УДК 622.271.33

Метою роботи є дослідження залежності техніко-економічних показників кар\’єрного автотранспорту від кількості і розміщення перевантажувальних пунктів в робочій зоні кар\’єру. При виконанні роботи вирішувалися наступні завдан-ня: встановлення аналітичної залежності для визначення оптимальної кількості перевантажувальних пунктів при їх рівномірному розташуванні по довжині і по висоті робочої зони; дослідження особливостей зміни основних техно-логічних показників роботи кар\’єрного автотранспорту в залежності від кількості дробильно-перевантажувальних пунктів циклічно-потокової технології, продуктивності кар\’єра і розмірів робочої зони.
Виконані дослідження показали можливість значного зниження витрат на автомобільно-конвеєрний транспорт при оптимальній кількості декількох нестаціонарних дробильно-перевантажувальних пунктів. Результати досліджень мо-жуть бути використані при реконструкції циклічно-потокової технології глибоких кар\’єрів. Досліджено залежність тех-ніко-економічних показників кар\’єрного автотранспорту від кількості і розміщення перевантажувальних пунктів в ро-бочій зоні кар\’єру. Установлено аналітичну залежність для визначення оптимальної кількості перевантажувальних пунктів при їх рівномірному розташуванні по довжині і по висоті робочої зони. Досліджено особливості зміни основ-них технологічних показників роботи кар\’єрного автотранспорту в залежності від кількості дробильно-перевантажувальних пунктів циклічно-потокової технології, продуктивності кар\’єра і розмірів робочої зони. Визначено умови одночасного використання декількох дробильно-перевантажувальних пунктів, їх основні технологічні парамет-ри, оптимальна кількість пунктів по горизонталі і вертикалі, оцінена економічна ефективність використання техно-логічних схем з декількома перевантажувальними пунктами. Проведеними дослідженнями встановлено, що у всіх випадках оптимізація кількості перевантажувальних пунктів і їх збільшення призводить до зменшення кількості авто-самоскидів на 50-60% в порівнянні з варіантом використання одного перевантажувального пункту. Збільшення кіль-кості перевантажувальних пунктів з одночасним зниженням кількості автосамоскидів підвищує надійність роботи кар\’єрного транспорту. Оптимізація кількості перевантажувальних пунктів знижує необхідну продуктивність кожної дробильно-перевантажувальної установки до 10-20 млн.т / рік. Використання мобільних дробильно-перевантажувальних пунктів не заморожує запаси руди і не перешкоджає розвитку робочої зони.

Ключові слова: циклічно-потокова технологія, концентраційний горизонт, дробарно-перевантажувальний пункт

Список літератури

1. Surface Mining (2nd edition), Society for Mining, Metallurgy and Exploration, Inc., Littleton, Colorado, 1990.
2. Перегрузочные пункты при автомобильно-конвейерном транспорте на рудных карьерах / А.Г. Шапарь, В.Т. Лашко, С.М. Новожилов и др. – Днепропетровск: Полиграфист, 2001. – 138с.
3. Дриженко А.Ю., Козенко Г.В., Рыкус А.А. Открытая разработка железных руд Украины: состояние и пути совершенствования / А.Ю. Дриженко, Г.В. Козенко, А.А. Рыкус // Днепропетровск: НГУ. Полтавский литератор. –2009. – 452с.
4. Яковлев В.Л. Теория и практика выбора транспорта глубоких карьеров / В.Л. Яковлев. // Новосибирск: Нау-ка, 1989. – 238 с.
5. Высокопроизводительные глубокие карьеры / М.Г. Новожилов, А.Ю. Дриженко, А.М. Маевский и др.; Под ред. М.Г.Новожилова. – М: Недра, 1984. -188 с.
6. Четверик М.С. Вскрытие глубоких горизонтов карьеров при комбинированном транспорте / М.С. Четверик // К.: Наукова думка, 1986. – 186 с.
7. Вскрытие глубоких горизонтов карьеров / А.Ю. Дриженко, В.П. Мартыненко, В.И. Симоненко и др. – М.: Недра., 1994 -289 с.
8. Мартыненко В.П. Научное обоснование и разработка экологически ориентированных технологий горных ра-бот на железорудных горно-обогатительных комбинатах: Дисс. д-ра техн. наук: 05.15.03 – Днепропетровск, 1999. – 344 с.
9. Вилкул Ю.Г., Слободянюк В.К., Максимов И.И. Исследование технологических схем циклично-поточной технологии с несколькими перегрузочными пунктами / Ю.Г.Вилкул, В.К. Слободянюк, И.И. Максимов // Вісник Криворізького технічного університету. – Кривий Ріг: КТУ, 2009.– Вип. 23. – С. 3-6.
10. Вилкул Ю.Г., Слободянюк В.К., Максимов И.И. Оптимизация количества перегрузочных пунктов цик-лично-поточной технологии при открытой разработке / Ю.Г.Вилкул, В.К. Слободянюк, И.И. Максимов // Вісник Криворізького технічного університету. – Кривий Ріг: КТУ, 2011. – Вип. 27. – С. 3-6.

