. Способ устранения расслоений в кровле из битумных рулонных материалов: патент РФ 2260098. МПК E 04 G 23/02, E 04 D 15/06 / А.Л. Жолобов, Р.А. Ротаненко.
    8. Совач С.О. Вдосконалена технологія ремонту плоских рубероїдних покрівель з використанням інфрачервоного випромінювання // Нові технології в будівництві. – К.: НДІБВ. – 2001. – № 2. – С. 46¬-50.
    9. Совач С.О. Огляд технологій ремонту рубероїдних покрівель // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. – К.: КДТУБА. – 1998. – № 3. – С. 189–191.
    10. А. П. Приходько, В. Н. Шастун, В. Ф. Яременко, І. В. Нікітіна. Використання модифікованих графітів для ремонту гідроізоляційного покриття мякої покрівлі будинків і споруд / Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, 2012. – Вип. 5. – 170 с.
    11. Белевич В.Б. Кровельные работы. М.: Высш. школа, 1991. – 240 с.
    12. Беляков Г.Г. Применение прогрессивных методов гидроизоляции в строительстве. Рига: Латв. гос. изд-во, 1963. – 100 с.
    13. Устинов Б.С. Ремонт кровель из рулонных материалов с полной заменой старых слоев новыми // Промышленное строительство. 1991. – М 4. – С. 34-36.
    14. Стороженко Л.И., Дроздов Г. М., Чмыхов Ф.С. Причины быстрого разрушения кровель корпусов обогащения горно-обогатительных комбинатов Кривбасса // Промышленное строительство.- 1989. -М 12. 35 с.
    15. Покровский В.М. Гидроизоляционные работы. Справочник строителя. М.: Стройиздат. 1985. – 320 с.

    Рукопис надіслано до редакції 24.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 624.131

    Метою роботи являється знаходження оптимального рівняння кривої осідання для засто-сування його в задачах проектування та розрахунку плитних фундаментів на підроблюва-льних територіях.
    Нерівномірні деформації від підроблення проявляються у вигляді мульди зрушення, що виникає при перерозподілі напружень в зоні навколо виробки. Якнайточніше визначення кривої осідання мульди зрушення має важливе значення для задач розрахунку та проектування плитних фундаментів на підроблювальних територіях. Метою роботи являється знаходження оптимального рівняння кривої осідання для застосування його в задачах проектування та розрахунку плитних фундаментів на підроблювальних територіях. Форма, розміри мульди зрушення та її розташування залежать від товщини пласту, його кута падіння, розмірів виробленого простору. Розрахунок плитних фундаментів зводиться до визначення прогинів плити, а також згинаючих моментів та внутрішніх зусиль. Прогин плити в теорії розрахунку описується бігармонічним рівнянням, що містить подвійний оператор Лапласа. Будівельні нормативи передбачують радіусоподібне (фактично параболічне) викривлення земної поверхні від підроблення. При підстановці цієї моделі в бігармонічне рівняння вона спрощується (четверта похідна дорівнює нулю). Це означає, що викривлення від підробітки не буде мати вплив на викривлення плити, що не відповідає дійсності. Тому постає питання знаходження такої математичної моделі мульди зрушення, що було б доцільніше застосовувати в задачах розрахунку. Доцільні моделі кривої осідання є в теорії зрушення гірських порід та маркшейдерії. Було проведено порівняння математичних моделей кривої мульди осідання з визначенням найоптимальнішої.. Найбільшу відповідність до будівельних норм, згідно проведених досліджень показує модель кривої осідання за С.Г. Авершиним (величина достовірності апроксимації найбільша).
    Порівнюються відомі моделі поверхні осідання з метою визначення найоптимальнішої для задачі розрахунку та проектування плитних фундаментів на підроблювальних територіях з огляду на існуючі будівельні норми.

    Ключові слова: мульда осідання, розрахунок плитних фундаментів, підроблювальні території.

    Список літератури

    1. Тимченко Р.А. Применение программ МКЭ для моделирования работы системы „основание – инженерное сооружение“ в условиях неравномерных деформаций основания / Р.А. Тимченко // Вісник Криворізького технічного університету, 2008. – Кривий Ріг: КТУ. – Вип. 21. – С. 113-116.
    2. Тимченко Р.А. Предельные деформационные воздействия для круглых плитных фундаментов / Р.А.Тимченко// Современные проблемы строительства. – Донецк, 2005. – С. 173-177.
    3. Бахурин И.М. Сдвижение горных пород под влиянием горных разработок / И.М. Бахурин. – Л.: Гостопиздат, 1946. – 228 с.
    4. Костерин М.А. Сдвижение горных пород / М.А. Костерин. – Иркутск.: б.и., 1977. – 64 с.
    5. Борщ-Компониец В. И. Геодезия. Маркшейдерское дело / В. И. Борщ-Компониец. – М.: Недра, 1989. – 511 с.
    6. ДБН В. 1.1.-5-2000. Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідних грунтах (Частина 1. Будинки і споруди на підроблюваних територіях). – Київ.: Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики України, 2000. – 70 с.
    7. Руководство по проектированию зданий и сооружений на подрабатываемых территориях. Часть III: Башенные, транспортные и заглубленные сооружения, трубопроводы // Донецкий ПромстройНИИпроект, НИИСК. – М.: Стройиздат, 1986. – 225 с.
    8. Клепиков С. Н. Расчет конструкций на деформируемом основании / С. Н. Клепиков. – К.: НИИСК, 1996. – 24 с.
    9. Муллер Р. А. Влияние горных выработок на деформацию земной поверхности / Р. А. Муллер. – Москва: Углетехиздат, 1958. – 76 с.
    10. Кратч Г. Сдвижение горных пород и защита подрабатываемых сооружений / Г. Кратч. – М.: Недра, 1978. – 494 с.
    11. Авершин С. Г. Сдвижение горных пород при подземных разработках / С. Г. Авершин. – М.: Углетехиздат, 1947. – 244 с.
    12. Кодунов Б.А., Лященко М.А. Исследование формы мульды сдвижения горных пород и земной поверхности // Збірник матеріалів регіональної науково-практичної конференції “Дні науки – 2011”, Красноармійськ, 2011. – т.1, С. 108-111
    13. Маркшейдерское дело/ [под. ред. д.т.н. Д.Н. Оглобина]. – М.: Недра, 1972. – 590 с.
    14. Варвак П. М. Метод сеток в задачах расчёта строительных конструкций / П. М. Варвак, Л. П. Варвак. – М.: Стройиздат, 1977. – 154 с.
    15. Методика расчета круглых плит на деформируемом основании. – К.: НИИСК, 1971. – 56 с.

    Рукопис надіслано до редакції 05.02.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.023

    Застосовувані в даний час методи загальної оцінки механічних характеристик гірських порід відрізняються значною трудомісткістю процесу підготовки зразків гірських порід до випробувань і проведення самих випробувань, не забезпечуючи при цьому необхідної точності отриманих результатів, вимагають значних часових, матеріальних і фінансових витрат. У роботі ставиться завдання на основі моделі кристалічної будови гірських порід розробити метод оцінки їх механічних характеристик, у т.ч. межі міцності гірської породи σсж  і модуля подовжньої пружності Е.
    Модель кристалічної будови речовини заснована на іонному зв’язку і характерна для значної частини гірських порід, наприклад для магнетиту. Кубічна кристалічна решітка магнетиту сформована аніонами кисню О2-, з якими сполучені катіони заліза Fe3+ і Fe2+.
    На основі моделі кристалічної будови речовини розроблений метод оцінки механічних характеристик гірських порід, у т.ч. межі міцності і модуля подовжньої пружності гірської породи. Прогнозна оцінка механічних характеристик гірських порід за пропонованою методикою дозволяє надалі виключити ухвалення грубих помилкових технологічних рішень при проектних роботах по видобутку корисних копалин.
    Для значної частини гірських порід, у т.ч. і для магнетиту, на прикладі якого показано прикладне значення розробленого авторами методу, характерний іонний зв’язок між атомами. У кристалах породи спостерігається іонний зв’язок між позитивними і негативними іонами. Іони утворюють кристалічну решітку за рахунок того, що кулонівське відштовхування між іонами одного знаку менше, ніж кулонівське тяжіння між іонами протилежного знаку.
    Прогнозна оцінка механічних характеристик гірських порід по запропонованому методу дозволяє виключити ухвалення грубих помилкових технологічних рішень при проектних роботах по видобутку корисних копалин, скоротити період підготовчих робіт по проектуванню гірських підприємств.

    Ключові слова: гірські породи, магнетит, механічні характеристики, модель, кристал, іон, межа міцності.

    Список літератури

    1. http://www.mining-enc.ru «Горная энциклопедия».
    2. Макаров В.В. Деформационные предвестники геодинамических явлений в массивах горных пород [Текст] / В.В. Макаров // Электронное периодическое издание «Вестник Дальневосточного государственного технического университета», 2009. – № 1 (1).
    3. Аникеева Н.Ф. Структуры горных пород. Том I. Магматические породы [Текст] / Н.Ф. Аникеева, Е.Н. Егорова, А.Е. Комарова, Ю.И. Половинкина. – М. – Л.: Государственное издательство геологической литературы, 1948. – 203 с.
    4. ГОСТ 21153.2-84 Породы горные. Методы определения предела прочности при одноосном сжатии / [Текст]. – Действ. От 1.07.1986. – Государственный комитет стандартов при СМ СССР. – 8 c.
    5. Калинин А.Г. Разведочное бурение [Текст] / А.Г. Калинин, О.В. Ошкордин, В.М. Питерский, Н.В. Соловьев. – М.: Недра, 2000. – 747 с.
    6. Рудь Ю.С. Определение физико-механических свойств горных пород на основе модели кристаллического строения вещества [Текст] / Ю.С. Рудь, И.С. Радченко, В.Ю. Белоножко, С.Ю. Олейник // Вісник Криворізького національного університету, 2014. – Вип. 38. – С. 49-54.
    7. Киттель Ч. Введение в физику твердого тела [Текст] / Ч. Киттель. – М.: «Наука», 1978. – 790 с.
    8. Бронь М. Динамическая теория кристаллических решеток [Текст] / М. Брон, Хуан Кунь. – М.: Издательство иностранной литературы, 1958. – 488 с.
    9. http://www.tsogu.ru/media/files/2009/12_03/file.2008-10-07.doc.
    10. [https://ru.wikipedia.org/wiki/].
    11. Madelung E. Das Elektrishe Feld in Sistemen von regelmasing angeordneten Punktladun [Текст] / Madelung E. – Phys. Z., 1958, B.19/ – S. 524-533.
    12. https://ru.wikipedia.org/wiki / Теоретический предел прочности.
    13. Спивак А.И. Разрушение горных пород при бурении скважин [Текст] / А.И. Спивак, А.Н. Попов. – М.: Недра, 1994.
    14. Ржевский В.В. Основы физики горных пород [Текст] / В.В. Ржевский, Г.Я. Новик. – М.: Недра, 1978. – 390 с.
    15. Жданов Г.С. Физика твердого тела [Текст] / Г.С. Жданов. – М.: Издательство МГУ, 1962. – 560 с.
    16. Исследование напряженно-деформированного состояния пород вокруг камер больших размеров численными методами теории упругости / В.И. Бузило, Т.С. Савельева, В.А. Савельев, Т.И. Морозова // Materialy Szkoly Eksploatacji Podziemnej – Krakow: Instytut Gospodarski Surowcami Mineralnymi i Energia PAN, 2010. – С. 1147-1152.

    Рукопис надіслано до редакції 25.01.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.23.05-049.32

    Підтримка робочої готовності технологічних активів досягається в основному за рахунок ремонтного і технічного обслуговування обладнання. Доцільність відновлення деталей диктується також великими темпами зростання парку гірських машин і відставанням виробництва запасних частин до них. Крім того, при знятті з виробництва (перехід на нову марку) гірських машин потреба в запасних частинах зберігається ще тривалий час. Постійне зростання витрат на ремонтообслужіваніе вимагає вишукування більш прогресивних методів ремонту устаткування, що забезпечують максимальний термін служби деталі і найменшу вартість її відновлення. Метод відновлення повинен забезпечити повноцінність деталі в умовах експлуатації і бути економічно доцільним. При виборі методу відновлення необхідно враховувати вартість відновлення і довговічність не тільки відновлюваної деталі, але і деталі, з нею пов’язаної, оскільки знос сполученої деталі залежить від методу відновлення ремонтованої деталі. Розглянуто прогресивні напрями і методи відновлення деталей гірничих машин, проведено їх аналіз, відмічені переваги і сфери застосування кожного з напрямів.
    У результаті аналізу сучасних методів ремонту виділено 3 основні напрями: технології плазмового і газового напилення, мобільні ремонтні комплекси, застосування полімерних матеріалів і металокерамічних покриттів.
    Деталі, відновлені розглянутими видами напилення, за своїми фізико-механіченими властивостями перевершують нові деталі.
    Застосування мобільних ремонтних комплексів дозволяє значно знизити витрати на ремонт за рахунок зменшення часу на підготовчі операції оскільки немає необхідності проводити повний демонтаж ремонтованого устаткування, проте доки технологія відновлення обмежується тільки наплавленням у середовищі інертних газів.
    Застосування полімерних клеїв для з’єднання деталей при ремонті дозволяє відновити первинні геометричні розміри зруйнованої деталі, забезпечуючи працездатність конструкцій при контакті з органічними розчинниками, агресивними середовищами в широкому інтервалі температур і тисків.
    Застосування металокераміки дозволяє відновлювати деталі машин іноді без розбирання вузлів, проте застосування цих методів відновлення приводить до змін структури металу і неможливості надалі застосування інших методів відновлення.

    Ключові слова: відновлення деталей машин, технологія плазмового напилення, технологія газового напилення, электроіскрове легування, фінішне плазмове зміцнення, плазмено-дугове наплавлення, плазмова модифікація, газополум’яне напилення покриттів, високошвидкісне напилення HVOF, HVAF, детонаційно-газовий метод напилення, мобільні ремонтні комплекси, полімерні клеї, металокерамічні покриття.

    Список літератури

    1. Кадыржанов К.К. Ионно-лучевая и ионно-плазменная модификация материалов /К.К. Кадыржанов .- Москва: Московский университет, 2005. – 640 с.
    2. Кіндрачук М.В. Трибологія: підручник / М.В.Кіндрачук, В.Ф.Лабунець, М.І.Пашечко, Є.В. Корбут.– Київ: МОН.НАУ-друк, 2009. – 392 с.
    3. Максанова Л.А. Полимерные соединения и их применение: Учебное пособие / Л.А.Максанова, О.Ж.Аюрова. -Улан-Удэ: изд. ВСГТУ, 2004.
    4. Мобильные ремонтные технологии группа компаний Intratool можна найти на: http://intratool.com.
    5. Нгуен Х.Л. Изучение технологии нанесения упрочняющих покрытий электроискровым методом / Х.Л.Нгуен, Е.А.Шеин.-Оренбург: ГОУ ОГУ, 2008. – 16 с.
    6. Тополянский П.А. Высокоэффективное финишное плазменное упрочнение алмазоподобными покрытиями рабочих поверхностей технологической оснастки и режущего инструмента / П.А.Тополянский // Формы +. Оснастка для переработки полимерных материалов, 2007. – №11. – С.23-27.
    7. Ульшин В.А Оптимизация параметров детонационно-газового напыления с использованием генетического алгоритма / В.А.Ульшин, М.Ю.Харламов // Автоматическая сварка, 2005. – №2. – С. 32-37.
    8. Devis J.R. Handbook of Thermal SprayTecnology. / J.R. Davis and Associates, ASM International, 2004
    9. Plasma polymerization of hybrid organic–inorganic monomers in an atmospheric pressure dielectric barrier discharge / Sabine Paulussen, Robby Rego, Olivier Goossens, Dirk Vangeneugden, Klaus Rose // Fraunhofer-Institut fuer Silicatforschung, Wuerzburg, Germany, 2005, March. – Pp 672–675.
    10. Stokes J. The Theory and Application of the HVOF Thermal Spray Process. / J. Stokes.- Dublin:Dublin City University, 2005. – 204 p.
    11. Thermal stress analysis of HVOF sprayed WC–Co/NiAl multilayercoatings on stainless steel substrate using finite element methods / M.Toparli, F.Sen, O.Culha, E.Celik //Journal of Materials Processing Technology, 2007. – Vol. 190. pp. 26-32.
    12. Warm spraying-a novel coating process based on high-velocity impact of solid particles / Seiji Kuroda, Jin Kawakita, Makoto Watanabe, Hiroshi Katanoda // National Institute for Materials Science. Science and Technology of Advanced Materials, 2008. – Vol. 9, Number 3 pp. 41–58.