Рукопис надіслано до редакції 15.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/3.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.235

У викладеному матеріалі пропонується новий підхід до ініціювання зарядів у вибуховому блоці у випадку необхідності збереження об’єкту, що охороняється розташованого поблизу укосу уступу. Розглядається поставлена задача методом аналізу хвильової та кидальної дії зарядів вибухової речовини і керування цією дією у напрямку досягнення двох ре-зультатів, які першочергово протирічать одне одному. А саме, зменшити ширину розвалу у напрямку укосу уступу, який підлягає руйнуванню і здолати завищені значення опору по підошві перед першим рядом свердловин. При цьому забезпечення якісної проробки завищеного опору по підошві перед першим рядом свердловин покращується за раху-нок спрямованої хвильової дії зарядів вибухової речовини із глибини вибухового блоку в режимі додавання у напрям-ку до укосу уступу з інтервалом сповільнення між ними 25 мс. Одночасно з цим, для зменшення ширини розвалу ви-конується переорієнтація кидальної дії заряду у першому ряду свердловин, який підривається останнім, за рахунок встановлення між ним і попереднім йому зарядом у другому ряду свердловин інтервалу сповільнення 176 мс. Таке технічне рішення приводить до створення перед зарядом першого ряду нової вільної поверхні, яка є конкурентом вільній поверхні укосу уступу. Оскільки відстань до нової поверхні майже вдвічі менша, ніж до реального укосу усту-пу, основна частина кидальної дії заряду у першому ряду свердловин переорієнтовується у напрямок раніше підірвано-го заряду у другому ряду.
Для випадків виконання робіт, які передбачають необхідність збереження об’єкту, що охороняється, розташованого поблизу укосу уступу від зайвого розльоту кусків порід під час вибуху, запропоновано застосування інтервалів сповільнень 176 мс для свердловин розташованих у першому ряду. При цьому ініціювання зарядів розпочинається із глибини блоку, з можливістю формування рядів зарядів у групи

Ключові слова: ряд свердловин, напрямок укосу уступу, ініціювання зарядів.

Список літератури

1. Инструкция по эксплуатации системы \”Нонель\” / Шведский институт испытаний и исследований, 1998. – 55 с.
2. Друкованый М.Ф. Справочник по буровзрывным работам / М.Ф. Друкованый, Л.В. Дубнова, Э.О. Миндели // М.: Недра, 1979.-631 с.
3. Купрін В.П. Розробка і впровадження емульсійних вибухових речовин на кар’єрах України / В.П. Купрін, І.Л. Коваленко // Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2012.-243 с.
4. Шапурін О.В. Промислове впровадження диференційованого енергонасичення гірських порід при підриванні / О.В. Шапурін, А.А. Скачков // Вісник КНУ, 2012. – Кривий Ріг.-Вип. 33, с. 238-240.
5. Шапурін О.В. Математичне моделювання розповсюдження вибухової хвилі у масиві гірської пород / О.В. Шапурін, А.А. Скачков // Вісник КНУ, 2012. – Кривий Ріг.-Вип. 32, с. 10-14.
6. Скачков А.А. Исследование взаимодействия зарядов при многорядном короткозамедленном взрывании / Горный журнал. Изв. вузов, 2014.-№5, с. 63-39.
7. Боуден Ф. Возбуждение и развитие взрыва в твердых и жидких веществах / Ф. Боуден, А. Иоффе // М.: ИЛ. 1955.-119 с.
8. Шапурін О.В. Руйнування гірських порід вибухом / О.В. Шапурін, П.Я. Кирик // Навч. Посібник. – К.: ІСДО, 1995.-280 с.
9. Владарчак Э. Роль газовых пузырьков в инициировании детонации водонаполненных взрывчатых веществ / Успехи механики. 1985.- №2-с. 57-58.
10. Юхансон К. Детонация взрывчатых веществ / К. Юхансон, П. Персон // М.: Мир, 1973.-352 с.
11. Баум Ф.А. Физика взрыва / Ф.А. Баум, К.П. Станкович, Б.И. Шехтер // М.: Физмат, 1959.-800 с.
12. Chaudzhi M.M. The role of rapidly compressed gas pockets in the initiation of condensed explosives /Lond., Proc. Royal Soc. 1974. № 974, р. 113-120.

Рукопис надіслано до редакції 14.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/4.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.235.62

Загальний процес руйнування збагачуваних руд можна представити у вигляді триланкового ланцюга: вибухова рудо-підготовка в процесі буропідривних робіт – механічна рудопідготовка на дробарках – механічне подрібнення в барабан-них млинах. Мета цієї роботи полягає в розробці вимог до гранулометричного складу і міцності руд для процесів са-моздрібнювання залізистих кварцитів. Показано, що в міру поглиблення кар\’єрів на якість дроблення порід вибухом впливають не тільки технологічні та енергетичні фактори буропідривних робіт, але і зміна міцності і обводнення порід з глибиною. Проблема комплексного впливу цих факторів на якість дроблення зажадала свого рішення.
Необхідно було визначити ступінь впливу природних, техногенних та енергетичних чинників на якість вибухового дроблення руд. Дослідженнями встановлено, що на якість вибухової підготовки гірської маси необхідної кусковатості впливають такі чинники: природні – тріщинуватість руд, міцність, структура і текстура, обводненість; технологічні – діаметр свердловинного заряду вибухової речовини, сітка свердловин, число підриваються рядів, величина колонки заряду вибухової речовини, схема висадження, інтервал уповільнення; енергетичні – тип вибухової речовини, щільність вибухової речовини. Руйнування руди в ході гірничо-збагачувального виробництва необхідно розглядати як єдиний процес, що складається з трьох етапів: вибухова рудоподготовки (буропідривні роботи); механічна рудоподготовки (дробарки); механічне подрібненя (барабанні млини).
У роботі сформульовані основні вимоги до гранулометричного складу і міцності руд для процесів самоздрібнювання залізистих кварцитів. Встановлено, що за інших рівних умов продуктивність млинів самоздрібнювання максимальна при мінімальному вмісті проміжних фракцій в харчуванні і оптимальний вихід тіл, що мелють не залежить від міцності руди. Визначено, що для руд ІнГЗК оптимальний вихід класу +100 мм, що забезпечує максимальну продуктивність млинів, дорівнює 50-55%. Виконані дослідження є базою для розробки нових методів для цілеспрямованої підготовки руди до процесу самоздрібнювання.

Ключові слова: рудопідготовка, самоподрібнення, вибух.

Список літератури

1. Кутузов Б. Н., Старшинов А. В., Жамьян Ж. Совершенствование буровзрывных работ на основе применения новых видов взрывчатых веществ и зарядной техники // Б. Н. Кутузов, А. В. Старшинов, Ж. Жамьян // Горный журнал, 2010, №7, С.61-64.
2. Фокин В.А., Точунов М.Б., Сёмкин С.В. К вопросу оценки качества дробления взорванной горной массы при производстве буровзрывных работ в карьерных условиях / В.А. Фокин, М.Б.Тогунов, С.В. Семкин // Горный журнал, 2013, №12, С.54-56.
3. Фокин В.А., Тогунов М.Б., Семкин С.В. К вопросу обоснования интервалов замедления при производстве массовых взрывов в карьерах / В.А. Фокин, М.Б.Тогунов, С.В. Семкин // Горный журнал, 2012, №2, С.44-46.
4. Щукин Ю.Г., Коломинов И.А., Астахов Е.О. Специальные заряды в технологии заоткоски уступов в карьере ОАО «Карельский окатыш» / Ю.Г. Щукин, И.А. Коломинов, Е.О. Астахов // Горный журнал, 2013, №10, С.86-88.
5. Кутузов Б.Н., Тимофеев, И. Н. Токаренко А. В. Испытание различных типов боевиков для повышения действия скважинных зарядов /Б.Н. Кутузов, И. Н. Тимофеев, А.В. Токаренко // Горный журнал, 2012, №9, С. 88-90.
6. Ренин Н.Я. К вопросу использования энергии взрыва для повышения эффективности рудоподготовки и обогащения железистых кварцитов / Н.Я. Ренин // Горный журнал, 2012, №4, С.45-47.
7. Гончаров С.А. О нецелесообразности увеличения удельного расхода ВВ при буровзрывном дроблении железистых кварцитов в карьере КМА / С.А. Гончаров // Горный журнал, 2013. №4. – С.80-85.
8. Жариков С.Н., Шеменев В. Г. Методология оценки энергоемкости технологических процессов в цикле \”буровзрывное дробление – механическое дробление – измельчение\” при открытой разработке рудных месторождений / С.Н. Жариков, В.Г Шеменев // Горный журнал, 2013, №10. – С. 83-86.
9. Фокин В.А., Тогунов М.Б., Методологические аспекты качества эмульсионных взрывчатых веществ по результатам замеров скорости детонации // Горный журнал, 2013, №4. – С.77-79.
10. Барон Л.И., Докучаев М.Н., Васильев Г.А., Дороничева Л.Н. Взрывные работы в горнорудной промышленности / Л.И. Барон, М.Н. Докучаев, Г.А. Васильев, Л.Н. Дороничева // М.: Госгортехиздат, 1960. – 182 с.
11. Друкованный М.Ф. Совершенствование буровзрывных работ на железорудных карьерах / М.Ф. Друкованный // М.: Недра, 1988. – 120 с.
12. Еременко А.А., Щетинин Е.В., Шултаев С.К. Опыт проведения массового взрыва с применением параллельно-сближенных зарядов ВВ увеличенного диаметра / А.А. Еременко, Е.В. Щетинин, С.К. Шултаев // Горный журнал, 2013, №3. – С.73-75.
13 Римкевич В. С., Демьянова Л. П. Эффективная технология переработки кремнеземсодержащего сырья // Горный журнал, 2012. №7. – С.85-87.
14. Яшин Р.П., Костит И.М. Управление гранулометрическим составом и сопротивляемостью разрушению при рудоподготовке – важнейший резерв повышения эффективности горно-обогатительных производств // Сборник трудов института Механобр, 2000. -С. 95-100.
15. Яшин В.П. Теория и практика самоизмельчения. -М: Недра, 1998. — 160с.
16. Хватов Ю. А. Пути совершенствования схем с мельницами самоизмельчения// Горный журнал, 1982, № 9. – С. 68-72.
17. Добрынин В.Н., Эндерев В.А., Миловидова А.А. Система интеллектуального управления технологией дробления / Обогащение руд, 2014, №6, С.38-40.
18. Чантурия В.А., Вайсберг Л.А., Козлов А.П. Приоритетные направления исследований в области переработки минерального сырья / В.А.Чантурия, Л.А.Вайсберг, А.П. Козлов // Обогащение руд, 2014, №2. – С.35-40.