    Рукопис надіслано до редакції 23.02.16

    Переглянути статтю
  • УДК 681.5:622.2

    Побудова управління при невизначених параметрах об’єкта є важливою проблемою теорії автоматичного управління. Нестационарность і невизначеність параметрів об’єктів управління зумовила необхідність побудови регуляторів, параметри яких адаптуються так, щоб при змінюються параметрах об’єкта точність і якість системи залишалися незмінними. При побудові адаптивних системи з ідентифікатором актуальним завданням є формування моделі-ідентифікатора об’єкта управління на основі нечіткої та неповної інформації. Підвищити якість автоматизованого управління технологічними процесами на різних етапах видобутку та переробки залізорудної сировини можна за допомогою використання в процесі управління оперативної інформації про технологічний процес. При цьому, інформація про хід технологічного процесу може бути отримана як шляхом безпосереднього вимірювання, так і з застосуванням математичної моделі. Оскільки характеристики процесу буріння мають випадковий нестаціонарний характер, доцільно при синтезі управління даним процесом використовувати методи адаптивного керування з ідентифікатором моделі об’єкта. Завданням роботи є дослідження методів формування моделі для системи адаптивного керування процесом буріння з ідентифікатором об’єкта керування. В умовах досить швидко змінюваних показників процесу буріння свердловин доцільно використовувати стратегію дворівневого адаптивного керування, яка полягає в одночасному дослідженні процесу буріння і керуванні даним процесом. Реалізація підсистеми прогнозування здійснювалась на основі адаптивної нейро-нечіткої системи. Використовувана нейро-нечітка система реалізує нечіткий висновок Сугено у вигляді п’ятишарової нейронної мережі прямого поширення сигналу, перший шар якої містить терми вхідних змінних: поточного значення сигналу і його затримані значення. Відзначено, що вид функції належності не зчинив істотного впливу на результат прогнозування. При обробці і аналізі поточної інформації про оперативні характеристиках процесу буріння і формуванні адаптивного управління доцільне застосування нейро-нечітких структур з двома Гаусовими функціями належності термів для кожної змінної і трьома-чотирма затриманими входами.

    Ключові слова: автоматизація буріння, нейро-нечітка модель, адаптивне управління.

    Список літератури

    1. Моркун В. С. Адаптивные системы оптимального управления технологическими процессами [Текст] : сборник научных трудов / В.С. Моркун, А.А. Цокуренко, И.А. Луценко. – Кривой Рог : Минерал, 2005. – 261 с.
    2. Segui, J. B., Higgins M. (2002) Blast Design Using Measurement While Drilling Parameters. Fragblast. Vol. 6, No. 3 – 4. – pp. 287 – 299
    3. Morkun V., Tron V., Goncharov S. (2015) Automation of the ore varieties recognition process in the technological process streams based on the dynamic effects of high-energy ultrasound, Metallurgical and Mining Industry, 2015, No.2, pp.31 34.
    4. Morkun V., Tron V. (2014). Automation of iron ore raw materials beneficiation with the operational recognition of its varieties in process streams. Metallurgical and Mining Industry, No6, p.p. 4-7.
    5. Morkun V. S., Morkun N. V., Pikilnyak A.V. (2014) Ultrasonic facilities for the ground materials characteristics control, Metallurgical and Mining Industry, No2, p.p. 31-35.
    6. Morkun V. S., Morkun N. V., Pikilnyak A.V. (2014) Iron ore flotation process control and optimization using high-energy ultrasound, Metallurgical and Mining Industry, 2014, No2, p.p. 36 42.
    7. Методы робастного, нейро-нечеткого и адаптивного управления / Под ред. Н. Д. Егупова. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2001. – 744 с.
    8. MorkunV., Tron V., Paraniuk D. (2015) Formation of rock geological structure model for drilling process adaptive control system, Metallurgical and Mining Industry, No 5, p.p. 12-15
    9. Scoble M. J., Peck J., Hendricks C. (1989) Correlation between Rotary Drill Performance Parameters and Borehole Geophysical Logging. Mining Science and Technology, Vol. 8. pp. 301-312.
    10. Segui, J. B., Higgins M. (2002) Blast Design Using Measurement While Drilling Parameters. Fragblast. Vol. 6, No. 3 – 4. – pp. 287 – 299
    11. Nauck D., Klawonn F., Kruse R. (1997) Foundations of Neuro-Fuzzy Systems. John Wiley & Sons. 305 p.

    Рукопис надіслано до редакції 14.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 332.6

    У статті особливу увагу приділено знаходженню нових механізмів для вирішення питання неефективного використання земель в межах населених пунктів. На сьогодні в Україні виникає необхідність врегулювання економічної ефективності від використання земельних ресурсів. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш інтенсивно використовуються землі житлової та громадської забудови та землі промисловості. Оскільки для житлової забудови існують нормативи визначення нормативної площі земельної ділянки, то для земель промисловості ні. Розглянуто деякі аспекти знаходження нових підходів раціонального використання земель в межах населених пунктів. Звернуто увагу на неоднозначність існуючих положень земельного законодавства в розрізі податкового регулювання земельних відносин та тих що втратили чинність. На основі проведених досліджень встановлено необхідність у побудові математичної моделі визначення необхідної та наднормативної площі земельної ділянки промислового підприємства. Запропоновано математичну модель, яка дозволяє вирішити поставлену задачу, а саме – за допомогою методів дисперсійного аналізу. Обґрунтовано вибір функціонального виду регресії, що ґрунтується на теоретичному аналізі суті зв’язків. Встановлено, що основною технічною характеристикою промислового підприємства є його потужність. Описано послідовність розрахунків визначення математичної залежності між потужністю підприємства та його площею, а також оцінки точності отриманих результатів за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Запропонована модель обчислення наднормативної площі земельної ділянки промислового підприємства дасть можливість в прийняті додаткових рішень по покращенню раціонального використання системи землекористування населених пунктів. Факторами, що визначають величину виробничої потужності підприємства є: фронт робіт; кількість машин (робочих місць); величина виробничих площ; кількість «вузьких місць»; рівень узгодженості за продуктивність між групами машин (робочих місць); продуктивність машин (робочих місць); технічний рівень машин (робочих місць); ступінь досконалості устаткування; ступінь досконалості технології; рівень механізації і автоматизації виробничих процесів; якість матеріальних ресурсів; ступінь освоєння техніки робітниками.
    Тому при дослідженні впливу на площу земельної ділянки промислового підприємства х (ознака) його потужності у (фактор) використаємо однофакторний дисперсійний аналіз.

    Ключові слова: земельні ділянки ринок землі, математична модель, дисперсійний аналіз.

    Список літератури

    1. Земельний фонд України станом на 1 січня 2015 року та динаміка його змін в порівнянні з даними на 1 січня 2014 року // Відомості Держгеокадастру [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://land.gov.ua/info/zemelnyi-fond-ukrainy-stanom-na-1-sichnia-2015-roku-ta-dynamika-ioho-zmin-v-porivnianni-z-danymy-na-1-sichnia-2014-roku/.
    2. Національна безпека і оборона: журнал // Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Розумкова – К., 2009. – №3(107) – 72 с.
    3. Сулима-Самуйло Г.Д., Малашевський М.А., Мосійчук Ю.А., Берова П.І. Підходи до оподаткування наднормативних територій земель житлової забудови // Містобудування та територіальне планування. – К., 2014, – №53 – с. 320-238.
    4. Про плату за землю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №2535-ХІІ – ст.20 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2535-12.
    5. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
    6. Концепція Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року: Розпорядження // Відомості Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/743-2009-%D1%80.
    7. Земельний кодекс України //Відомості Верховної Ради України. – 2002. – N 3-4. – ст.27 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
    8. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – N 8073-X [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
    9. Про основи містобудування //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – N2780-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2780-12.
    10. Статистика: підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін..; За наук. ред.. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.
    11. Кулявець В.О. Економетрія – Житомир, 2006 – 11с.
    12. Малашевський М.А., Горпиніч Л.В. Підходи до визначення наднормативних площ під промисловими об’єктами // Інженерна геодезія: науково-технічний збірник. – Вип. 60 / Відповідальний редактор С.П. Войтенко. – К.: КНУБА, 2014.

    Рукопис надіслано до редакції 23.02.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271

    Розглянуто чинники, що впливають на оцінку якості виконання бурових робіт при підготовці кам’яних блоків до виймання. Обґрунтовано оптимальні параметри буріння, за яких досягається висока якість підготовки блоків каменю до виймання та співвідношення значень азимутального й зенітного кутів просторової орієнтації осі шпуру. Наведений у статті аналіз літературних джерел вказує на наявність значної кількості емпіричних формул, за якими здійснюється визначення та розрахунок основних геометричних і силових параметрів процесу відокремлення блоків шпуровими методами. Спільним для цих методик розрахунку є врахування геометричних параметрів процесу руйнування гірських порід, оскільки вони є не менш важливими, ніж фізико-технічні властивості каменю. Розроблені рядом авторів методики розрахунку є наближеними та потребують уточнення при дослідно-промисловій розробці в умовах конкретного родовища. Наявні розрахунки передбачають ідеалізовані геометричні параметри з точним дотриманням орієнтації осей шпурів щодо площини наміченого відколу. Зазначені методики не враховують можливі діапазони допустимих змін параметрів шпурів, що потребує проведення додаткових досліджень з визначення рівня достатньої точності проведення бурових робіт. В сучасних умовах технології буріння стрічки шпурів при підготовці блоків каменю до виймання основним чинником, який суттєво впливає на якість виконання цієї операції, є азимутальні та зенітні кути нахилу осей шпурів. При цьому першочерговий вплив на якість відколу справляє азимутальний кут орієнтації шпуру. Найбільш небажаним для процесу відколу є азимутальний нахил шпура по відношенню до лінії відколу на 90º, оскільки за такого значення якість буріння буде погіршуватися, починаючи вже від 0,21º нахилу зенітного кута. При діапазоні азимутального кута від 0 до 5,5º вплив відхилення зенітного кута на якість буріння майже нівелюється і тому ці значення є рекомендованими для технології процесу буріння. Зенітне відхилення шпуру в площині відколу ( =0º) не зменшує значення рівня ослаблення площини відколу та з точки зору силових параметрів процесу не здійснює відчутного впливу на ефективність відколу каменю статичними методами.

    Ключові слова: шпури, блоки, природний камінь, буріння, азимутальні та зенітні кути, технологічні операції.

    Список літератури

    1. Бакка М.Т. Видобування природного каменю. Ч. 2. Технологія та комплексна механізація видобування природного каменю / М.Т. Бакка, О.Х. Кузьменко, Л.С. Сачков. – К. : ІСДО, 1994. – 448 с.
    2. Карасев Ю.Г. Природный камень. Добыча блочного и стенового камня / Ю.Г. Карасев, Н.Т. Бакка. – С-Пб. : Санкт-Петербургский горный институт, 1997. – 428 с.
    3. Ткачук К.К., Гребенюк Т.В. Откол каменных блоков с помощью статической нагрузки // Проблемы недропользования. Международный форум – конкурс молодых ученых. Сб. науч. трудов. Часть 1. Санкт-Петербург, 2012. – С 82 – 85.
    4. Соболевський Р. В. Оптимізація визначення напрямку розвитку гірничих робіт на кар’єрах декоративного каменю на основі впровадження методики оцінки виходу косокутних блоків // Вісник ЖДТУ. Серія: Технічні науки. – 2005. – № 32. – С. 163–168.
    5. Кісєль О.О., Шоломицький А.А. Залежність частоти діагонального відколювання і втрат декоративного каменю від граничної висоти моноліту при використанні буроклинового методу / Вісник ЖДТУ // Технічні науки. – № 45 (II). – Житомир. – 2008. – С. 160–164.
    6. Синельников О.Б. Добыча природного облицовочного камня / О.Б. Синельников. – М. : РАСХН, 2005. – С 93–108.
    7. Бычков Г.В. Направления повышения эффективности технологий добычи и обработки природного камня на Урале: Дисс. д-ра техн. наук. 25.00.22. Екатеринбург: УГГГА, 2003. – 385 с.
    8. Бакка Н.Т. Разработка технологии и комплексов оборудования добычи блоков из высокопрочных трещиноватых пород: Дис. докт. техн. наук: 05.15.03. – Житомир, 1986. – 337 с.
    9. Кокунина JI.B. Выбор рациональных технологических параметров при подготовке к выемке блочного камня: Автореф. дис. . канд. техн. наук. 25.00.22. Екатеринбург, 2006. – С. 18.
    10. Анощенко Н.Н. Геометрический анализ трещиноватости и блочности месторождений облицовочного камня. – М.: МГИ, 1983. – 37 с.
    11. Косолапов А.И. Технология добычи облицовочного камня. – Красноярск: Изд-во Красноярск, ун-та, 1990. 190 с.
    12. Карасев Ю.Г. Технология горных работ на карьерах облицовочного камня. – М.: Недра, 1995. – 112 с.
    13. Карасев Ю.Г. Формирование технологии горных работ по структурно-технологическим зонам на карьерах облицовочного камня высокой прочности: Дисс. докт. техн. наук: 05.15.03 – М., 1995. – 316 с.
    14. Мячина Н.Н., Родак С.Н., Сердюк А.И. Новые методы разрушения и механика горных пород. – К.: Наукова думка, 1981. – 67 с.
    15. Ткачук К.Н., Фоменко О.І. Методика визначення технологічних параметрів видобутку гранітних блоків невибуховими методами / К.Н. Ткачук, // Сб. науч. трудов НИГРИ. –2009. – С. 112–117.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.87 :613.6.06

    Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов’язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- й вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізірованного трудового процесу.
    Необхідно відзначити, що динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15-20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи.
    Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні.
    Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста. Успішне вирішення питань профілактики професійних захворювань значною мірою залежить від злагодженої роботи усіх ланок – від роботодавця до лікувально-профілактичних закладів, закладів держсанепідслужби та наукових установ. А також проведення лікуван-ня: амбулаторного, стаціонарного, санаторно-курортного кожного хворого працівника; проведення диспансерного нагляду та медичної реабілітації кожного хворого працівника; раціональне працевлаштування кожного працівника за станом здоров’я; оздоровлення хворих працівників у санаторіях-профілакторіях та будинках відпочинку; дієтичне харчування працівників хворих на хронічні захворювання, проведення попередніх та періодичних медичних оглядів робочих шкідливих професій, які направлені на раннє виявлення загальної, парапрофесійної, професійної патології.
    Розробка та запровадження заходів щодо оздоровлення умов праці і профілактики захворювань працівників має бути ключовим етапом у реалізації пріоритетних напрямків державної політики в галузі гігієни праці та соціального захисту працюючого населення.

    Ключові слова: сучасні технології, професійна патологія, гірничовидобувні підприємства, шкідливі умови праці.

    Список літератури

    1. Державна служба статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua
    2. «На допомогу спеціалісту з охорони праці»: Наук. – виробн. журнал. К.: ДП «Редакція журналу «Охорона праці» . – 2007-2015. – №№1-12.
    3. Риженко С.А., Лисий А.Ю., Капшук В.Г., Грузін І.І., Ткач Л.А. Особливості професійної захворюваності опорно-рухового апарату робочих промислових підприємств Кривбасу. Матеріали науково-практичної конференції з нагоди 85-річчя кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ ім. О.О. Богомольця та 120-річчя від дня народження професора В.Я. Підгаєцького «Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні» . Київ, 2008.
    4. Риженко С.А., Лисий А.Ю., Грузін І.І., Погорєлова Л.О., Слюта Т.В., Ткач Л.А., Громик Т.М. До питання оптимізації моніторингу шкідливих речовин в виробничих приміщеннях промислових підприємств Кривбасу. Сб. материалов 12-й итоговой региональной конференции. Эпидемиология, экология и гигиена. Харьков, 2009.
    5. Глембоцька А. Своєчасне запобігання профзахворюванням у сучасних реаліях. СЕС.Профілактична медицина, Київ, № 2. – 2011.
    6. Ткач Л.А. Проблемні питання професійної захворюваності працівників промислових підприємств Кривбасу: Медицина праці та профпатології. – Кривий Ріг.
    7.http://cyberleninka.ru/article/n/analiz-sostoyaniya-professionalnoy-zabolevaemosti-i-proizvodstvennogo-travmatizma-gornometallurgicheskogo-kompleksa#ixzz3z8Y3tXOg
    8. Environment, Health and Safety Committee OCCUPATIONAL HEALTH AND SAFETY MANAGEMENT SYSTEMS http://www.rsc.org/images/Occupational-Health-and-Safety-Management-Systems_tcm18-240421.pdf
    9. http://www.hse.gov.uk/statistics/overall/hssh1415.pdf
    10. http://dnop.kiev.ua/web/index.php?option=com_content&task=view&id=6387&Itemid=137

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 001.57: 681.5.015

    Відсутність достатньо точної уяви про закономірність розташування матеріалу між двома сусідніми витками спіралі класифікатора (піскового тіла) стримує підвищення якості автоматичного керування першою стадією подрібнення вихідної руди, що стає причиною значних економічних збитків в наслідок перевитрачання електричної енергії, куль і футеровки. Розв’язання даної науково-технічної задачі складає актуальність даної публікації. Її метою є розроблення підходу математичного моделювання закономірностей розташування матеріалу вздовж піскового тіла спірального класифікатора. Піскове тіло механічного спірального класифікатора можна подати як складене з частин циліндра і зрізаної піраміди, яка знаходиться зверху. Можливість точного визначення об’єму цих складових гарантує отримання високої точності вимірювання. Визначення об’єму вказаних складових передбачає вимірювання висоти пісків вздовж вертикалі, що проходить через саму нижню точку контакту циліндричної постілі і крайки подаючого витка спіралі. Частину циліндра можна змінювати у цьому ж напрямку на невелику висоту. Тоді піскове тіло можна подати як складене з горизонтальних шарів матеріалу, куди ввійдуть і такі ж шари, що являють собою зрізану піраміду. З іншого боку, піскове тіло можна поділити вертикальними площинами на елементарні складові за його довжиною. У запропонованому підході передбачена можливість визначення об’єму елементарних складових, які створюють вертикальні стовпчики матеріалу, об’єми яких характеризують закономірність розташування пісків вздовж піскового тіла механічного спірального класифікатора. При малих і середніх значеннях циркулюючого навантаження механічний спіральний класифікатор працює в області піскового тіла, що знаходиться у формі частини циліндра. Якщо циркулююче навантаження збільшується, відбувається перехід в область піскового тіла, що відноситься за формою пісків до зрізаної піраміди. В процесі досліджень запропоновано підхід математичного моделювання закономірностей розташування матеріалу вздовж піскового тіла механічного спірального класифікатора. При його обґрунтуванні коректно використовувалися точні аналітичні методи дослідження, що гарантує об’єктивність отримуваних результатів. Тому від його використання слід очікувати значного зменшення збитків в процесах рудопідготовки.