Рукопис надіслано до редакції 17.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/5.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.272

Необхідність залучення в підземну розробку покладів магнетитових кварцитів, які залягають у полях діючих шахт Кривбасу, з метою розширення сировинної бази підземних рудників і зниження інтенсивності розробки багатих руд, є актуальною проблемою.
Проведений техніко-економічний аналіз поверхово-камерної системи розробки з відбійкою руди і вібровипуском її показав, що застосована у теперішній час на шахті ім. Орджонікідзе технологія підземного видобутку магнетитових кварцитів характеризується низькими техніко-економічними показниками порівняно з аналогічною технологією на базі самохідної техніки.
Для встановлення закономірностей змінення показників вилучення руди від товщини обваленої стелини і відстані між навантажувальними заїздами при застосуванні траншейного днища блока і самохідних навантажувально-доставних машин, було проведено лабораторні дослідження, які дозволили встановити оптимальні параметри стелин і конструкції траншейного днища.
У результаті проведення лабораторних досліджень установлені закономірності змінення показників втрат і засмічення руди, які дозволили обґрунтувати розміри конструктивних елементів траншейних днищ блоків.
Розроблено паспорт поверхово-камерної системи розробки потужних покладів магнетитових кварцитів із застосуван-ням самохідної техніки, який належить використовувати при проектуванні підземної розробки покладів магнетитових кварцитів на діючих шахтах Кривбасу.
Розроблена високопродуктивна поверхово-камерна система розробки крутоспадних потужних покладів магнетитових кварцитів із застосуванням самохідних бурових установок і навантажувально-доставних машин дозволить у 1,5-2 рази поліпшити техніко-економічні показники системи. На основі запропонованої технології розроблено паспорт поверхово-камерної системи розробки потужних покладів магнетитових кварцитів із застосуванням самохідної техніки, який належить використати при проектуванні підземної розробки покладів магнетитових кварцитів на діючих шахтах Кривбасу. Розширення сировинної бази підземного Кривбасу з метою збільшення строку існування залізорудних шахт і недопущення зменшення обсягів виробництва товарних руд можливо при залученні до підземного видобутку магне-титових кварцитів, які залягають на верхніх горизонтах у полях діючих шахт, що мають достатні підйомні можливості, розвинену інфраструктуру і кваліфіковані гірничі кадри.

Ключові слова: магнетитові кварцити, параметри блока, траншейне днище, навантажувальні заїзди, доставні орти, відбійка, навантаження, доставка руди, показники вилучення руди, еквівалентні матеріали, втрати, засмічення руди.

Список літератури

1. Малахов Г.М. Подземная разработка магнетитових кварцитов в Криворожском бассейне [Текст] / Г.М. Малахов, А.С. Колодезнев, Л.И. Сиволобов и др. – К.: Наукова думка, 1983. – 148 с.
2. Малахов Г.М. Циклично-поточная технология подземной разработки магнетитовых кварцитов [Текст] / Г.М. Малахов, И.Н. Малахов, Л.И. Сиволобов. – К.: Наукова думка, 1986. – 128 с.
3. Капленко Ю.П. Підвищення ефективності підземного видобутку магнетитових кварцитів / Ю.П. Капленко, М.Б. Федько, С.В. Бережной, В.В. Кузнецов // Вісник КТУ, 2003. – Вип. 2 – С. 46-48.
4. Капленко Ю.П. Поиск путей повышения эффективности подземной добычи магнетитовых кварцитов / Ю.П. Капленко, М.Б. Федько, В. Кузнецов // Разраб. рудн. месторожд.: Кривой Рог. – КТУ, 2002. – Вып. 85.-С. 42-45.
5. Капленко Ю.П. Совершенствование технологических схем подземной добычи магнетитовых кварцитов / Ю.П. Капленко, В.А. Калиниченко // Вісник КТУ, 2006. – Вип. 15. – С. 22-25.
6. Рымарчук Б.И. О перспективе перехода шахт Криворожского бассейна к подземной добыче магнетитовых кварцитов / Б.И. Рымарчук, А.Е. Грицина, Б.Т. Драгун // Вісник КТУ, 2006. – Вип. 13. – С. 20-25.
7. Логачев Е.И. Совершенствование добычи магнетитовых кварцитов подземным способом с применением самоходного погрузочно-доставочного оборудования / Е.И. Логачев, Н.И. Ступник, A.B. Моргун, Н.В. Перетятько // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ, 2008. – Вып. 92. – С. 50-55.
7. Скорняков Ю.Г. Подземная добыча руд самоходными машинами. – М.: Недра, 1986. -203 с.
8. Ступник Н.И. Технология подземной разработки магнетитових кварцитов / Н.И. Ступник, Б.И. Андреев, С.В. Письменный // Вісник КТУ, 2003. – Вип. 33. – С. 3-8.
9. Ступнік М.І. Комбіновані способи подальшої розробки залізорудних родовищ Криворізького басейну / М.І. Ступнік, С.В. Письменний // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог: КТУ, 2002. – Вып. 92. 2002. -Вип. 95.-С. 3-7.
10. Калиниченко В.А. Некоторые аспекты сохранения производственной мощности подземного Кривбасса / В.А. Калиниченко // Разраб. рудн. месторожд.: Кривой Рог. – КТУ, 2000. – Вып. 70. – С. 30-31.
11. Цариковский В.В. Повышение эффективности камерных систем разработки рудных месторождений // Изв. вузов. – Горный журнал. – 2011. – №11. – 49-52.
12. Караманиц Ф.И. Перспектива и технология отработки магнетитових кварцитов в Кривбассе / Ф.И. Караманиц, В.С. Ричко, Ю.А. Плужник и др. // Разраб. рудн. месторожд. – Кривой Рог. – КТУ, 2008. – Вып. 92. – С. 46-50.
13. Короленко М.К. Розширення сировинної бази підземного Кривбасу за рахунок залучення до видобутку магнетитових кварцитів / М.К. Короленко, М.І. Ступнік, В.О. Калініченко, В.В. Перегудов, В.П. Протасов . – Кривий Ріг: Діоніс, 2012. – 284 с.
14. Баштаненко С.С. Обоснование конструктивных параметров ресурсосберегающей технологии этажно-камерной выемки магнетитових кварцитов [Текст] / С. С. Баштаненко, В.М. Тарасютин, Б.Н. Радионенко // Вісник КТУ, 2011. – Вин. 29. – С. 35-39.
15. Визначення і контроль допустимих розмірів конструктивних елементів систем розробки залізних руд. – Кривий Ріг: НДГРІ, 2010. – 47 с.
16. Інструктивні вказівки з вибору раціональних параметрів буропідривних робіт при підземній очисній виїмці на шахтах Криворізького басейну і ЗЗРК. – Кривий Ріг: НДГРІ, 1997. – 34 с.