    Ключові слова: спіральний класифікатор, піски, закономірність розташування, підхід моделювання.

    Список літератури

    1. Инициализация гибридной нечеткой модели замкнутого цикла измельчения руды / В.С. Моркун, Н.В. Моркун, Н.С.Подгородецкий, А.В. Пикильняк // Вісник КТУ, 2010.- Вип. 26.- С. 290-293.
    2. Тронь В.В. Аналіз методів ідентифікації систем автоматичного керування технологічними процесами збагачення залізорудної сировини / В.В. Тронь // Вісник КНУ, 2013. – Вип. 35.- С. 198-201.
    3. Моркун В.С. Формирование робастного автоматизированного управления замкнутым циклом измельчения на основе Н∞-нормы / В.С. Моркун, Н.В. Моркун, В.В.Тронь // Гірничий вісник, Кривий Ріг: КНУ, 2014. – Вип. 98.- С. 83-85.
    4. Азарян А.А. Автоматизация первой стадии измельчения, классификации и магнитной сепарации – реальный путь повышения эффективности обогащения железных руд / А.А. Азарян, Ю.Ю. Кривенко, В.Г. Кучер // Вісник КНУ, 2014.- Вип. 36.- С. 275-280.
    5. Тронь В.В. Формування адаптивного керування процесом подрібнення залізорудної сировини в умовах невизначеності характеристик об’єкта / В.В. Тронь, К.В.Маєвський // Гірничий вісник. – Кривий Ріг: КНУ, 2015.- Вип. 99.- С. 27-32.
    6. Моркун В.С. Моделирование процесса классификации железорудной пульпы в гидроциклоне с учетом ее физико-механических характеристик / В.С. Моркун, В.М.Радионов // Вісник КНУ. – Кривий Ріг: КНУ, 2012.- Вип. 33.- С. 48-53.
    7. Купін А.І. Інтелектуальна ідентифікація та керування в умовах процесів збагачувальної технології / Купін А.І. – Кривий Ріг: Видавництво КТУ, 2008.- 204с.
    8. Луткин Н.И. Приборы для контроля технологического процесса в потоке / Н.И. Луткин, К.К. Морар.- М.: Колос, 1978.- 160 с.
    9. А.с. 1530258 СССР, МКИ В 03 В 13/00. Способ определения продуктивности спирального классификатора по пескам / Е.Ф. Морозов (СССР). – № 4385577/22-03; заявл. 29.02.88; опубл. 23.12.89, Бюл. № 47.
    10. Шупов Л.П. Моделирование и расчет на ЭВМ схем обогащения / Шупов Л.П.- М.: Недра, 1980.- 288 с.
    11. Козин В.З. Экспериментальное моделирование и оптимизация процессов обогащения полезных ископаемых / Козин В.З.- М.: Недра, 1984.- 112 с.
    12. Кузнецов Ю.М. Теорія технічних систем / Кузнецов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А.; під заг. ред. Ю.М. Кузнецова.- К.-Тернопіль, 1998.- 310 с.
    13. Ідентифікація та моделювання технологічних процесів / [Рожков П.П., Кранобаєв В.А., Фурман І.О. та ін.]; під заг. ред І.О. Фурмана.- Харків: Факт, 2007.- 240 с.
    14. Дубовой В.М. Ідентифікація та моделювання технологічних об’єктів і систем керування / Дубовой В.М.- Вінниця: ВНТУ, 2012.- 308 с.
    15. Боголюбов А.Н. Основы математического моделирования / Боголюбов А.Н.- М.: МГУ, 2003.- 136 с.
    16. Введение в математическое моделирование: учебн. пособие / [Ашихмин В.Н., Гитман М.Б., Келлер И.Э. и др.]; под ред. П.В. Трусова.- М.: Логос, 2005.- 440 с.
    17. Асанов А.З. Введение в математическое моделирование динамических систем / Асанов А.З.- Казань: Изд-во Казан. гос. ун-та, 2007.- 205 с.
    18. Прудковский Б.А. Зачем металлургу математические модели? / Прудковский Б.А.; отв. Ред. П.И. Полухин.- [3-е изд.].- М.: Изд-во ЛКИ, 2010.- 200 с.
    19. Федоткин И.М. Математическое моделирование технологических процессов / Федоткин И.М. – [2-е изд.].- М.: Кн. дом «ЛИБРОКОМ», 2011.- 416с.
    20. Бронштейн И.Н. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов / И. Бронштейн, К. Семендяев.- [8-е изд., стереотипное].- М.: Гос. изд. физ.-мат. лит., 1959.- 608 с.

    Рукопис надіслано до редакції 07.12.15

    Переглянути статтю
  • УДК 621.01: 681.3: 658.5

    Сучасні інформаційні технології з невпинною швидкістю охоплюють все більші сегменти виробництва і соціальної сфери, і тим самим поглиблюють глобальну конкуренцію. У сучасних ринкових умовах все більш актуальним стає необхідність скорочення виробничих циклів по випуску нових виробів, так як при зростаючій конкуренції необхідно оперативно вирішувати питання розширення і зміни номенклатури продукції, що випускається. Викладено підхід можливого підвищення ефективності роботи виробництва за рахунок впровадження сучасних комп’ютерних технологій, що відповідав би світовим тенденціям розвитку промисловості та був заснований на максимально-ефективному використанні кадрів, матеріальної бази, програмного забезпечення, площ ВНЗ і підприємства. Застосування прогресивних технологій автоматизації і інформатизації машинобудування призводить до корінних змін не лише у виробництві, але і в професійній підготовці майбутніх фахівців машинобудівного профілю. Для вирішення проблеми відсутності єдності програмного забезпечення, та систем управління даними пропонується замінити існуючі системи управління даними на прогресивну систему ЛОЦМАН:PLM, яка є основою побудови комплексу для автоматизації завдань підготовки виробництва. Відмічено, що для того щоб забезпечити підприємства машинобудування висококваліфікованими фахівцями, із знанням передових систем та технологій комплексної конструкторсько-технологічної підготовки та управління виробництвом, а випускників інженерів-механіків робочими місцями необхідно, щоб навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів машинобудівного напрямку були узгоджені з наукомісткими підприємствами регіону. Співпраця з підприємствами у цьому напрямку надасть наступні можливості: знайомитись з діяльністю підприємства, працювати на сучасному технологічному обладнанні; організовувати виробничі, технологічні практики для студентів, орієнтовані на виконання реальних робіт і ранню спеціалізацію студентів (деякі студенти стають працівниками підприємства ще до завершення навчання); виконувати курсові проекти і кваліфікаційні роботи за реальною виробничою тематикою; організовувати стажування на підприємствах для молодих викладачів. Впровадження цих систем в навчальний процес дає можливість вести навчання на якісно новому рівні та сформувати фахівця високої кваліфікації, здатного орієнтуватися в різноманітних програмних модулях із практичним їх впровадженням на виробництві, яке дає змогу скоротити ресурси, час та підвищити продуктивність роботи.

    Ключові слова: комп’ютерні технології, ЛОЦМАН:PLM, машинобудування, життєвий цикл виробу.

    Список літератури

    1. Шендра В.А. Технологическая подготовка производства: пути повышения эффективности / В.А. Шендра // САПР и графика. 2011. – №9. – С. 32-37.
    2. Гореткіна Е. Ринок PLM: бочка меду і ложка дьогтю // PC Week / RE №45. – 2007. – Режим доступу: http://www.pcweek.ru/themes/detail.php?ID=104395
    3. Головина Л. Н. Системный подход к организации конструкторско- технологической подготовки машиностроителей / Л. Н. Головина // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. – 2012. – Том 14, № 1 (2). C. 693- 696.
    4. ЛОЦМАН:PLM.- Режим доступу: http://machinery.ascon.ru/software/tasks/items/?prcid= 167&prpid=889
    5. Волков Д.А. Что входит в задачи PLM? /Д.А. Волков // Computerworld. -2003. -№39. -С. 15-17
    6. Меньов А.В. Теоретические основы автоматизированного управления:Учеб.пособие. – М.:МГУП.– 2002. – 176 с.
    7. Кондаков А.И. САПР технологических процессов.– М.: Издательский центр Академия.– 2007.– 272с.
    8. Голубева И.Л., Альтапов А.Р. Использование системы «Лоцман:PLM» для организации непрерывного обучения студентов направления 151000.62 – Технологические машины и оборудование / И.Л. Голубева, А.Р. Альтапов // Вестник Казан. технол. ун-та. – 2012. – Т.15, №17. – С. 348-349
    9. АСКОН – комплексні рішення для автоматизації інженерної діяльності та управління виробництвом САD / АЕС / РLM. – Режим доступу http://ascon.ru/.
    10. Безменова Ю.В. Анализ современных требований и средств автоматизации технической підготовки производства / Ю.В. Безменова // Вестн.ИГЭУ. – 2005. – Вып. 4. – С. 49-51

    Рукопис надіслано до редакції 07.12.15

    Переглянути статтю
  • УДК 622.274.5

    Викладено особливості системи підповерхового самообвалення, механізм і основні закономірності самообвалення рудного масиву, оптимальні параметри системи і область її застосування. Наведено опис і результати відпрацювання досвідчених зон і панелей, техніко-економічні показники, отримані при промисловому застосуванні системи на шахтах Кривбасу в 50-70-ті роки ХХ століття на глибинах 250-550 м.
    Описано технологію застосування цієї системи розробки в м’яких і середньої міцності рудах. Представлені в статті техніко-економічні показники, отримані при дослідному вивченні і масовому застосуванні системи на шахтах Кривбасу на глибинах 250-500 м, свідчать про її високу ефективність.
    На основі узагальнення досвіду застосування системи підповерхового самообвалення і результатів теоретичних досліджень закономірностей самообвалення рудного масиву зроблено висновок про доцільність застосування системи підповерхового самообвалення на шахтах Кривбасу в даний час на глибинах більш ніж 1000 м.
    Використання сил гірського тиску для руйнування рудного масиву зумовлює істотне зниження енерго- і трудовитрат на видобуток при підповерхового самообвалення у порівнянні з технологією відпрацювання за допомогою глибоких свердловин. Ця найважливіша технологічна особливість системи в умовах енергетичної кризи в Україні в даний час настійно диктує об’єктивну необхідність повернутися до застосування підповерхового самообвалення. Вирішення зазначених завдань здійснювалося методом моделювання процесу самообвалення за допомогою еквівалентних матеріалів, в якості яких використовувалися суміші річкового піску і рідкого скла. Оскільки основними дійовими силами, що визначають розвиток процесу деформації і руйнування рудного масиву, є сили тяжіння і пружності (тобто ті внутрішні напруги, які виникають в масиві при підсікання і граничні значення яких обумовлюють його руйнування), застосування методу статичного моделювання забезпечує умови механічного подібності. Вивчення закономірностей самообвалення рудного масиву різної міцності на моделях, спостереження за розвитком процесу обвалення масиву при системі поверхового самообвалення в рудах середньої та нижче середньої міцності, а також результати застосування підповерхового самобрушенія в м’яких рудах дозволили припустити можливість ефективного застосування цієї системи в рудах середньої міцності.

    Ключові слова: шахта, самообвалення, дослідження.

    Список літератури

    1. Володин А.П., Вольфсон П.М., Куевда К.М. Подсечное подэтажное обрушение, Горный Журнал, №5, 1955.
    2. Вольфсон П.М., Куевда К.М. Опыт применения системы подэтажного самообрушения в мягких рудах на рудниках «Ингулец» и им.Р.Люксембург. Производственно-технологический бюллетень, №2, 1957.
    3. Вольфсон П.М., Прохода А.З. Лабораторные исследования самообрушения массива, Бюллетень научно-технической информации, НИГРИ, Металлургиздат, 1957.
    4. Вольфсон П.М. Оценка промышленных испытаний системы подэтажного самообрушения в рудах средней крепости, Горный Журнал, №5, 1958.
    5. Вольфсон П.М. Подэтажное самообрушение, Кривой Рог, 2012.
    6. Bucku Philip Lowezing Mining Costs with block caving, Engineering Mining yornal, 1946. v. 147 №4.
    7. Чарквиани К.М. К вопросу определения аналитическим методом главных конструктивных элементов системы разработки блоковым обрушением. «Вопросы горного дела», сб. Углетехиздат, 1948.
    8. Черемушенцев И.А. Определение высоты блока при системе этажного обрушения, 1953, Горный журнал №2.
    9. Куликов А.В., Куликов В.В. Правильно устанавливать параметры системы этажного самообрушения, Горный журнал, 1954, №11.
    10. Малахов Г.М., Лавриненко В.Д. Влияния размеров блоков на проявления горного давления при этажном самообрушении, Горный журнал, 1954, №12.

    Рукопис надіслано до редакції 19.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 676.022

    У статті розглянуті дві технології виробництва влагоміцності тари з гофрованого картону. Перша технологія отримання влагоміцності гофрокартону з подальшою переробкою в тару викликає до 30% відходів, які частково або повністю втрачаються через труднощі відновлення волокнистої сировини і хімікатів. Більш перспективна друга технологія виробництва влагоміцність гофротари, коли готові вироби з гофрокартону обробляються гарячим розплавом в автономних камерах. Як гідрофобного гарячого розплаву рекомендується використовувати просочуються склад композицією 80 % парафіну і 20 % церезина. В результаті лабораторних досліджень встановлено оптимальна температура 115 ± 5°С парафинового розплаву. Для зниження витрати гарячого розплаву рекомендовано перед імпрегніровануванням нагрівати заготовки протягом 1 мін. струменем гарячого повітря при температурі 75-80 °С, а також імпрегнирування для видалення надлишків розплаву обдувати заготовки гарячим повітрям при швидкості 15 м/с. Для запобігання злипання гофроящиків при зберіганні після обробки гарячим розплавом рекомендується протягом 2 хв. виробляти обдув заготовок повітрям при температурі 20 °С. При роботі з парафіно-церезинові складами необхідно застосовувати обладнання у вибухонебезпечному виконанні і забезпечувати приміщення приточно-витяжною вентиляцією. Встановлено, що просочення гофрокартону парафіно-церезинові складом збільшує влагоміцність за показником опору торцевому стисненню на 63%. Визначено основні технологічні параметри автономної імпрегніруются установки дозволяє скоротити до 20% відходи гофротарного виробництва. Прискореним темпом парафінові емульсії продовжують замінювати парафін, оскільки емульсійні покриття мають наступні переваги: низька в’язкість; плівки не липнуть ні у вологому, ні в сухому стані; швидко просочуються і просушуються;
    матеріали, оброблювані емульсією, легко приклеюються клеями на водній основі; покращують властивості друкування; мають високу водостійкість. Радимо застосовувати просочуються склад на основі парафіну, з введенням в композицію церезина.

    Ключові слова: вологоміцна гофротара, поверхнева обробка, парафіно-церезинові расплав¸ автономна установка.

    Список літератури

    1. Данилевский В.А. Картонная и бумажная тара / В.А. Данилевский – М., Лесная промышленность. 1970. -214 с.
    2. Тарасова О.И. Придание влагопрочности бумаге для гофрирования восковыми сплавами в производстве влагопрочного гофрированного картона / О.И. Тарасова – Дисс. канд. техн. наук, Л., 1976. – 192 с.
    3. Патент. Великобритания, №1502599, МКИВ05с, 5/00. Водоотталкивающий качественный картон и устройство для его изготовления. Опубликовано 01.03.78.
    4. Патент. Япония,№50-27084, МКИВ32В31/00. Устройство для придания картону влагопрочности. Опубликовано 03.10.68.
    5. Бондарев А.И. Производство бумаги и картона с покрытием / А.И. Бондарев. – М.: Лесная промышленность, 1985. – 188с.
    6. Мартиросов Р.А. Работы по улучшению качества т освоению производства парафинового состава для имирегнирования гофрокартона / Р. Мартиросов, Р. Гладышев // – Сб. реф. НИР и ОКР : лесная, целлюлозно-бумажная и деревообрабатывающая промышленность. – М., 1980.- с.4
    7. Тарасова О.И. Критерии оценки влагопрочности гофрированного картона / О.И. Тарасова// Сб. трудов ВНИЭКИТУ. – Калуга, 1974.-Вып.11.с.67-71.
    8. Кузнецова Я.Д. Использование различных парафиновых составов для обработки гофрированного картона. / Я.Д. Кузнецова, ., Демченко Н.С., Тимохина Т.В. // Новое в технологии технических и тароупаковочных видов бумаги и картона. Сб. трудов ВНИИБ.-Л.,1978.-с.49-52.
    9. Русакова Л.А.Восковые покрытия для упаковки продуктов питания / Л.А. Русакова, Е.В.Кузнецов, Н.И.Вологодская // Научные проблемы создания прогрессивных видов тары: Сб. трудов ВНИЭКИТУ – Калуга, 1975.- Вып. 12. С.65-69.
    10. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький, О.В.Мельников, В.С. Джижрей.-Львів: Афіша, 2000.-350с.
    11. Лесенко Г.Г. Инженерно-технические средства безопасности труда / Г.Г. Лесенко, Ю.С. Паньковский, В.Н. Петров.- К.: Техніка,1983.-126с.

    Рукопис надіслано до редакції 28.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622 – 032. 35: 502. 7

    При оптимізації модифікованого полістирольним пилом кам’яновугільного в’яжучого як фактори варіювання було прийнято: умовна в’язкість дьогтю за , с; масова концентрація полістиролу, %; час приготування дьогтеполістирольного в’яжучого, хвилини. Параметрами оптимізації є: температура розм’якшення в’яжучого, °С; еластичність в’яжучого при  0 °С, %; розтяжність в’яжучого при 0 °С, м; водонасичення дьогтеполістиролбетону, %; границя міцності дьогтеполістиролбетону на стиск при 20 °С, МПа; коефіцієнт тривалої водостійкості дьогтеполістиролбетону. Оптимальні склади системи «дьоготь – ПС» визначено як оптимальні області допустимих значень факторів Х1, Х2, Х3. Коефіцієнти рівнянь регресії обчислено за методом найменших квадратів. Рівняння регресії представляють собою поліном другого ступеня. Одержані рівняння регресії перевірено на адекватність і задовольняють критерію Фішера. Розраховано й побудовано тривимірні діаграми «параметр оптимізації системи – фактори варіювання». Відповідно до отриманих рівнянь регресії побудовано поверхні відклику. Оптимальною система «дьоготь – полістирол» є при умовній в’язкості дьогтю за  (Х1) 75-250 с, масовій концентрації полістиролу (Х2) 4,0-6,0% та часі приготування дьогтеполістирольного в’яжучого (Х3) впродовж 70-80 хвилин. За фізико-механічними властивостями таке в’яжуче наближається до дорожніх нафтових бітумів. З метою забезпечення можливості застосування нових органічних в’яжучих за існуючої технології їхнє використання необхідно, щоб вони за своїми технологічними властивостями, токсичністю і пожежонебезпекою, – не погіршили б умови виробництва робіт, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища у порівнянні з використанням традиційних немодифікованих в’яжучих. Основні властивості системи: еластичність, пластичність, морозостійкість і адгезія до різних матеріалів визначається властивостями дисперсійного середовища, а теплостійкість та механічна міцність – властивостями дисперсної фази. Максимальні значення еластичності в’яжучого свідчать про найефективнішу роботу полімеру, а імовірною причиною її зниження при підвищенні температури є початок процесів термодеструкції полімеру, що узгоджується з даними

    Ключові слова: транспортний процес, руйнування, міцність, горілі породи, в’яжуче, відходи полістиролу.

    Список літератури

    1. Гамеляк І.П. Надійність конструкції дорожнього одягу. Частина 1. Проектна та технологічна надійність / І.П. Гамеляк // Автошляховик України. – 2006. – № 5. – С. 39-41.
    2. Кіщинський С.В. Поліпшення властивостей бітумів шляхом модифікації полімерною добавкою на основі вторинного поліетилену / С.В. Кіщинський // Вестник ХНАДУ. – 2006. – № 34-35.
    3. Веренько В.А. Применение дегтей повышенной вязкости для устройства оснований / В.А. Веренько, И.К. Яцевич, В.А. Тарас // Автомобильные дороги. – 1984. – № 3. – С. 14-15.
    4. Гохман Л.М. Влияние эластичности органических вяжущих на накопление остаточных деформаций в бинарных смесях / Л.М. Гохман // Наука и техника в дорожной отрасли. – 2011. – № 1. – С. 31-33.
    5. Dony A. Bitumes-polimeres. Adapton gos tests du techniques d’aujourd hur / A. Dony, C. Tunnel // 5th Eurobitume Congres. – Stockhlm. – Vol. 1A. – pp. 67-70.
    6. Радовский Б.С. Проблема повышения долговечности дорожных одежд и методы ее решения в США / Б.С. Радовский // Дорожная техника. – 2006. – № 4. – С. 108-118.
    7. Görkem I.C. Determination of moisture susceptibility characteristscs of polimer vjdified hot-mixed asphalt / I.C. Görkem, B. Sengöz // Deü mühendislik fakültesifenve mühendislik dergisi Cilt. – 2008. – Say 3. – pp. 59-72.
    8. Оксак С.В. Устойчивость смолополимерных вяжущих при повышенных температурах / С.В. Оксак // Вестник ХНАДУ. – 2006. – № 34-35.
    9. Гуляк Д.В. Стабилизация процессов старения бетонных смесей и бетонов на каменноугольных вяжущих /Д.В. Гуляк // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2010. – № 1 (81). – С. 208-212.
    10. Золотарев В.А. Свойства битумов, модифицированных полимерами типа СБС / В.А. Золотарев // Автошляховик України. – 2003. – № 5 (175). – С. 25-27.
    11. Золотарев В.А. Влияние свойств битумополимерных вяжущих на сдвигоустойчивость асфальтобетона /В.А. Золотарев // Наука и техника в дорожной отрасли. – 2004. – № 2. – С. 27-30.
    12. Гохман Л.М. Требования к дорожным органическим вяжущим материалам и смесям на их основе / Л.М. Гохман // Вестник ХНАДУ. – 2006. – № 34-35.
    13. Пактер М.К. Перспективы получения дорожных органических вяжущих на основе твердых горючих ископаемых. І. Коксохимическое сырье / М.К. Пактер, В.И. Братчун, В.Л. Беспалов и др. // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури, 2010. – Вип. 1 (81). – С. 22-35.
    14. Гохман Л.М. Требования к дорожным каменноугольным дегтям / Л.М. Гохман // Автомобильные дороги. – 1983. – № 1. – С. 10-11.
    15. Братчун В.И. Особенности структуры и свойств каменноугольных дегтей / В.И. Братчун, А.Н. Бачурин // Автомобильные дороги, 1984. – № 11. – С. 13-14.
    16. Розенталь Д.А. Особенности приготовления полимербитумных композиций / Д.А. Розенталь, С.В. Дронов, А.А. Иванов // Строительные материалы, 2004. – № 9. – С. 13-14.
    17. Becker Yvonne. Polymer modified asphalt / Yvonne Becker. Maryo P. Méndez, Yajaira Rodrigues // Vision tecnologica, 2001. – Vol. 9. – № 1. – pp. 39-50.
    18. Колчанов А.Г. Применение полимеров при поверхностной обработке / А.Г. Колчанов // Автомобильные дороги, 1971. – № 11. – С. 21-22.
    19. Володько В.П. Применение дегтеполимерных вяжущих при устройстве дорожных покрытий / В.П. Володько, А.Л. Хорошуля, М.Д. Круцык и др. // Автомобильные дороги, 1979. – № 10. – С. 24-25.
    20. Ключников И.Ф. Улучшение качества каменноугольных вяжущих / И.Ф. Ключников, С.В. Егоров, В.П. Володько // Автомобильные дороги, 1983. – № 7. – С.10-11.
    21. Думанский А.М. Использование отходов производства полистирола для повышения качества дегтей и дегтебетонов / А.М. Думанский, В.М. Даценко, В.П. Володько // Тезисы докладов всесоюзной конференции «Управление структурообразованием, структурой и свойствами дорожных бетонов».- Харьков, ХАДИ, 1983. – С. 91-92.
    22. Володько В.П. Каменноугольные дегти, модифицированные отходами производства фенилэтилена и его полимеров / В.П. Володько, А.М. Думанский, В.В. Комаров и др. // Автомобильные дороги, 1985. – № 6. – С. 3-5.
    23. Думанский А.М. Модификация каменноугольных дегтей добавками отходов производства стирола / А.М. Думанский, В.П. Володько, Т.В. Поличковская // Автодорожник Украины, 1987. – № 4 – С. 27-28.
    24. Володько В.П. Вяжущие материалы из смолы обжиговых печей / В.П. Володько, В.М. Даценко // Тезисы докладов республиканской конференции «Ресурсосберегающие технологии, структура и свойства дорожных бетонов». – Харьков, ХАДИ, 1989. – С. 83-84.
    25. Орел В.Д. Кам’яновугільні в’яжучі, модифіковані відходами виробництва полімерів фенілетилену / В.Д. Орел, А.М. Думанський, О.В. Даценко // Автошляховик України, 1994. – № 3. – С. 29-31.
    26. Даценко В.М. Дьогтеполімерні бетони підвищеної довговічності на основі в’яжучих, модифікованих відходами виробництва стиролу та полістиролу: автореф. дис. на здобуття наукового ступ. канд.техн.наук / В.М. Даценко. – Харків, 2006. – 18 с.
    27. Повзун О.І. Горілі породи, укріплені кам’яновугільним в’яжучим, − ефективний конгломерат в основах автомобільних доріг / Повзун О.І., Вірич С.О., Кононихін С.В. // Вісник КНУ. – Кривий Ріг, 2015. – Вип. 39. – С. 8-13.
    28. Повзун О.І. В’яжуче для укріплення горілих порід шахтних териконів в основах дорожніх одягів / О.І. Повзун, О.С. Парфенюк, С.О. Вірич та ін. // Вісник КНУ. – Кривий Ріг, 2016. – Вип. 41. – С. 59-64.
    29. Голикова Т.И. Свойства D – оптимальных планов и методы их построения / Т.И. Голикова, Н.Г. Микешина // Новые идеи в планировании эксперимента. – М.: 1969. – С. 34-39.
    30. Кафаров В. В. Методы кибернетики в химии и химической технологии / В.В. Кафаров. – М.:Химия, 1971. – 496 с.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 697.1 (035.5)

    Розглянуто вплив рекомендованих нормативних значень температур припливного повітря в системах повітряного опалення, в тому числі і в системах суміщених з вентиляцією на конструктивні особливості систем. Відмічається, що для систем водяного та парового опалення, які мають своєю сутність систему з проміжним теплоносієм – водою або водяною парою відповідно, в нормативних документах допускаються більш високі значення температурних графіків подачі теплоносія, що відповідно має результатом високі температури граючої поверхні опалювальних приладів, що значно перевищує допустимі значення температури повітря як теплоносія в системах повітряного опалення. Перевищення вказаних граничних нормативних значень температури припливного повітря у досліджуємих межах 80-100°С відповідно істотно не впливає на якості повітря як середовища для перебування в ньому людини та дихання. При цьому в системах повітряного опалення практично відсутні значні площі поверхні контактного високотемпературного теплообміну, що може бути причиною погіршення якостей повітря та надходження в приміщення продуктів термічного розкладу пилу. Обмеження температури припливного повітря наведеними нормативними значення особливо впливає на експлуатаційні показники функціонування систем повітряного опалення з енергоефективним режимом «робочий-черговий» та значно збільшую час отримання нормованих параметрів температур в приміщеннях, також збільшується вартість системи опалення в цілому та витрати на експлуатацію через підвищений повітрообмін і відповідно більші типорозміри всіх конструктивних елементів, при цьому можливі перевищення рекомендованих значень рухливості повітря в приміщенні та погіршення якості повітря через збільшення циркуляції пилу разом з повітрям. Санітарно-гігієнічні вимоги рекомендують обмежувати температуру поверхні опалювальних приладів, що обумовлено явищем розкладання і сухої сублімації органічного пилу, яке супроводжується виділенням шкідливих речовин, зокрема окису вуглецю. Термічне розкладання пилу починається за температури 65-70 °С та інтенсивно протікає на поверхні, що має температуру понад 80 °С.
    У системах повітряного опалення єдиним елементом з зазначеними високими температурами є повітронагрівач, при цьому площа контактні поверхні для осідання пилу зведена до мінімуму, видалення пилу з циркулюючого теплоносія виконується повітряним фільтром.

    Ключові слова: повітряне опалення, температура припливного повітря, теплоутилізація, рекуперація.

    Список літератури

    1. Справочник проектировщика /Под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера. Ч. I. Отопление. – М.: Стройиздат, 1990. – 344 с
    2. Сканави А.Н. Отопление. – М.: Стройиздат, 1988, – 416 С.
    3. Русланов Г.В., Розкин МЛ., Ямпольский Э.Л. Отопление и вентиляция жилых и гражданских зданий : Проектирование / Справочник. – К. : Будивельник, 1983. – 272 С.
    4. ДБН В 2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. – К.: Мінрегіонбуд України, – 2013 – 141 с.
    5. ДБН В2.2-9-99. Громадські будинки та споруди/Держбуд України.-М.: Київ, 1999. – 53 С.
    6. ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади / Держбуд України. – М.: Київ, 2005. – 63 С.
    7. ДБН В.2.2-13-2003. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будівлі. Норми проектування / Держбуд України. – М.: Київ, 2004.-79 С.
    8. Кудрявцев И.Ф. Электрический нагрев и электротехнология / И.Ф. Кудрявцев, В.А. Карасенко. – М.: Колос, 1975. – 384 с.
    9. Технічний каталог компанії «ВЕЗА», 2015р.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 681.03

    Розглянуто проблеми алгоритму проведення сучасної експертизи. Відзначено необхідність розвитку деяких напрямів даної сфери. Запропоновано методи та алгоритми вдосконалення відбору експертів в експертні групи, та необхідність нового підходу до створення бази даних експертів на основі об’єктно-реляційної моделі БД. Вибір цієї моделі БД забезпечує роботу з багатовимірними даними, які використовуються для розрахунку агрегованих коефіцієнтів. Вхідною інформацією для БД будуть результати розрахунків, отримані сукупністю методів: самооцінки, взаємооцінки, соціометричної оцінки, документальної оцінки, тестової оцінки, оцінки за об’єктивними показниками. Запропоновано нове рішення актуальної наукової задачі, що полягає у багатокритерыальному експертному оцінюванні альтернатив при формуванні експертної групи. Для цього була розроблена інформаційна технологія комбінованого багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив. Технологія об’єднує евристичні та статистичні методи. Технологія використовує 30 базових методів, 6 основних методик та 3 психологічні тести. Запропоновані формули розрахунків інтегральних коефіцієнтів для кожного експерта, які враховують ознаки професійних та особистих якостей. Створення гібридної об’єктно-реляційної БД експертів є перспективним напрямком підвищення ефективності експертизи. Pазработана інформаційна технологія комбінованого багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив. Технологія об’єднує евристичні та статистичні методи. Для побудови технології використані 30 базових методів, 6 основних методик і 3 психологічних тесту. У ній підсумкові показники обчислюються складними, комплексними методами, які враховують: ступінь компетентності кожного експерта, значимість критеріїв, значимість оцінок, значимість групової приналежності критеріїв. Запропоновано потоковая схема алгоритму роботи системи при експертному формуванні групи експертів. У процесі роботи в експертних радах поступово формується коло експертів, думку яких буде підтверджуватися практикою прийнятих рішень, і саме вони будуть найбільш затребувані для експертної роботи в подальшому.
    Для подальшого розвитку експертизи будь-якого напрямку необхідно створити банки даних експертів.

    Ключові слова: банк даних експертів, ефективність відбору, алгоритм.