Рукопис надіслано до редакції 17.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/6.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.272

Важливим питанням в поданні про можливе руйнування середовища під дією імпульсних навантажень при взаємодії свердловинних зарядів вибухових речовин, є закони поширення і погашення енергії хвиль напружень в середовищі, що володіє певними пружними постійними. Енергія ударної хвилі (надалі трансформуються в хвилю напруг) визначається енергією вибухової розкладання вибухових речовин і умовами її переходу в пружну енергію порід різної характери-стики, що визначає можливе напружений стан середовища і його тривалість, завдяки яким хвилею проводиться робота.
У практиці буропідривних робіт успішно використовуються методи управління енергією вибуху, засновані на викори-станні процесу взаємодії свердловинних зарядів.
Руйнування є функцією напружень гірської породи, інтенсивність руйнування характеризується частотою зародження тріщин, швидкістю їх поширення, тривалістю руйнівних напружень. Основними факторами, що визначають процес руйнування, є – величина напруг, що виникає в масиві гірських порід при вибуху заряду вибухових речовин, тривалість дії напруженого стану та фізико-механічні властивості середовища. Регулює процес руйнування гірських порід можна здійснити шляхом зміни параметрів часу вибухового навантаження.
Очевидно, що одним з напрямків підвищення ефективності вибухових робіт в умовах відкритої розробки корисних копалин є дослідження і розробка методів управління енергією вибуху, заснованої на взаємодії свердловинних зарядо-ввзривчатих речовин, що підривають в одному щаблі уповільнення. Згідно отриманих результатів підривання в режимі малих вповільнень ефективно і раціонально з точки зору енергетичної картини руйнування гірського масиву.
Одним з напрямків підвищення ефективності вибухових робіт в умовах відкритої розробки корисних копалин є до-слідження і розробка методів управління енергією вибуху, заснованої на взаємодії свердловинних зарядів вибухових речовин, що підривають в одному щаблі уповільнення. Згідно отриманих результатів підривання в режимі малих вповільнень ефективно і раціонально з точки зору енергетичної картини руйнування гірського масиву.

Ключові слова: свердловини, заряд ВВ, вибухові руйнування, гірський масив.

Список літератури

1. Ефремов Э.И. Взрывание с внутрискважинным замедлением. – Киев: Наукова думка, 1971. – 172 с.
2. Друкованный М.Ф., Куц В.С. Ильин В.Н. Управление действием взрыва скважинных зарядов на карьерах. – М.: Недра, 1980. – 223 с.
3. Бротанек И., Вода И. Контурное взрывание в горном деле и строительстве. – М.: Недра, 1983. – 143 с.
4. Cherepanov G.P. On the theory of fluidization, part I. General model. Ind. Enqnq chemistry fundamentals 11. – № 1. – 1372.
5. Миндели Э.О., Кусов Н.Ф. Корнеев А.А., Марцинкевич Г.И. Комплексное исследование действия взрыва в горных породах. – М.: Недра, 1978. – 253 с.
6. Воробьев В.Д., Перегудов В.В. Взрывные горные работы в скальных породах. – Киев: Наукова думка, 1984. – 238 с.
7. В.Н. Мосинец, А.В.Абрамов. Разрушение трещиноватых и нарушенных горных пород. – М.: Недра, 1982. – 248 с.
8. Механический эффект подземного взрыва / Родионов.В.Н., Адушкин В.В. и др. / Под. ред. М.А.Садовского. – М.: Недра, 1971. – 220 с.
9. Физика взрыва / Баум Ф.А., Орленко Л.П., Станюкович К.П. и др. / Под. ред. К.П.Станюковича. – М.: Наука, 1975. – 407 с.
10. Родионов В.Н. К вопросу о повышении эффективности взрыва в твердой среде. – М.: Изд-во ИГД АН СССР,1962. – 29 с.
11. Ханукаев А.Н. Энергия волн напряжений при разрушении пород взрывом. – М.: Госгортехиздат, 1962. – 200 с.