    Список літератури

    1. Бутенко И.А. Использование новых технологий при опросах. – М.: Синтег, 2000. – 28 с.
    2. Вдовиченко И.Н. Загальні тенденції розвитку експертних технологій для дослідження складних систем // Научно-практический информационный журнал “Науково-технічна інформація”. 2004. №3. С. 17-20.
    3. Вдовиченко И.Н. Методи обробки інформації, отриманої в результаті експертної оцінки // НАН Украины Физико-механический институт им. Г.В. Карпенко. Межведомственный сборник научных трудов “Відбір і обробка інформації”. – Львов, 2006. Вып. 24(100). С. 56-58.
    4. Дункан Крамер Математическая обработка данных в социальных науках. Современные методы / Дункан Крамер – М.: Академия, 2007. – 288 с.
    5. Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований. М.: АО Аспект Пресс, 1995.  350 с.
    6. Денисова А. Л. Теория и практика экспертной оценки товаров и услуг. Учеб. Пособие / А. Л. Денисова, Е. В. Зайцев. – Тамбов: Изд. Тамб. Гос техн. ун-та, 2002. – 72 с.
    7. Гайдышев И. П. Программное обеспечение анализа данных AtteStat. Руководство пользователя. Версия 13. 2012. – 506 с.
    8. Монтгомери Д. К. Планирование эксперимента и анализ данных. / Д. К. Монтгомери. – Л. : Судостроение, 1980. – 384 с.
    9. Hinton G. E. How neural networks learn from experience. [online] / G. E. Hinton. Scientific American, September 1992. – рр. 145–151. Available from: http://www.cs.toronto.edu/~hinton/absps/sciam92.pdf
    10. Rojas R. Neural Network. / R. Rojas. – Berlin Heidelberg Springer Verlag, 1996. – 502 p.
    11. Евланов Л.Г., Экспертные оценки в управлении. М.: Экономика, 1978. – 133 с.
    12. Крымский С.Б. Экспертные оценки в социологических исследованиях. К.: Наукова думка ,1990, -319с.
    13. Абдикеев Н.М. Проектирование интеллектуальных систем в экономике. М.: ЭКЗАМЕН ,2004 – 453с.
    14. Ларичев О.И., Мошкович Е.М. Качественные методы принятия решений. М.: НАУКА ФИЗМАТЛИТ, 1996
    15. http://expert.psychology.ru.

    Рукопис надіслано до редакції 18.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.3.012.2.002.5.004(075.8)

    Проведено комплексний аналіз різних факторів, що впливають на якість системи технічного обслуговування і ремонту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Визначено позитивні та негативні чинники, що здійснюють вплив на вірний вибір стратегії технічного обслуговування і ремонту обладнання на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів. Виділено основні напрямки роботи для забезпечення ефективності технічного обслуговування і ремонту, в першу чергу це моніторинг та діагностична підтримка технічного обслуговування і ремонту у режимі безрозбірної оцінки працюючого обладнання, розробка рекомендацій з керування технічним станом енергетичного й технологічного устаткування в режимі «реального часу», розробка технічного завдання на створення систем технічної діагностики, маловитратних гнучких технологій організації прогнозованого технічного обслуговування механізмів технологічних систем і окремих агрегатів «за станом». Структура графіка припускає, що всі об’єкти експлуатації рівнонадійні, швидкість спрацювання однакова незалежно від умов експлуатації, технічного стану, наявності експлуатаційних дефектів, що стає вагомим фактором дезорганізації здавалось би чіткої системи організації технічного обслуговування і ремонту. Графіки передбачають рівномірну занятість виконавців технічного обслуговування і ремонту впродовж року без врахування пріоритетів у відновленні працездатності обладнання. Тривалість операцій технічного обслуговування і ремонту і продуктивність праці виконавців нормативно не узгоджено і теж визначається тільки на підставі досвіду експерта, тому продуктивність праці, технічний рівень виконання робіт визначається виконавцем робіт (підрядна організація) виходячи із обмежень планової тривалості операцій технічного обслуговування і ремонту і не регламентується замовником. При цьому прийнятий порядок планування технічного обслуговування ігнорує необхідність проведення типових операцій (огляди, діагностика, налаштування, змащення та інш.). Активно не аналізуються причини простоїв обладнання. Відомості про втрати виробництва від простою обладнання не домінують в процесах прийняття рішень. Певна кількість відмов аварійні. Будь яка стратегія експлуатації допускає певний відсоток аварійних станів, відмов і відповідно проведення ремонтно-відновлювальних заходів.

    Ключові слова: технічне обслуговування, ремонт, експлуатація, стратегія, надійність, метод, стан, ресурс, акт.

    Список літератури

    1. Ченцов Н.А. Модели экспертно-диагностической системы технического обслуживания оборудования / Н.А.Ченцов, Г.В.Сопилкин, Е.В.Ошовская, //Прогрессивные технологии и системы машиностроения “Международный сб. научных трудов” Донецк, ДонГТУ, 1995. – Вып. 2. – С. 73 -82.
    2. Кіяновський М.В. Діагностичне забезпечення технічного обслуговування та ремонту (ТОіР) гірничо-металургійного обладнання. Кривий Ріг, Видавництво КНУ, типографія «ОктанПринт», 2016. – 364 с.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 534.6: 681.5.08: 004: 622

    Наведено результати досліджень, проведених при розробці свердловинного акустичного глибиноміра, призначеного для експресного визначення глибини буропідривних свердловин в умовах кар’єрів і шахт. Актуальність даної розробки обумовлена необхідністю експресного визначення реальної глибини буропідривних свердловин в кар’єрах і шахтах при проведенні вибухових робіт в умовах кар’єрів і шахт. Вимірювання глибини ручним механічним методом – неоперативно і трудомістким, особливо при похилих висхідних свердловинах. Використання акустичного методу дозволяє отримати результат вимірювання за кілька секунд, підвищити ефективність гірничих робіт і якість видобутого залізорудної сировини. Принцип акустичного методу полягає у випромінюванні короткого звукового сигналу в гирлі свердловини і вимірі інтервалу часу, що пройшов від моменту подачі до моменту приходу exo-сигналу, відбитого від дна свердловини. В роботі досліджено вплив форми зондуючого сигналу, його частоти, розглянуті методи визначення тимчасового інтервалу між прямим і відбитим сигналом з точки зору мінімізації похибки вимірювання. Запропоновано метод побудови що обгинає сигналу на основі дискретного перетворення Фур’є і алгоритму Герцелия. Розроблено метод визначення тимчасового інтервалу і відстані по піках даної обвідної з наступним уточненням результату шляхом додаткового обліку фази сигналу. Запропонований метод дозволив досягти необхідної достовірності і точності результату вимірювання в реальних умовах, де працює бурове обладнання створює шум, присутній вітер, відбувається осипання бурового шламу в свердловину. Наведено результати заключних промислових випробувань розробленого пристрою в умовах кар’єрів Кривбасу з реалізацією запропонованих методів. На буропідривних свердловинах діаметром 250 мм і глибиною до 20 м середньоквадратичне відхилення показань приладу від реальної глибини свердловин склало 4,3 см.

    Ключові слова: свердловина, відстань, глибина, глибиномір, акустичний, звук, синусоідальний, ехо-камера, сигнал, імпульс, час, мікроконтроллер, алгоритм Герцеля, перетворення Фур’є, вимір, точність.

    Список літератури

    1. Солдатов А.И., Чиглинцева Ю.В. Теоретическое и экспериментальное исследование акустического тракта скважинного глубиномера / А.И. Солдатов, Ю.В. Чиглинцева // Известия Томского политехнического университета, 2009. – Вып. 4.
    2. Шишаев В.А., Белоглазов М.И. Акустический глубиномер (АГМ) / Кольский Научный Центр Российской Академии Наук. – Режим доступа: http://www.kolasc.net.ru/russian/innovation_ksc/5.3.pdf.
    3. Азарян А.А., Азарян В.А., Лисовой Г.Н. Состояние проблемы контроля качества при добыче и переработке железорудного сырья / А.А. Азарян, В.А. Азарян, Г.Н. Лисовой // Вісник Криворізького національного університету : зб. наук. пр. – Кривий Ріг, 2012. – Вип. 95.
    4. Скорость звука в воздухе при различной температуре. От -150 до 1000 °C. [Электронный ресурс] / Инженерный справочник DPVA.info. – Режим доступа: http://www.dpva.info/guide/guidephysics/sound/soundspeedairtemperature.
    5. Закрытый ящик: полвека истории и большое будущее [акустические системы закрытого типа] [Электронный ресурс] / Журнал АвтоЗвук – avtozvuk.com. – Режим доступа: http://www.avtozvuk.com/az/2006/02/020-029.htm.
    6. Закрытый ящик. Как расчитать и изготовить звуковые колонки [Электронный ресурс] / ptc73 | Акустические системы. – Режим доступа: http://www.ptc73.ru/ao_close.shtml.
    7. Оппенгейм А.В., Шафер Р.В. Цифровая обработка сигналов [Пер. с англ, под ред. С. Я. Шаца.] / А.В. Оппенгейм, Р.В. Шафер — М.: Связь, 1979. — 416 с.
    8. Алгоритм Герцеля (Goertzel algorithm). [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/goertzel/goertzel.html.
    9. Динамический пересчет спектральных отсчетов на каждом такте дискретизации. Модифицированный алгоритм Герцеля [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/goertzelmod/goertzelmod.html.
    10. Дискретное преобразование Фурье (ДПФ) [Электронный ресурс] / dsplib.ru Теория и практика цифровой обработки сигналов. – Режим доступа: http://www.dsplib.ru/content/dft/dft.html.

    Рукопис надіслано до редакції 09.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 621.928.3-52:622.7

    Метою класифікації пульпи є отримання бажаних за крупністю зерен в зливі та пісках гідроциклону. Якість подальшого збагачення руди має велику залежність від грануломет-ричного складу залізорудної сировини в зливі гідроциклону. Оскільки гранулометричний склад пульпи не лінійно змінюється протягом процесу сепарації, системи автоматичного керування процесом класифікації залізорудної сировини повинні бути спроможні компенсувати збурення що спричинені цими змінами. На сьогодні промисловість орієнтується, перш за все, на продуктивність і кількість продукції, що випускається. Потрібно випускати все більше і більше кінцевого продукту, щоб покрити витрати на його виробництво і при цьому отримувати прибуток. Але якість виробленого продукту має не менш важливе значення, ніж його кількість. Випускаючи масштабну партію товару, але з низькою якістю, можна не витримати конкуренції на ринку, тому орієнтація лише на продуктивність найчастіше призводить до збитків. Отже, автоматичні системи керування повинні забезпечувати високу якість продукту без втрат продуктивності.
    Розглянуто актуальні питання ефективності процесу класифікації залізорудної пульпи в комплексі технологічний зумпф-гідроциклон. Обґрунтовано питання важливості якісного процесу класифікації вхідної сировини в гідроциклоні при зміні гранулометричного складу залізорудної пульпи в процесі роботи гідроциклона. Розглянуто існуючі системи автоматичного керування гідроциклоном в комплексі з технологічним зумпфом та способи компенсації збурень у системах автоматичного керування. На основі розглянутої інформації виділено основні переваги та недоліки представлених систем автоматичного керування. Виявлено, що способи та методи керування процесом класифікації залізорудної пульпи вивчені не повною мірою та знаходяться на стадії дослідження. Таким чином, вказано напрямок подальших досліджень – розвиток автоматичних систем керування гідроциклоном в умовах зміни гранулометричного складу пульпи.

    Ключові слова: гідроциклон, автоматична система керування, піскова насадка, густина, живлення гідроциклону.

    Список літератури

    1. Sbarbaro D. Advanced control and supervision of mineral processing plants / D. Sbarbaro, R. del Villar., 2010. – 311 p.
    2. Rajamani R. Optimal control of a ball mill grinding circuit. / Rajamani R., Herbst J. / Chemical Engineering Science. – 1991 – no. 46(3) – pp. 861–870.
    3. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник [Текст] / Попович М.Г., Ковальчук О.В., – К.: Либідь, 1997р., – 533 с.
    4. Herbst J. Control of grinding circuits. Herbst J., Rajamani R. / Computer Methods for The 80’s – 1980 – pp. 770–786
    5. Pomerleau A. A survey of grinding circuit control methods: from decentralized PID controllers to multivariable predictive controllers. Pomerleau A., Hodouin D., Gagnon E. / Powder Technology. – 2000. – no. 108 – pp. 103–115.
    6. Пат. 2445171 Российская Федерация, МПК B04C 11/00, B04C 3/00, G05D 24/00. Способ автоматического управления гидроциклоном [Текст] / Андреев Е.Е., Львов В.В., Николаева Н.В.; заявитель и патентообладатель Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Санкт-Петербургский государственный горный институт имени Г.В. Плеханова (технический университет)» — №2010121474/05; заявл. 26.05.2010; опубл. 20.03.2012, Бюл. №8, – 5с.
    7. Автоматизация процессов обогащения руд цветных металлов [Текст] / Зубков Г.А., Забелин В.Л., Корендясев Г.В. [и др.] – М.: Недра, 1967г. – 484 с.
    8. Пат. 2375120 Российская Федерация, МПК B03B 5/62, B04С 5/00. Гидроциклон и способ регулирования работы гидроциклона [Текст] / Гайтанов Ю.Я., Любченко Л.П., Черниловский С.К.; заявитель и патентообладатель Открытое акционерное общество «Золотой Остров» —№2008114577/15; заявл. 14.04.2008; опубл. 10.12.2009, Бюл. №34, – 17 с.
    9. Поваров А. И. Гидроциклоны на обогатительных фабриках [Текст] / Поваров А.И. – М.: Недра, 1978г., – 232 с.
    10. Тихонов О. Н. Закономерности эффективного разделения минералов в процессах обогащения полезных ископаемых. [Текст] / Тихонов О. Н. – М.: Недра, 1984г., – 207 с.
    11. Марюта А.Н. Автоматическое управление технологическими процессами обогатительных фабрик [Текст] / Марюта А.Н., Качан Ю.Г., Бунько В.А. – М.: Недра, 1983г., – 277 с.
    12. Методы адаптивного и робастного управления нелинейными объектами в приборостроении [Текст] : учеб. пособие. / Бобцов А.А., Никифоров В.О., Пыркин А.А. [и др.] – СПб: НИУ ИТМО, 2013г., –277 c.
    13. Мирошник И. В. Нелинейное и адаптивное управление сложными динамическими системами [Текст] / Мирошник И. В., Никифоров В. О., Фрадков А. Л. – СПб.: Наука, 2000г., – 549 с.
    14. Гостев В.И. Нечеткие регуляторы в системах автоматического управления [Текст] / Гостев В.И. – К.: «Радіоаматор», 2008г., – 972 с.
    15. Штовба С.Д. Проектирование нечетких систем средствами MATLAB [Текст] / Штовба С.Д. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007г., – 288 с.

    Рукопис надіслано до редакції 13.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 004.896:[669.162: 662.614]

    З точки зору управління доменний процес є досить складним об’єктом, що має залежні змінні, непостійні параметри, високий рівень перешкод та нелінійні залежності. Через збільшення інформації, яку необхідно збирати для керування доменною піччю, ускладнився й сам процес управління доменним виробництвом. Для обслуговування печі необхідно більш кваліфікований персонал, оскільки аналізувати інформацію, що надходить, та обирати оптимальні керуючі впливи стає дедалі складніше. В таких умовах набуває актуальності впровадження систем автоматичного керування і контролю доменним виробництвом.
    Найбільш важливим вважається вдосконалення системи автоматичного керування тепловим процесом доменної печі. Саме тепловий процес визначає умови, при яких пряме і непряме відновлення заліза можуть набувати раціонального співвідношення. Розглянуто існуючі системи управління доменною піччю. Загальним недоліком розглянутих систем є те, що вони не можуть враховувати невизначеності вихідних параметрів доменної печі та нечіткість процесів, що протікають в ній. Розробка системи автоматичного керування з нечіткою логікою дозволить врахувати всі недоліки “класичних” систем автоматичного керування, а також передбачити поведінку системи.
    Встановелено, що тепловий режим є найважливішим параметром доменного процесу і при цьому досить складним в дослідженні. Для таких складних об’єктів управління, як доменна піч, необхідна система, яка зможе сама реагувати на зміну параметрів всередині об’єкту і приймати рішення. У системах управління з нечіткою логікою використовують нейрорегулятори. Були змодельовані та досліджені три види нейронних регуляторів, які забезпечують бажаний перехідний процес, реакцію на випадкову ступінчату дію.
    Аналіз літературного огляду і експериментальних робіт, показав, що:
    тепловий режим доменного виробництва залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, таких як нагрів дуття, склад шихти, що подається у піч, тиск всередині печі, повнота хімічних і теплообмінних процесів та інше;
    передбачення поведінки системи дає можливість уникнути невизначеностей і знизити обчислювальну похибку, а також зробити технологічний процес більш продуктивним та якісним.

    Ключові слова: доменна піч, тепловий процес, нечітка логіка, система автоматичного керування, адаптивна система, нейрорегулятор.

    Список літератури

    1. http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2009/kita/rogozhkin/diss/indexu.htm
    2. Mamdani E.H., Assilian S. An Experiment in Linguistic Synthesis with Fuzzy Logic Controller // Int. J. Man-Machine Studies, 1975. – Vol. 7. – №1. – P. 1-13.
    3. Гулина И.Г. Адаптивная САУ сложным многосвязным объектом управления с интеллектуальным прогнозированием/И.Г. Гулина, В.И. Корниенко//Системы обработки информации, 2011. – Вип.87. – С. 57-62. – ISSN 1681-7710ю
    4. Корниенко В.И. Обоснование принципов построения систем управления тепловым состоянием доменной печи/В.И. Корниенко, И.Г. Гулина // Науковий вісник Національного гірничого університету, 2011. –№ 4. – С.111-115. – ISSN 2071-2227.
    5. Корнієнко В.І. Методологія побудови інтелектуальних прогнозуючих систем оптимального керування нелінійними технологічними процесами / В.І. Корнієнко, І.Г. Гуліна // Гірнича електромеханіка та автоматика. – 2010. – Вип. 85. – С. 75-82.
    6. Гостев В.И. Нечеткие регуляторы в системах автоматического управления [Текст] / Гостев В.И. – К.: «Радіоаматор», 2008г., – 972 с.
    7. Штовба С.Д. Проектирование нечетких систем средствами MATLAB [Текст] / Штовба С.Д. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007г., – 288 с.
    8. Мирошник И. В. Нелинейное и адаптивное управление сложными динамическими системами [Текст] / Мирошник И. В., Никифоров В. О., Фрадков А. Л. – СПб.: Наука, 2000г., – 549 с.
    9. Бобцов А.А. Методы адаптивного и робастного управления нелинейными объектами в приборостроении [Текст] : учеб. пособие. / Бобцов А.А., Никифоров В.О., Пыркин А.А. [и др.] – СПб: НИУ ИТМО, 2013г., –277 c.
    10. Попович М.Г. Теорія автоматичного керування: Підручник [Текст] / Попович М.Г., Ковальчук О.В., – К.: Либідь, 1997р., – 533 с.
    11. Terano T., Asai K., Sugeno M., Fuzzy Systems Theory and its Applications, Academic Press, London 1992.
    12. Takagi Т., Sugeno M., Fuzzy Identification of Systems and Its Applications to Modeling and Control, IEEE Transactions on Systems, Man and Cybernetics, 1985, vol. 15, s. 116-132.
    13. Леоненков А.В. Нечёткое моделирование в среде MATLAB и fuzzyTECH / А.В. Леоненков – СПб.: БХВ-Петербург, 2005., – 736 с.
    14. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений /Л. Заде. – М.: Мир, 1976. – 166 c.
    15. Круглов В.В., Борисов В.В. Искусственные нейронные сети. Теория и практика / В.В. Круглов, В.В. Борисов. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001., – 382 с.
    16. Mamdani E.H., Assilian S. An Experiment in Linguistic Synthesis with Fuzzy Logic Controller // Int. J. Man-Machine Studies. – 1975. – Vol. 7. – №1. – P. 1-13.

    Рукопис надіслано до редакції 09.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.7: 658.562

    Збагачення є комплексним складним процесом і переслідує досягнення трьох різних цілей – підвищення продуктивності, підвищення якості кінцевого продукту і зниження енерговитрат. Для досягнення цієї мети раціонально застосовувати розподілене управління до збагачувального комплексу, що дозволити розглядати кожен його механізм окремо і в контексті роботи загальної системи. При цьому доцільне використання сучасних інтелектуальних способів автоматизованого управління: оптимальне і адаптивне управління, засобу штучного інтелекту, нечіткої логіки, генетичні алгоритми, гібридні моделі. Дослідження показують, що нечітке управління гідроциклоном другої стадії подрібнення дозволяє враховувати безліч залежностей і виробляти дії, що управляють, залежні від багатьох параметрів. Крім того, цей підхід дозволяє працювати в умовах невизначених параметрів. Представлена система управління самонавчається і самонастроюється, а також враховує зв’язок з попередньою і наступною стадією подрібнення, впливаючи на загальну розподілену систему. Подальші дослідження припускають глибше дослідження зв’язку між механізмами різних стадій подрібнення і їх впливу на кінцевий результат системи цього процесу. Pозглянуто гидроциклон другої стадії збагачення як складний об’єкт, модель якого важко адекватно описати математично, не допускаючи надто багато спрощень. Необхідність отримання якомога більш щільних пісків, при цьому, з якомога більш високим вмістом корисного компонента і, з урахуванням максимізації продуктивності, вимагають розгляду багатьох параметрів роботи агрегату і застосування великої кількості дорогого вимірювального обладнання (в тому числі і датчиків) для збору та обробки цих параметрів. При ефективній роботі системи автоматичного управління гідроциклоном оптимізуються якісні і кількісні параметри потоків зі зниженням собівартості концентрату в цілому. Регулювання гідроциклону спрямоване на досягнення двох цілей: кількісної (продуктивність по готовому продукту) і якісної (ефективність розділення і гранулометричний склад).

    Ключові слова: гідроциклон, збагачення, система управління, розподілені системи, нечітка логіка, системний підхід.

    Список літератури

    1. Богданов О.С. Справочник по обогащению руд. Том 4. Обогатительные фабрики / Под ред. О. С. Богданова, 2-е изд., перераб и доп. – М.: Недра, 1984. – 360 с.
    2. Троп А. Е. Автоматическое управление технологическими процессами обогатительных фабрик: Учебник для вузов / А. Е. Троп, В. З. Козин, Е. В. Прокофьев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1986. – 303 с.
    3. Хан А. Г. Автоматизация обогатительных фабрик / А. Г. Хан, В. П. Картушин, Л. В. Сорокер, Д. А. Скрипчак. – М.: Недра, 1974. – 280 с.
    4. Sbarbaro D. Advanced control and supervision of mineral processing plants / D. Sbarbaro, R. del Villar., 2010. – 311 p.
    5. Поваров А.И. Гидроциклоны на обогатительных фабриках. М., «Недра», 1978, 232 с.
    6. Liudmyla Yefimenko, Mykhailo Tykhanskyi. Information systems in the technological processes automatic control development by technical condition criterion. Metallurgical and Mining Industry, 2015, No1, p.p. 28 – 31.
    7. Bass L. Contribution to the theory of grinding processes / L. Bass, Z. Angew / Math. Phys. – 1954 – no 5. – pp. 283 –292.
    8. Ragot J. Transient study of a closed grinding circuit / [Ragot J., Roesch M., Degoul P., Berube Y.] — 2-nd IFAC Symp. “Automat. Mining, Miner. and Metal. Proc.” – Pretoria. – 1977.- P. 129-142.
    9. Gurocak H.B. Fuzzy rule base optimization of a compliant wrist sensor for robotics // J. Robotic Systems. 1996. № 13. P. 475-487.
    10. Wang L.-X. Stable adaptive fuzzy control of nonlinear systems // IEEE Trans. Fuzzy Systems 1993. № 1 (2). P 146–155.
    11. Spooner J.T., Passino K.M. Stable adaptive control using fuzzy systems and neural networks // IEEE Trans. Fuzzy Systems. 1996. № 4 (3). P. 339–359.
    12. Schubert. H. Aufbereitung fester mineralischer Rohstoffe. – Leipzig, 1967, Bd. 11, p. 472.
    13. Morkun V. Optimization of the second and third stages of grinding based on fuzzy control algorithms / V. Morkun, O. Savytskyi, M. Tymoshenko. // Metallurgical and Mining Industry. – 2015. – №8. – P. 22–25.
    14. Торопов О.А. Расчет параметров гидроциклонов нового поколения / О.А. Торопов // Горный журнал. – 2008. – №6. – С. 105-108.
    15. Тихонов О. Н. Закономерности эффективного разделения минералов в процессах обогащения полезных ископаемых. – М.: Недра, 1984. – 208 с.
    16. Усков А.А. Принципы построения систем управления с нечеткой логикой // Приборы и системы. Управление, Контроль, Диагностика. 2004. № 6. С. 7-13.

    Рукопис надіслано до редакції 08.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 681.51: 622.788

    Показано, що для підвищення продуктивності конвеєрної випалювальної машини і якості котунів ефективним є впровадження для цієї мети комп’ютеризованих систем керування технологічним процесом опалу котунів, що в своєму складі використовують спеціальні моделі. Тому запропоновано для керування термічною обробкою котунів на конвеєрній випалювальній машині використати модель автоматизованої системи керування, яка основується на методі зворотного якобіана.
    Згідно з методом зворотних операторів при синтезі систем автоматизованого керування випалювальної машини побудована система пристроїв, що реалізують потрібне перетворення. Такі перетворення зворотні тим, які здійснюються над відповідними змінними в самому об’єкті та в додаткових вимірювально-обчислювальних пристроях, що порівнюють. Для цього синтез системи автоматизованого керування випалювальної машини за методом зворотних операторів запропоновано виконати на алгоритмічній системі управління, яка дозволяє простежити алгоритм перетворення змінних. Усе це дозволило побудувати структурну схему системи автоматизованого керування випалювальної машини за методом зворотного оператора. Ця схема представлена пристроями неузгодження і перетворення та задатчиком вхідних параметрів, які представляються квазізворотньою моделлю конвеєрної випалювальної машини. Розроблена автоматизована система керування має модель об’єкту і квазізворотню модель, які описуються системою диференціальних рівнянь. Передбачається побудова локальної самоналагоджувальної за поточними значеннями параметрів моделі. Вказано, що алгоритм керування конвеєрною випалювальною машиною за методом зворотного оператора, як це видно з наведеного аналізу, вимагає отримання зворотних матриць. Метою запропонованої статті є необхідність звернути увагу спеціалістів до побудови мо-делі технологічного процесу керування обробкою котунів на конвеєрній випалювальній машині, використовуючи давно відомий метод зворотного якобіана для вирішення даної проблеми.

    Ключові слова: конвеєрна випалювальна машина, котуни, структурна схема, модель об’єкту, матриця. квазізворотна модель, зворотній якобіан.

    Список літератури

    1. Лобов В.Й., Котляр М.О. Моделювання розподілу температур у шарі залізорудних обкотишів газоповітряної камери в конвеєрних печах фабрики оґрудкування // журнал “Научный вестник Национального горного университета”, 2015. – № 2, С.109-117.
    2. Лобов В.Й., Котляр М.О. Дослідження термічної обробки шару обкотишів в газоповітряній камері обпалювальної машині конвеєрного типу //журнал “Научный вестник Национального горного университета”, 2015. – № 3, С.131-136.
    3. Vyacheslav Lobov, Karina Lobova, Mykhailo Koltiar. Investigation of temperature distribution along the height of the layer of pellets on conveyor roasting machine. Metallurgical and Mining Industry, №. 4, p.p. 34-38, 2015.
    4. Кудрявцев Л. Д., Математический анализ, 2 изд., т. 1 – 2, М., 1973.
    5. Ильин В. А., Позняк Э. Г., Основы математического анализа, 4 изд., ч. 1-2, М., 1980-82.
    6. Никольский С. М., Курс математического анализа, 4 изд., т. 2, М., 1991.
    7. Буткарев А.А. Разработка и применение математических моделей и алгоритмов для исследования и оптимизации параметров непрерывного технологического процесса с плотным фильтруемым слоем на примере производства железорудных окатышей. – Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. – Екатеринбург, 1998. – 211с.
    8. Эффективный способ адаптации математической модели при моделировании процесса обжига окатышей на конвейерной машине / Буткарев А.П., Сквирский Е.С., Некрасова Е.В., Козырев П.И. // Теплотехническое обеспечение основных технологических процессов черной металлургии. М.: Металлургия, 1988. – С. 3-12.
    9. Братчиков С. Г. Теплотехника окусковывания железорудного сырья / С. Г. Братчиков, Ю. А. Берман, Я. Л. Белоцерковский и др. – М.: Металлургия, 1970. – 344 с.
    10. Мищенко И.М., Хлапонин Н.С. Развитие агломерации – основное направление энергосбережения и повышения эффективности в доменном производстве. – Металл и литье Украины, 2006. – № 3–4.
    11.Калиткин Н.Н. Численные методы // под ред. А.А. Самарского / М.: Наука, 1978. – 512 с.
    12. Белоцерковский Я.Л., Клейн В.И., Леонтьев Л.И. и др. Энергопотребление при агломерации. – Екатеринбург: УРО РАН, 1998. – 57 с.
    13. Копоть Н. Н. Сравнительный анализ теплотехнических схем современных обжиговых конвейерных машин//Н.Н.Копоть, А.Б. Воробьев, С.С. Гончаров, А.А. Буткарев, А.П. Буткарев // Сталь, 2010. – № 3. – С. 8-13.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.807.622.684

    У зв’язку зі значними темпами зниження глибини залізорудних кар’єрів зростає роль автомобільного транспорту, при переміщенні гірської маси. Одночасно з цим також зростає вантажопідйомність автосамоскидів. Це у свою чергу призводить до збільшення тиску на полотно тимчасових щебеневих кар’єрних і прикарьерных технологічних автодоріг. Наслідком цього є переподрібнення щебеня, що призводить до неорганізованого викиду пилу в атмосферу.
    Для боротьби з таким негативним явищем найчастіше використовують воду або водні розчини солей.
    Взаємодія часток пилу, що знаходяться в рідкому середовищі, що перманентно змінюється, для простоти можемо представити у вигляді двох часток в спочатку перезволоженому середовищі.
    Для боротьби з цим негативним явищем найчастіше використовують воду або водні розчини солей магнію або кальцію, які утворюють навколо порошинок в щебеневій суміші полотна дорогі рідкі манжети (місток). Міцність манжет при зв’язуванні кам’яного матеріалу визначається комплексною взаємодією фізико-хімічних властивостей рідини і связуемой пилу.
    Зв’язки між частками пилу в цей період забезпечуються за рахунок міцності рідких манжет. Проте ці зв’язки неміцні. При механічній зовнішній дії на порошинки відстань між ними значно скорочується внаслідок чого відбувається ущільнення щебеня. Це призводить до істотного видалення рідини з щебеня, переупаковки часток пилу при одночасному і інтенсивному випарі вологи. Відповідно до вимог стандартів, що використовується для зміцнення щебеневого (гравійного) покриття відсів повинен мати кубічну форму зерен. До складу відсіву входять фракції різних розмірів, в т.ч. і частинки пилу до 50 мкм, які становлять небезпеку не тільки для гірників, а й працюючих механізмів. Завдання боротьби з викидами пилу на дорогах передбачає зв’язування пилу в агрегати саме цієї дисперсності з тим, щоб вони не могли планувати в повітряному середовищі.
    Тому можна вважати, що кубічна форма мінеральної сировини, особливо в частині до 50 мкм, приблизно близька до сферичної. Крім цього, внаслідок малості частинок пилу можна вважати, що їх радіус буде близький до радіусу капіляра.

    Ключові слова: аутогезiя, адгезія щебеневі автодороги, водні розчини солей.

    Список літератури

    1. Зимон А.Д., Андрианов Е.М. Аутогезия сыпучих материалов М.: Металлургия, 1973. – 288 с.
    2. ДСТУ Б.В.2.7-34-95 Щебень из вмещающих горных пород и отходов сухого магнитного обогащения железистых кварцитов ГОКов и рудников Украины. – Госкомградостроительство Украины. – Киев, 1996. – 12 с.
    3. ДБН В.2.3-4-2000 Автомобильные дороги. – К.: Госстрой Украины, 2000. – 114 с.
    4. Зимон А.Д. Адгезия мыли и порошков. – М.: Химия, 1976. – 430 с.
    5. Коузов А.П., Скрябина Л.Я. Методы определения физико-химических свойств промышленных пылей. – Л.: Химия, 1983. – 183 с.
    6. Андрианов Е.И., Зимон А.Д., Янковский С.С. Заводская лаборатория. – М., 1972. – 376 с.
    7. Болдырев А.И. Физическая и коллоидная химия. – М.: Высшая школа, 1974. – 504 с.
    8. Справочник химика / Под ред. Б.П. Никольского. – М.:Химия, 1966. – 976 с.
    9. Характеристики процессов в технологии противопылевой обработки щебеночной дороги растворами солей / А.Е. Лапшин, О.В, Нестеренко, Л.Д. Ермак, В.Н. Назаренко // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог, 2004. – С. 73-75.
    10. Сум Б.Д., Горюнов Ю.В. Физико-химические основы смачивания и растекания. – М.: Химия., 1976. – 231 с.
    11. Таубман А.Е., Никитин С.А. О механизме процесса улавливания частиц пыли водными растворами поверхностно-активных веществ // ДАН СССР. – № 5, 1956.
    12. Майорова Л.П., Горбачев В.П. Охрана окружающей среды при проектировании автомобильных дорог Хабаровск, 1993. – 147 с.

    Рукопис надіслано до редакції 08.02.16

    Переглянути статтю
  • УДК 331.45(0.041):69.059.7

    На сьогоднішній день 60% від загального обсягу будівельно-монтажних робіт припадає на роботи, що виконуються в умовах реконструкції будівель і споруд. Технологія і організація будівельного виробництва при реконструкції будівель і споруд має ряд особливостей, у порівнянні з новим будівництвом, які створюють специфічні умови праці і впливають на виробничу безпеку. Роботи з реконструкції будівель і споруд відрізняються підвищеною трудомісткістю порівняно з новим будівництвом. Монтаж та демонтаж будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Роботи з реконструкції будівель і споруд проводяться, як правило, в умовах діючих підприємств або житлових комплексів, із сформованими, щільно забудованими генеральними планами і розвиненою інфраструктурою. В умовах діючих підприємств небезпека робіт з реконструкції обумовлюється впливом комплексу несприятливих чинників виробничого середовища. Одним з найважливіших факторів, що впливає на безпеку праці є необхідність проведення робіт з реконструкції в обмежених умовах за відсутності нормативних площ або простору для нормального виконання будівельних робіт. Проведення робіт з реконструкції в обмежених умовах вимагає постійної підвищеної уваги до процесу виробництва, додаткових фізичних витрат, пов’язаних з обережним переміщенням конструкцій і багаторазовим маніпулюванням, що, відповідно, збільшує напруженість праці і підвищує ризики травмування. Роботи з реконструкції будівель і споруд супроводжуються утворенням великої кількості будівельного сміття і виділенням пилу, диму і випарувань. У зв’язку з цим, розробку заходів щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці під час проведення робіт з реконструкції будівель і споруд необхідно починати на стадії розробки проектно-технологічної документації. Монтаж та демонтаж будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

    Ключові слова: оцінка, розробка, реконструкція будівель і споруд.