Рукопис надіслано до редакції 18.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/7.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.272

Роботу присвячено вирішенню актуальної проблеми удосконалення концепцій системного управління процесами підземних гірничих робіт з урахуванням напружено-деформованого стану гірського масиву та впливу існуючих технологій підземного видобутку корисних копалин на збереження денної поверхні в полях діючих та відпрацьованих шахт.
Виконано аналіз впливу камерних систем розробки та систем розробки з обваленням руди та вміщуючих порід на характер порушень денної поверхні з формуванням воронок, провалів та зон обвалення. Наведено варіант математичного моделювання підземного видобутку магнетитових кварцитів з епюрами та величиною деформацій.
На основі виконаних досліджень напружено-деформованого стану гірського масиву обґрунтовано теоретичну можливість руйнування міжкамерних ціликів, які залишили між відпрацьованими камерами. На прикладі відпрацювання ділянки магнетитових кварцитів у полі ш. ім. Орджонікідзе ПАТ ЦГЗК наведено практичну можливість такого припущення, коли розрахункові параметри оголень та розмірів ціликів в умовах ш. ім. Орджонікідзе не забезпечили безпечну технологію підземного видобутку магнетитових кварцитів, що призвело до руйнування міжкамерних ціликів та раптового просідання денної поверхні.
Обґрунтовано спосіб, що гарантує неможливість провалів і просідань денної поверхні на основі застосування систем розробки з твердіючою закладкою. Доведено, що дана технологія дозволяє зберігати непорушеною денну поверхню, використовуючи твердіючу закладку для заповнення відпрацьованого очисного простору. Зосереджено увагу на окремих технологічних схемах, які припускають утилізацію пустих порід і відходів збагачення у відпрацьованому просторі очисних блоків. Наведено переваги технології видобутку залізних руд з твердіючою закладкою виробленого простору.
У висновках наголошено, що жодна високорозвинена гірничовидобувна країна світу не відпрацьовує родовища корисних копалин в міській межі без наступної закладки виробленого простору. Тому подальші дослідження повинні бути спрямовані на розробку і вдосконалення існуючих технологій підземного видобутку залізних руд системами розробки із закладкою виробленого простору.

Ключові слова: напружено-деформований стан гірського масиву, пусті породи, обвалення руди, магнетитові кварцити.

Список літератури

1. Определение и контроль допустимых размеров конструктивных элементов систем разработки на рудниках Кривбасса / Минчермет УССР. – Кривой Рог: НИГРИ, 1987. – 75с.
2. Инструктивные указания по определению параметров этажно- камерных систем разработки по условиям проявления горного давления с увеличением глубины ведения работ на шахтах Кривбасса // Изд. НИГРИ. Кривой Рог. – 1965. – 68с.
3. Определение геометрических параметров камерных систем разработки в Кривбассе со сводообразной и шатровой формами обнажения потолочин. – Инструкция. В.В. Цариковский, В.В. Сакович, П.И. Кишкин, А.Ф.Артеменко, А.Ф. Мигуль.- Кривой Рог: НИГРИ. – 1994. – 17 с.
4. Влох Н.П., Ушков С.М. К вопросу определения предельного пролета выработанного пространства // Сб. научн. трудов НИГРИ. – Кривой Рог. – 1968. -Т.2. – С. 112-116.
5. Визначення та контроль допустимих розмірів конструктивних елементів систем розробки залізних руд/Інструкція по застосуванню. СОУ-Н МПП 73.020-142:2010.Київ.2010. 122 с.
6. Исследование и разработка геомеханического обоснования технологических схем отработки богатых руд с повышенной устойчивостью конструктивных элементов. В.В. Цариковский, В.В. Сакович. – Отчет НИГРИ. – № ГР018800522136. – Кривой Рог. – 1989. – 74 с.
7. Протодьяконов М.М. Давление горных пород и рудничное крепление. Ч.1. М.-Л. – Новосибирск. – Госгортехиздат, 1933. – 126с.
8. Слесарев В.Д. Механика горных пород и рудничное крепление. – М.: Углетехиздат, 1948. – 302с.
9. Кузнецов Г.Н. Определение полной несущей способности кровли подземных выработок // ТР. ВНИМИ. – 1950. №22. – С.231-259.
10. Ветров С.В. Допустимые размеры обнажений горных пород при подземной разработке руд – М.: Изд. «Наука», 1975. – 232 с.
11. Трумбачев В.Ф, Мельников Е.А. Распределение напряжений в целиках и потолочинах камер // Сб. «Исследование распределения напряжений вокруг горных выработок». – Углетехиздат, 1959. – 44с.
12. Калініченко О.В. Інформаційні технології – складова процесів моніторингу та керування напружено-деформованим станом масиву / Ступнік М.І., Калініченко В.О., Калініченко О. В., Музика І.О., Федько М.Б., Письменний С.В. / Розробка родовищ 2015: щорічний науково-технічний збірник / редкол.: В.І. Бондаренко та ін.– Д: Літограф, – 2015. – С. 175–183.
13. Калініченко О.В. Визначеня економічних ризиків від порушень денної поверхні в результаті підземного видобутку руд / Ступнік М.І., Калініченко В.О., Калініченко О.В. / Вісник КНУ: Кривий Ріг, 2012. – Вип. 32. – С. 246-250.
14. Калініченко О.В. Економічна оцінка ризиків можливих геомеханічних порушень денної поверхні в полях шахт Кривбасу / Ступнік М.І., Калініченко В.О., Калініченко О.В. / Науковий вісник Національного гірничого університету. – Дніпропетровськ. – 2012. – № 6. – С. 126-130.
15. Сучасні технології розробки рудних родовищ: Збірник наукових праць за результатами роботи ІІ Міжнародної науково-технічної конференції. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2012. – 140 с.

Рукопис надіслано до редакції 17.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/8.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 536.75

Автором виокремлена тема курсу фізики «Ентропія S та характеристичні функції стану термодинамічної системи», що конче потребує конкретизації висвітлення зв’язків між об’єктами вивчення, хоч у цілому перевага надається прийому абстрагування. При обґрунтуванні необхідності пропозицій конкретизуючих доповнень викладу вказаної теми автор спирається на висновки психології та педагогіки.
План вивчення теми подається таблицею об’єктів вивчення з їх аналітичними виразами. Мотивуючим чинником є демонстрація TS-діаграми циклу Карно (з курсу технічної термодинаміки), акцент на її доцільності і своєрідній простоті у порівнянні з рV-діаграмою цього циклу.
Можливість взяти OS віссю координат обґрунтовується аналітично та візуально – через демонстрацію розподілів двох молекул по двох і трьох просторово-енергетичних комірках; формулюються висновки.
Далі обґрунтовується існування максимального значення ентропії Smax та показ характеристичних функцій на TS-діаграмі ізотермічного процесу. Розробка запропонованого підходу викладу теми викликана необхідністю підвищення ефективності освітнього процесу. Це виявляється можливим завдяки тому, що традиційний текст теми (з аналітичними символами) унаочнюється графічними символами, конкретизується.
Оскільки у навчальні програми вносяться зміни після відповідних наробок і пропозицій науковців та освітян, і зараз до програми загального курсу фізики введено розгляд понять ентропії та характеристичних функцій термодинамічних процесів, а у відповідній літературі ці питання недостатньо висвітлені, то автор пропонує ввести наступні апробовані доповнення.
Основними доповненнями, запропонованими автором для конкретизації фактичного матеріалу вказаної теми і його згрупування, є цілісний табличний образ – розподіл двох молекул по просторово-енергетичних комірках (статистика Больцмана) та цілісний графічний образ комплексу характеристичних функцій на TS-діаграмі (авторський). Автор стверджує, що ці доповнення сприяють засвоєнню фізичних понять вказаної теми. Наразі ці доповнення можна подати в опорному конспекті, а у подальшому – як доповнення до підручника.

Ключові слова: термодинаміка, ентропія, функції стану, характеристичні функції, термодинамічна система, ізотермічний процес, цикл Карно, TS-діаграма, цілісний графічний образ, вільна енергія, зв’язана енергія.

Список літератури

1. Болгарский А.В., Голдобеев В.И., Идеатулин Н.С., Толкачёв Д.Ф. Сборник задач по термодинамике и теплопередаче. – М.: Высшая школа, 1972. – 304 с.
2. Грищенко Г. Курс теоретичної фізики. Основні поняття статистичної фізики: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2005. – 43 с.
3. Гулка З., Тудес С. Ейдетичні методи у навчанні. // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. – Вип. 15. – ч.1. – Херсон: Айлант, 2000. – С. 36-40.
4. Ицкович А.М. Основы теплотехники. – М.: Высшая школа, 1970. – 304 с.
5. Карякин Н.И., Быстров К.Н., Киреев П.С. Краткий справочник по физике. – М.: Высшая школа, 1962. – 560 с.
6. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике для научных работников и инженеров (перевод с англ.) / «Наука». –М. – 1968. –720с.
7. Кузьмичев В.Е. Законы и формулы физики. Справочник. – К.: Наукова думка, 1989. – 864 с.
8. Кучерук І.М.,Горбатюк І.Т., Луцик П.П. Загальний курс фізики: Навч.посібник для студентів вищих техн. і пед. закладів освіти. Т.1. – К.: Техніка, 1999. – 536 с.
9. Микольченко В.С. Фылософсько-свытоглядны засади освыти. // Пыдготовка фахывцыв у системы профосвыти. Матерыали Всеукраънськоъ науково-методичноъ конференцыъ. – Кривий Ріг: КТУ, 2009.- С. 23-25.
10. Мякишев Г.Я. Динамические и статистические закономерности в физике. – М.: Наука, 1973. – 171 с.
11. Несмашний Є.О. Класична механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. – Кривий Ріг: Видавничий Дім, 2008.- 211 с.
Осипов А.И. Термодинамика вчера, сегодня, завтра. Часть 1. Равновесная термодинамика / Соросовский Образовательный Журнал. 1999. №4. – С. 79-85.
12. Повар С.В. Ентропія, хаос і порядок (сучасне розуміння) // Вісник КНУ, Випуск №35. – Кр.Ріг: Вид. центр КНУ, 2013. – С. 249-253
13. Повар С.В., Повар Н.В. Приклади застосування теорії ймовірностей. // Природнича освіта і наука для сталого розвитку України: проблеми і перспективи/ матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. – Суми: Вид-во «Ярославна», 2014 р. – С. 56-58.
14. Савельев И.В. Курс общей физики, т.1. – М.: Наука, 1978. – 470 с.
14. Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 672 с.
Техническая термодинамика. Учебник для ВТУЗов под. ред..В.И. Крутова. – М.: Высшая школа, 1971. – 472 с.
15 Фриш С.Э., Тиморева А.В. Курс общей физики, т.1. – М.: Госизд.техн.-теорет.лит., 1954. – 464 с.
16. Яворский Б.М. и Детлаф А.А. Справочник по физике: 3-е изд.- М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1990. – 624 с.