    Список літератури

    1. Фураев М.С. Техника безопасности при разборке зданий и сооружений. / Фураев М.С. – М: Издательство литературы по строительству, 1971. – 51 с.
    2. Кочерженко В.В. Технология реконструкции зданий и сооружений. Учебное пособие / Кочерженко В.В., В.М. Лебедев. – М.: Издательство Ассоциации строительніз вузов, 2007. – 224 с.
    3. Рыбалка Е.А. Анализ травматизма на реконструируемых участках промышленных предприятий / Рыбалка Е.А., Диденко Л.М. // Технические науки. Коммунальное хозяйство городов. – 2005. – Вып. 64. – С. 94-98.
    4. Шагин А.Л. Реконструкция зданий и сооружений. Учеб. пособие для строит. спец. Вузов. / Шагин, Ю.В. Бондаренко, В.Б. Гончаров. – М.: Высшая школа, 1991. – 352 с.
    5. Чандра Пинагода Безопасность, гигиена труда и санитарно-бытовые условия на строительных площадках. Учебное пособие / Чандра Пинагода. – М.: Стройиздат, 2005. – 150 с.
    6. Перелік робіт з підвищеною небезпекою: НПАОП 0.00-4.12-2005. – [Чинний від 2005-01-26]. – К.: Державний комітет України з нагляду за охороною праці, 2005. – 10 с. – (Нормативно правовий акт з охорони праці).
    7. Беляков Ю.И. Строительные работы при реконструкции предприятий. / Беляков Ю.И., Резуник А.Ф., Федосенко Н.М. – М.: Стройиздат, 1986. – 224 с.
    8. Правила безпеки при реконструкції будівель і споруд промислових підприємств: ДНАОП 6.1.00-1.12-01. – [Чинний від 2001-04-02]. – К.: Міністерство праці та соціальної політики України, 2001. – 50 с. – (Державний нормативний акт з охорони праці).
    9. Охорона праці і промислова безпека у будівництві: ДБН А.3.2-2-2009. – [Чинний від 2012-04-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 122 с. – (Державні будівельні норми України).
    10. Антонец В.Н. Особенности производства строительно-монтажных работ в условиях реконструкции зданий и сооружений. / Антонец В.Н. – Хабаровск: Издательство ТОГУ, 2012. – 97 с.

    Рукопис надіслано до редакції 25.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.271: 342

    Відомий метод розрахунку динамічної висоти підйому пилогазової хмари, створений на основі кінематичної теорії струменів. Проте він не враховує маси зарядів і дає завищені результати розрахунків порівняно з промисловими спостереженнями.
    Пропонується уточнений метод розрахунку динамічного підйому продуктів детонації вибухових речовин з урахуванням маси заряду у свердловині і стисливості атмосферного повітря на фронті ударної повітряної хвилі.
    Порівняння отриманих результатів розрахунку з досвідченими даними підтверджують коректність пропонованого методу розрахунку і його придатність для оцінки динамічних висот підйому пылегазовых хмар при вибухових роботах.
    Дослідженням процесу формування пилогазової хмари при масових вибухах в кар’єрах займалися багато дослідників. Визначення висоти викиду пилогазової хмари по формулі нормативного документу показує, що вона, як правило, перевищує 100-150 м. Результати теоретичних, полігонних і промислових досліджень, наведених в роботах, показують, що величина динамічного (під дією детонації вибухових речовин) підйому хмари виявляється меншою, ніж дають формули, наведені в нормативній літературі, що приводять до завищеної оцінки викидів шкідливих газів і пилу в атмосферу.
    У зв’язку з викладеним виникає необхідність визначити початкову висоту підйому пилогазової хмари, обумовлену метальною дією вибухових речовин. Зрештою знання цього параметра дозволить точніше описати повний процес формування і розсіяння пилогазової хмари. Рішення диференціального рівняння дозволило виявити залежність динамічної висоти підйому пилогазового хмари від початкової швидкості газів, маси заряду, глибини свердловини, фортеці порід.
    Встановлено, що динамічну висоту підйому продукту вибуху слід очікувати в межах 15-60 м, а час динамічного підйому в межах 50-110 мс. Для отримання більш «жорсткою» оцінки параметрів пилоповітряної струменя розрахунки рекомендується проводити при максимально можливих масах зарядів.

    Ключові слова: вибухові речовини, метод розрахунку, пилогазового хмара.

    Список літератури

    1. Методика расчета выбросов вредных веществ карьеров с учётом нестационарности их технологических процессов. Кривой Рог, 1989. – 57 с.
    2. Гурин А.А., Радченко И.С., Гурин Ю.А. Влияние параметров забойки на высоту выброса пылегазового облака при массовых взрывах в карьерах // Сб. науч. тр. НИГРИ. Кривой Рог, 2009. – С. 61-71.
    3. Гурин А.А., Гурин Ю.А., Серебренников Э.В., Чередниченко В.О., Ляшенко В.И. Исследование динамики выброса пылегазового облака при массовых взрывах в карьерах / Изв. вузов Горный журнал. 2015. №1. – С.109-117.
    4. Зберовский А.В., Дубей В.В. Явление скачкообразного увеличения температуры и скорости пылегазового облака при массовых взрывах в карьерах / Сб. науч. тр. Национальной горной академии Украины. Днепропетровск. 1993. – С.86-90.
    5. Бересневич П.В., Деньгуб В.И. Определение объёмов выброса пыли, поступающей из карьера в окружающую среду // Разраб. рудн. месторожд. Республ. межвед. научно-техн. сб. Вып. 56 Кривой Рог, 1995. – С.112-118.
    6. Ткачук К.Н. Разрушение горных пород взрывом. – К.:Техника, 1974. – 203 с.
    7. Лойцянский Л.Г. механика жидкости и газа. – М.:Наука, 1973. – С.121-152.
    8. Камкэ Э. Справочник по обыкновенным дифференциальным уравнениям. – М.: Физматгиз, 1961, С.92-94.

    Рукопис надіслано до редакції 25.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.28.04

    Важливим завданням при проведенні гірничих виробок у складних гірничо-геологічних умовах є забезпечення безпеки виконуваних робіт у вибої із породами покрівлі схильними до обвалення, де часто відбуваються нещасні випадки, травмування людей та утворення завалів, що приводить до порушення технологічного циклу з відповідними їм додатковими трудовими й фінансовими втратами. Технічний результат від використання моделі полягає в тому, що зникає необхідність улаштування складного обладнання тимчасового кріплення та надає можливість пересування всього модуля в процесі проведення виробок, крім того дозволяє використовувати у виробках різного перерізу.
    Прийшла необхідність розробки нових, нетрадиційних конструктивно-технологічних рішень в галузі проведення та кріплення гірничих виробок в залізорудних та інших галузях гірничодобувної промисловості. При проведенні в масиві порід гірничої виробки і в процесі її експлуатації необхідно зберегти необхідні розміри і форму поперечного перерізу виробки, а також забезпечити безпечні умови для роботи людей і транспорту. Це в більшості випадків досягається виконанням низки заходів, найважливішим з яких є зведення гірської кріплення. Важливим завданням при проведенні гірничих виробок у складних гірничо-геологічних умовах є забезпечення безпеки виконуваних робіт у вибої з легко обвалюючими породами покрівлі, де часто відбуваються нещасні випадки, травмування людей і утворення завалів, що приводить до порушення технологічного циклу з відповідними їм додатковими трудовими і фінансовими втратами. Основною причиною травматизму в прохідницьких забоях, є відсутність ефективних технологічних прийомів, зручних і надійних захисних засобів, які могли б забезпечити безпечне перебування людей у призабійній зоні при виконанні операцій прохідницького циклу. Удосконалення тимчасового запобіжного кріплення та підвищення безпеки працюючих за рахунок використання рухомого модуля рам, що мають верхнє і бокове перекриття з відпрацьованої конвеєрної стрічки і розширення умов застосування.

    Ключові слова: кріплення гірничих виробок, підвищення безпеки, модуль

    Список літератури

    1. Сборник трудов ДНТУ. Выпуск 72. 2004. – С. 47.
    2. Лысиков Б.А., Большинский М.И. Разработка кафедры по созданию легкого и удобного крепеукладчика простого и надежного резерва повышения безопасности и производительности труда проходчиков. Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: “Гірничо-геологічна”. Вип. 72 / Ред.: Машков Є.О.(голова) та ін. – Донецьк, ДонНТУ, 2004 – 198 с.
    3. О направлении развития технологии сооружения горизонтальных и наклонных горных выработок в сложных горно-геологических условиях / В.В. Гамаюнов, В.П. Друцко, В.Г. Гнездилов, Б.В. Алферов, Ю.С.Шаповал // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. – Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2004. – Вип. 51. – С. 92-102.
    4. Устойчивость и крепление горных выработок. Взаимодействие крепи и пород в сложных условиях / Л.:, изд. ЛГИ, 1984. – 111 с.
    5. М.Н. Гелескул. Справочник по креплению капитальных и подгото-вительных горных выработок./ Гелескул М.Н., Каретников В.Н. – М.: Недра, 1982. – 473 с.
    6. Буровзрывные работы, проведение и крепление горных выработок/ C.П. Ананьев, Е.В. Китайский, И.Д. Насонов, В.Е. Нейенбург. –М.: ГОСГОРТЕХИЗДАТ, 1961. – С. 97.
    7. Основы горного дела: Учебник для вузов. — 2-е изд., стер./ П.В. Егоров, Е.А. Бобер, Ю.Н. Кузнецов [и др.] – М.: Издательство Московского государственного горного университета, 2006. — С. 78-79.
    8. Проведение и крепление горных выработок/ В.В. Орлов, А.М. Янчур, Н.С. Бабичев, А.М. [и др.] – М.: Недра, 1965. – 496 с.
    9.Тарасов Л.Я. Проведение и крепление горных выработок./ Л.Я. Тарасов. – М.: Государственное научно-техническое издательство литературы по черной и цветной металургии, 1957. – 516 с.
    10. Гиленко В.А., Федотов В.Н., Цветков В.К. Способы и средства возведення временной крепи в подземных горизонтальних выработках. – М., 1989. – 28 с.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 624.012.45

    Бетон та залізобетон отримав широкого розповсюдження, як будівельний матеріал, на теренах України. Серед залізобетонних конструкцій найбільшого поширення отримали складені залізобетонні конструкції. До складених відносять більшість збірно-монолітних залізобетонних конструкцій, які поєднують в собі окремі позитивні якості як збірного, так і монолітного залізобетону, завдяки чому є дуже рентабельними і зручними для будівництва. Все більш широке застосування збірно-монолітних і складених конструкцій пов’язано з реконструкцією і відновленням будівель та споруд, в процесі яких часто виникає необхідність підсилення несучих залізобетонних елементів. Залізобетонні конструкції і конструкції, які підсилюються при реконструкції будівель і споруд, характеризуються загальним опором комбінованого перерізу з різних бетонів, з інтегральними властивостями за міцністю і деформативностю. Аналіз конструктивних особливостей і структури перерізів багатошарових і складених залізобетонних елементів показує, що в місцях з’єднань двох матеріалів відбувається різка зміна характеристик і фізико-механічних властивостей матеріалів. Зважаючи на це методи розрахунку, які традиційно базуються на гіпотезі спільності деформацій старого і нового матеріалів, вимагають аналізу, уточнення і відповідного коригування. Було узагальнено частину існуючих, на теперішній час, результатів експериментальних досліджень та методик розрахунку прогинів складених залізобетонних конструкцій з похилими тріщинами. Наведено основні положення методики розрахунку деформативності залізобетонних складених конструкцій за умови наявності похилих тріщин з врахуванням умовних зосереджених зсувів в швах між бетонами та порушення суцільності бетону. Для визначення дійсного напружено-деформованого стану залізобетонних складених конструкцій, що працюють з тріщинами, виникає необхідність у розгляді та аналізі всієї картини тріщиноутворення в процесі навантаження. Виконано порівняння розглядуваної методики розрахунку з нормативною методикою на підставі їх співставлення з експериментальними даними. Результати порівняльного аналізу переміщень для дослідних конструкцій показують істотну відмінність теоретичних прогинів, розрахованих за нормативною методикою і експериментальних значень в зоні утворення і розвитку похилих тріщин.

    Ключові слова: залізобетонних конструкцій, методики розрахунку, порівняльний аналіз.

    Список літератури

    1. Аванесов М. П. Теория силового сопротивления железобетона / М. П. Аванесов, В. М. Бондаренко, В. И. Римшин. – Барнаул : Изд–во АлтГТУ, 1997. – 170 с.
    2. Мальганов А. И. Восстановление и усиление строительных конструкций аварийных и реконструируемых зданий / А. И. Мальганов, В. С. Плевков, В. С. Полищук. – Томск: Изд–во Том. ун–та, 1992. – 456 с.
    3. Санжаровский Р. С. Усиления при реконструкции зданий и сооружений. Устройство и расчеты усилений зданий при реконструкции / Р. С. Санжаровский, Д. О. Астафьев, В. М. Улицкий, Ф. Зибер. – СПб гос. архит.–строит. ун–т. – СПб., 1998. – 637 с.
    4. Tichy M. A new method of calculation of deflection of reinforced concrete beams. Stavebnicky Czechoslovak Academy of Sciences, Prague, V. 18, 1/1970. – Р. 39 – 43.
    5. Рекомендации по проектированию усиления железобетонных конструкций зданий и сооружений реконструируемых предприятий. Наземные конструкции и сооружения / Харьковский Промстройниипроект, НИИЖБ. – М.: Стройиздат, 1992. – 191 с.
    6. Бондаренко С. В. Усиление железобетонных конструкций при реконструкции зданий / С. В. Бондаренко, Р. С. Санжаровский. – М. : Стройиздат, 1990. – 352 с.
    7. Голышев А. Б. Проектирование и изготовление сборно–монолитных конструкций / [А. Б. Голышев, В. П. Полищук, Я. В. Сунгатулин и др.] ; под. ред. А. Б. Голышева. – К.: Будiвельник, 1982. – 152 с.
    8. Ritchie Philip A., Thomas David A., Lu Le-Wu, Connelly Guy M. External reinforcement of concrete beams using fiber reinforced plastics // ACI Struct. J.- 1991. – V.88, N.4. – P. 490 – 500.
    9. Горностаев И. С. Анализ и результаты экспериментальных и численных исследований деформативности железобетонных составных балок / И. С. Горностаев // Строительство и реконструкция. – Орел : ФГБОУ ВПО «Госуниверситет – УНПК», 2014. – № 4(54). – C. 3–10.
    10. Yehia N.A.B. Fracture mechanics approach for flexural strengthening of reinforced concrete beams / N.A.B. Yehia // Engineering Structures. – Volume 31. – Issue 2. – February 2009. – Pp. 404–416.
    11. Gluszynski E., Golczak R. Wspolpraca dwoch betonow w Berkach zecpolonych.– Inzyneria i Budiwnnictwo, 1974. – N. 9. – P.409 – 414.
    12. Frey J. Zur Berechnung von vorgespanten Beton–Verbundtragwerken im Gebrauchszustand. Beton–und Stahlbetonbau, 1980. – N.11. – P. 257 – 262.
    13. Залесов А. С. Новые методы расчета железобетонных элементов по нормальным сечениям на основе деформационной расчетной модели / А. С. Залесов, Е. А. Чистяков, И. Ю. Ларичева // Бетон и железобетон. – 1997. – № 5.– С. 31–34.
    14. Узун И. А. Применение деформационной модели в расчетах ширины раскрытия трещин в обычных железобетонных элементах / И. А. Узун // Бетон и железобетон в Украине. – 2003. – №2(16). – С. 34–37.
    15. Карпенко Н. И. Общие модели механики железобетона / Н. И. Карпенко. – М.: Стройиздат, 1996.– 416 с.
    16. Залесов А. С. Новые методы расчета железобетонных элементов по нормальным сечениям на основе деформационной расчетной модели / А. С. Залесов, Е. А. Чистяков, И. Ю. Ларичева // Бетон и железобетон. – 1997. – № 5. – С. 31–34.
    17. Залесов А. С. Расчет трещиностойкости железобетонных конструкций по новым нормативным документам / А. С. Залесов, Т. А. Мухамедиев, Е. А. Чистяков // Бетон и железобетон. – 2002. – №5. – С. 15–18.
    18. Горностаев И. С. Расчетная модель деформирования железобетонных составных конструкций при наличии наклонных трещин: автореф. дисc… канд. техн. наук: 05.23.01/Горностаев Иван Сергеевич.– Курск: ЮЗГУ, 2015. – 23 с.
    19. Колчунов В. И. Разработка двухконсольного элемента механики разрушения для расчета ширины раскрытия трещин железобетонных конструкций / В.И. Колчунов, И. А. Яковенко // Вестник гражданских инженеров. – Санкт-Петербург, СПбГАСУ, 2009. – №4(21). – С. 160–163.
    20. Boni L. Post–buckling behaviour of flat stiffened composite panels: Experiments vs. analysis / L. Boni, D. Fanteria, A. Lanciotti // Composite Structures. – Vol. 94. – Issue 12. – December 2012. – P. 3421 – 3433.
    21. Горностаев И. С. Анализ и результаты экспериментальных и численных исследований деформативности железобетонных составных балок / И. С. Горностаев // Строительство и реконструкция. – 2014. – №4. – С. 3-10.
    22. Голышев А. Б. Сопротивление железобетона / А. Б. Голышев, В. И. Колчунов. – К.: Основа, 2009. – 432 с.
    23. Баширов Х. З. Напряженно-деформированое состояние железобетонных составных конструкций в зоне нормальных трещин / Х.З. Баширов, И.С. Горностаев, В.И. Колчунов, И.А. Яковенко // Строительство и реконструкция. – Орел: ФГБОУ ВПО «Госуниверситет – УНПК», 2013. – № 2(46). – C. 11–19.
    24. Баширов Х. З. К расчету прогибов обычных и составных внецентренно сжатых железобетонных конструкций / Х.З. Баширов, И.А. Яковенко, И.С. Горностаев [и др.] // Железобетонные конструкции: исследования, проектирование, методика преподавания: межд. науч.-метод. конф., посвященной 100-летию со дня рождения В. Н. Байкова, 4–5 апреля 2012г. – М. : МГСУ, 2012. – С. 46–55.

    Рукопис надіслано до редакції 04.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 622.7.341.1

    Розглядається необхідність залучення у переробку окислених руд у зв’язку з їх великою розповсюдженістю. Це пов’язано з достатньо великим попитом на продукцію металургійних підприємств у всьому світі та зберігається тенденція збільшення виробництва залізорудних концентратів. Розглянуті існуючі методи збагачення окислених залізистих кварцитів, що використовуються на підприємствах України, США та Бразилії, а саме випал-магнітний, флотаційний та магнітний метод з високою інтенсивністю магнітного поля. В теперішній час випалмагнітний метод збагачення окислених залізистих кварцитів не знайшов широкого розповсюдження через високу вартість енергоресурсів. Тому основними методами збагачення залишаються флотація та високоградієнтна магнітна сепарація. При збагаченні окислених залізистих кварцитів в процесі рудопідготовки утворюється велика кількість шламів, які в свою чергу негативно впливають на наступні процеси магнітного збагачення та супроводжується частковою втратою рудних мінералів у відходах виробництва. Показано один з напрямків підвищення ефективності збагачення окислених руд який базується на виділенні шламової частини подрібненої руди у відвал і дозбагаченні знешламленного продукту за рахунок застосування магнітних сепараторів з сильним магнітним полем. Наведено дослідження з магнітного збагачення окислених залізистих кварцитів Кривбасу із попереднім знешламленням подрібненого матеріалу у гідроциклонах із кутом конусності 5 градусів, що дасть змогу отримувати конкурентоспроможний концентрат. Знешламлення подрібненої руди перед збагаченням значно підвищує якість магнітного продукту, та дозволяє зменшити втрати заліза загального в немагнітному продукті.Дана технологія дозволить отримати залізорудний концентрат з масовою часткою заліза 65,1%.

    Ключові слова: технологія, ефективність, руда, дослідження.

    Список літератури

    1. Ревнивцев В.И., Комлев А.М., Урванцев А.И., Рублев С.Н. К проблеме разработки рациональной технологии обогащения окисленных железистых кварцитов / В.И. Ревнивцев, А.М. Комлев, А.И. Урванцев, С.Н. Рублев // Обогащение руд. № 6. – 1984. – С. 13-15.
    2. Остапенко П.Е. Обогащение железных руд / М.: Недра, 1977. –274 с.
    3. Олейник Т.А. Современные тенденции развития технологий обогащения гематитовых руд в Украине / Т.А. Олейник // Збагачення корисних копалин. Науково – технічний збірник №56(97). – Дніпропетровськ: НГУ. – 2014. – С. 18–27.
    4. Кармазин В.И., Мостепан Л.Ф., Левченко К.А. О повышении эффективности высокоградиентного обогащения илистых фракций окисленных железистых кварцитов ЦГОКа при использовании сетчатой матрицы с вертикальным намагничиванием // Современное состояние и перспективы развития техники и технологии магнитного обогащения руд и материалов – Кривой Рог, 1994. – С. 29-30.
    5. Гвоздик В.С. Экспериментальное наблюдение при механическом воздействии на гематит и кварц / В.С. Гвоздик // Разработка рудных месторождений. – Кривой Рог: КТУ, 2002. – С. 86-89.
    6. Разработка рациональной технологии переработки окисленных железистых кварцитов с целью повышения экономичности обогатительного передела: отчет о научно-исследовательской работе / [Н.К. Кравцов, В.Н. Тарасенко, О.А. Булах и др.]. – Кривой Рог: КТУ, 2001. – 67 с.

    Рукопис надіслано до редакції 17.03.16

    Переглянути статтю
  • УДК 378.14: 004.087

    Однією із найістотніших складових інформатизації вищих навчальних закладів є інфо-рматизація навчального процесу, а саме: створення, впровадження та розвиток комп’ютер-но-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів і технологій. Головною її метою є підготовка фахівця до повноцінного життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, комплексна перебудова навчального процесу, підви-щення його якості та ефективності. Нові інформаційні технології відкривають доступ до безмежного обсягу інформації, дають змогу активізувати інтелектуальні та пізнавальні можливості студентів. Традиційні методи підготовки фахівців відходять у минуле. Нині на перше місце виступає особистісно-орієнтований підхід до навчання кожного студента. Завдання сьогоднішнього дня – впровадження найсучасніших інформаційно-освітніх технологій у практику вищої освіти. Метою таких технологій є надання викладачам можливостей викладання більшого обсягу навчального матеріалу на занятті, забезпечення доступу викладачам і студентам до зовнішніх інформаційних ресурсів, проведення регулярного експрес-контролю знань студентів, збереження часу на створення методичного забезпечення з навчальних дисциплін.
    Комп’ютерна (інформаційна) технологія навчання спрямована на досягнення цілей інформатизації навчання на основі застосування комплексу функціонально залежних педагогічних, інформаційних, методологічних, психо-фізіологічних і ергономічних засобів і методик, створених і організованих на базі технічного й програмного забезпечення ЕОМ. Інформатизація навчального процесу значною мірою сприяє розв’язанню проблем його гуманізації, оскільки з’являються можливості значної інтенсифікації спілкування, врахування індивідуальних нахилів і здібностей, розкриття творчого потенціалу викладачів і студентів, диференціації навчання відповідно до особливостей студентів; звільнення викладача і студента від необхідності виконання рутинних, технічних операцій, надання їм широких можливостей для розв’язання пізнавальних, творчих проблем.
    Науково обґрунтоване впровадження у вищу освіту інформаційних та телекомунікаційних технологій є необхідною умовою, щодо прискорення переходу України до інформаційного суспільства, зайняття нею гідного місця у світовому освітянському просторі.

    Ключові слова: інформатизація, інформаційно-комунікаційні технології, програмне забезпечення, аудіовізуальні технології, методи і засоби навчання.

    Список літератури

    1. Биков В.Ю. Інформатизація освіти сьогодні / В.Ю. Биков, О.П. Осадчук // Рідна школа. – 1992. – № 3-4. – С. 71–73.
    2. Биков В.Ю., О.В. Білоус, Ю.М. Богачков та ін.Основи стандартизації інформаційно-комунікаційних компетентностей в системі освіти України : метод. pеком. / за заг. ред. В.Ю. Бикова, О.М. Спіріна, О.В. Овчарук. – К. : Атіка, 2010. – 88 с.
    3. Гриценко В.И., В.Б. Артеменко, Е.В. Артеменко и др. Новые информационные технологии в образовании для всех: непрерывное обучение : коллект. моногр. К. : Академпериодика. – 2013. – 207 c.
    4. Жалдак М.І. Основи інформаційної культури вчителя / М.І. Жалдак // Використання інформаційних технологій в навчальному процесі : зб. наук. праць. – К.: МНО УРСР. КДПІ ім. О.М. Горького, 1990. – С. 3–24.
    5. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу в школі і вузі / М.І. Жалдак // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі. – К. : КДПІ ім. М. П. Драгоманова, 1991. – С. 3–16.
    6. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу в школі і ВУЗІ / М.І. Жалдак // Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у ВУЗІ : матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (м. Київ, 31 жовтня – 1 листопада 1990 р.). – К. : КДПІ, 1991. – С. 8–9.
    7. Коваль Т.І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посіб. / Т.І. Коваль. – К. : Вид. центр НЛУ, 2009. – 380 с.
    8. Козлакова Г.О. Теоретичні і методичні основи застосування інформаційних технологій у вищій технічній освіті : монографія / Г.О. Козлакова. – К. : ІЗМН, ВІПОЛ, 1997. – 180 с.
    9. Кремень В.Г. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформацйного суспільства // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. – №6. – С.4-8.
    10. Круглик В.С. Сучасні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні. Інформаційні технології в освіті. Зб. наук. праць. Вип. 2 – Херсон: Вид. ХДУ, 2008
    11. Кульчицький І.М. Вплив сучасних комп’ютерних інформаційних технологій та традиційні методики навчання / Вісник Львів. ун-ту. Серія педагогічна. – 2001. – Вип. 15. – Ч. 2. – С. 177-185.
    12. Співаковський О.В. Управління ІТ вищих навчальних закладів: як інформаційні технології допомагають зробити управління ефективним / О.В. Співаковський, Д.Є. Щедролосьєв, Я.Б. Федорова та ін. – Херсон : Айлант, 2010. – 355 с.
    13. Співаковський О.В., Львов М.С., Кравцов Г.М., Крекнін В.А., Гуржій Т.А., Зайцева Т.В., Кушнір Н.А., Кот С.М. Педагогічні технології та педагогічно-орієнтовані програмні системи: предметно-орієнтований підхід // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №2 (20). – С. 17-21.
    14. Тихонов О.М. Інформаційні технології та телекомунікації в освіті і науці (IT & T ES’2007): Матеріали міжнародної наукової конференції, ФДМ ДНДІ ІТТ «Інформіка». – М.: ЕГРІ, 2007. – 222 с.

    Рукопис надіслано до редакції 11.04.16

    Переглянути статтю
  • УДК 621.77

    Особливо помітні результати дає впровадження безперервної валкової розливки металу у валки-кристалізатори, яка на теперішній час досягла суттєвих позитивних результатів.
    Тому удосконалення процесу валкової розливки рідкого металу для виготовлення металовиробів та валкових ливарно-прокатних машин для здійснення цього способу виробництва є задачею актуальною, вирішення якої дозволить збільшити швидкість охолодження рідкої сталі та зменшити час кристалізації металу, що дозволить зменшити коефіцієнт витрати металу при безперервній валковій розливці. Очевидними перевагами таких процесів, як правило, є низька капіталоємність, низький рівень екологічних забруднень, мінімальні простої устаткування, відносно короткий виробничий цикл за максимальної продуктивності та рентабельності. Проаналізовано суміщення процесів лиття-прокатування для виготовлення металовиробів, що дозволяє зменшити витрати енергії на процес, собівартість прокатного виробництва, збільшити продуктивність праці, покращити якість продукції. Визначено переваги та недоліки такого виробництва. Досліджено нову конструкцію ливарно-прокатної кліті для виготовлення тонких смуг з використанням безперервної валкової розливки рідкого металу. Пропоноване устаткування складається з двох циліндричних горизонтальних валків, на які напресовано буртики, що забезпечує надійне утримання сталі. Запропоновано для запобігання виливання рідкого металу з поміж прокатних валків під час кристалізації застосовувати суспензійне розлиття, що дозволяє прискорити процес охолодження. Для утворення суспензії пропонується в рідкий метал додавати здрібнену сталеву стружку, яка зародить додаткові центри кристалізації. Досліджено швидкість охолодження сталі, час кристалізацій та коефіцієнт витрати металу в умовах безперервної розливки у ливарно-прокатні кліті з використанням додаткових центрів кристалізації. Визначено, що швидкість кристалізації рідкої сталі збільшується на 26-28 %, тривалість кристалізації скорочується на 18-20% , коефіцієнт витрат металу зменшується приблизно на 2 % в валках-кристалізаторах в умовах безперервної суспензійної розливки сталі порівняно зі звичайною валковою розливкою рідкою металу в ливарно-прокатні кліті.

    Ключові слова: валкова розливка, безперервне розлиття рідкої сталі, виготовлення смуг, швидкість охолодження, час кристалізації, витрати металу, ливарно-прокатна кліть, суспензійне розлиття сталі.

    Список літератури

    1.Губін Г.В. Сучасні промислові способи безкоксової металургії заліза/ Г.В.Губін, В.О. Півень. – Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім», 2010. – 366 с.
    2. Губін Г.В. Про переробку відпрацьованих автомобілей / Г.В. Губін, Ю.П. Калініченко, В.В.Ткач, Г.Г.Губін //Вісник Криворізького технічного університету. Вип. 31, 2012. – с. 3 – 8.
    3. Данченко В. Н. Прогрессивные процессы обработки металлов давлением [Текст] / В. Н. Данченко // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2011. – № 7. – С. 1-8.
    4. Минаев А. А. Возрождение металлургии на Украине невозможно без приоритетного развития прокатного производства [Текст] / А. А. Минаев, Ю. В. Коновалов // Металлургическая и горнорудная промышленность. – 2011. – № 7. – С. 143-144.
    5. Alzetta F. Luna The Danicli ECR Endless Casting Rolling Plant for Specialty Steels-Technology, Innovation and Benefits //Iron and Steelmaker, 2002. – № 7 – Р. 41-49
    6. Данченко В.М. Теорія процесів обробки металів тиском: Підручник/ Данченко В.М., Гринкевич В.О., Головко О.М. – Дніпропетровськ: Пороги, 2008. – 370 с.
    7. Минаев А. А. Совмещенные металлургические процессы [Текст]: монография / А. А. Минаев. – Донецк: Технопарк Дон ГТУ УНИТЕХ, 2008. – 522 с.
    8. Nuernberger F. Microstructure transformations in tempering steels during continuous cooling from hot forging temperatures / F. Nuernberger, O. Grydin, M. Schaper, F.-W. Bach, B. Koczurkiewicz, A. Milenin // Steel research int. – Aachen: Verlag Stahleisen GmbH, 2010. – №3(81). – P. 224–233
    9. Grydin O. Mathematische Modellierung des Gießens von dünnen Blechen nach dem Zwei-Rollen-Verfahren / O. Grydin, E. Batyrshina, Fr.-W. Bach // Proceeding of ANSYS Conference, 27th CADFEM Users’ Meeting. – Leipzig, 2009. – 2.11.15. – P. 1–9.
    10. Danchenko V.M. Mathematical modeling of the twin-roll casting process / V.M. Danchenko, O.Yu. Grydin, Yu.Yu. Kalashnikov // Proceedings of International Conference “Advances in Metallurgical Processes and Materials”. – Dnipropetrovsk, 2007. – Vol.2. – P. 256–259.
    11. Tekkaya A.E. Zeiteffiziente Prozesskettenmodellierung und –berechnung in der Blechumformung und-verarbeitung / A.E. Tekkaya, A. Brosius, T. Cwiekala, Fr.-W. Bach, O. Grydin, M. Schaper, B. Svendsen, C. Barthel // Tagungsband zur MEFORM 2008. Simulation von Umformprozessen. – Freiberg: Technische Universität „Bergakademie Freiberg“, 2008. – S. 262–274.
    12.Затуловский С. С. Суспензионная разливка [Текст] / C. С. Затуловский. – К: Наукова думка, 1981. – 260 с.
    13. Ретроспективный анализ массива опубликованных патентов, характеризующие развитие литейно-прокатных модулей за период 2000-2013 г.г. в Украине и России [Н.Н.Бережной, М.М., Чубенко В.А., А.А.Хіноцька, С.О.Мацишин, А.А.Шепель, В.А.Чубенко ]// Технологический аудит и резервы производства. – 2015, №1/1 (21)/ – C. 4-7.
    14. Патент України № 100153 МПК В21В1 Ливарно-прокатна кліть / М.М.Бережний , В.А. Чубенко, А.А.Хіноцька, С.О.Мацишин, А.О.Шепель, В.А.Чубенко, ДВНЗ «Криворізький національний університет». – заявл. 05.02.2015, опубл. 10.07.2015, Бюл.№ 13.
    15.The increase in efficiency of strips production process in foundry and rolling mill stand/ Nikolay Berezhnoy, Viktoriya Chubenko, Alla Khinotskaya, Valeriy Chubenko //Metallurgical and Mining Industry. – 2015, № 12. – Р. 296 – 300.

    Рукопис надіслано до редакції 11.04.16

    Переглянути статтю