Рукопис надіслано до редакції 28.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/9.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 332.6

На сьогодні оподаткування земельних ділянок майданчиків біля закладів громадського харчування є актуальною проблемою, яка полягає у тому, що розвиток та ефективне функціонування цього сектору є надзвичайно гострою проблемою в сучасних умовах кризового стану економіки України у зв\’язку з наявністю низки нерозв\’язаних проблем, серед яких складна політична ситуація, корупція, суперечливе та неоднозначне законодавство, високе податкове навантаження та, як наслідок, значна тінізація економіки.
Запропоновано шляхи наповнення дохідної частини місцевих бюджетів за рахунок оподаткування майданчиків закладів громадського харчування. Наведено основні заклади громадського харчування згідно розпорядження виконавчого органу київської міської ради, плата за використання земельних ділянок із земель загального користування для розміщення майданчиків біля закладів громадського харчування як орендну плату за землі державної чи комунальної власності. Розвиток та ефективне функціонування цього сектору є надзвичайно гострою проблемою в сучасних умовах кризового стану економіки України у зв\’язку з наявністю низки нерозв\’язаних проблем, серед яких складна політична ситуація, корупція, суперечливе та неоднозначне законодавство, високе податкове навантаження та, як наслідок, значна тінізація економіки. Забезпечення належного функціонування земель загального користування з урахуванням планів земельно-господарського устрою відповідного населеного пункту. Розглянуто питання майданчиків для харчування як місце для надання послуг з харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства. За результатами опрацьованого матеріалу встановлено, що більшість майданчиків біля закладів громадського харчування зосереджено у центрі міста і поблизу громадських центрів, на вказаних територіях вартість землі вища від середньої, тому і сума надходжень в дійсності буде більшою. Об’єктами дослідження обрано майданчики, розташовані у Печерському і Шевченківському районах Києва, що входять до території історичного центру міста. Об’єкти занесено до адресного розміщення відкритих майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Ключові слова: оподаткування, земельні ділянки, майданчики, об’єкти дослідження.

Список літератури

1. Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25.10.2002.
2. Податковий кодекс України Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, С. 112.
3. Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та порядку її визначення.
4. Наказ міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068.
5. Рішення Київської міської ради від 04.02.2014 № 6/10152 «Про бюджет м.Києва на 2014 рік.
6. Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об\’єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради», від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва».
7. ДП «Інститут генерального плану міста Києва» ВАТ Київпроект: Чекмарьов В.Г., Жолтовський В.О.;
8. Закон України «Про благоустрій населених пунктів»
9. Правила благоустрою міста Києва, затверджені рішенням Київради від 25.12.2005р. № 1051/1051.

Рукопис надіслано до редакції 14.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/10.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.281.4

Використання торкретування в сучасному шахтному будівництві є найбільш ефективним, а найчастіше – єдиним можливим способом кріплення гірських виробок. Торкретування є доцільним в тих випадках, коли необхідно бетонувати поверхні складної конфігурації, коли виникають труднощі, пов\’язані з ущільненням бетонних сумішей з вибраторами і вимагають значних витрат на виготовлення опалубки, а також у тих випадках, коли до бетону пред\’являються підвищені вимоги щодо водонепроникності, адгезійної ефективності, тиксотропності , динаміка схватування та набору прочности. Використання цього методу дозволяє спростити транспортування бетонної суміші до місць укладання, що актуалізує питання заводського виготовлення останнього. Статтю присвячено пошуку шляхів підвищення ефективності набризк-бетонних кріплень. В ній охарактеризовано умови гірничих робіт в сучасних шахтах і головні проблеми, пов\’язані з кріпленням підземних гірничих виробок (гірничим кріпленням). Проаналізовано розвиток науки про гірниче кріплення і торкретування скельних поверхонь. Представлено основні проблеми забезпечення шахтного будівництва в Україні будматеріалами. Виконано аналіз ринку будівельних сухих сумішей для бетонних робіт в підземних умовах. Визначено перспективні напрями для вирішення проблем, пов\’язаних з бетонним гірничим кріпленням. Виконано аналіз технологічних властивостей набризк-бетонних сумішей BUDMIX KR; відповідності цих сумішей вимогам гірничого будівництва та специфіці підземних виробок, а також потенційні можливості виробника даної продукції в сучасних умовах для вирішення виникаючих ресурсних завдань. У статті також розглянуто лабораторні дослідження набризк-бетонних сумішей та проаналізовано їх результати. Визначено головні особливості та характеристики бетонних сумішей різного складу. Представлено також експериментальні випробування нових бетонів для кріплення підземних порожнин та оцінку ефективності запропонованої технології. Розглянуто експертні висновки різних комісій та інстанцій. Визначено можливості широкого впровадження в гірничу практику розглянутих будматеріалів та реальні перспективи подальшого розвитку технологій, заснованих на них.

Ключові слова: набризк-бетон, торкретування, суха суміш, міцність бетону, кріплення.

Список літератури

1. http://gostrf.com/normadata/1/4293839/4293839687.htm
2. Мостков В.М., Воллер И.Л. Применение набрызгбетона для проведения горных выработок. -М.: Недра, 1968. -127с.
3. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/440115.html
4. Атманских C.A. Исследование процессов возведения набрызг-бетонной крепи в горизонтальных горных выработках.// Кандидатская диссерта-ция.-Свердловск.-1969. -С.23.
5. Голицинский Д.М., Маренный Я.И. Набрызгбетон в транспортном строительстве. -М. :Транспорт.-1993.-152с.
6. Батраков В.Г. Модифицированные бетоны. -М. -1998. -768с.
7. Darbi M.L. Sprayed concret-material with great potential. Water schvices, 1981, v.85, N 1020, P.80-81.
8. Tunnels and tunnelling. -1988. -T.20. -№10. -c. 18-20.
9. Reading G., Sanierung mit dem Betonspritzverfahren. BD Baumaschinendinst. -1980.-N8.-S.662-663.
10. http://www.iprosoft.ru/techexpert/ST?base=8124&catId=57
11. http://www.b2b.by/goods/building-construction-materials-glass-ceramics-S000/construction-materials-and-products-glass-S300/roofing-and-waterproofing-materials-and-work-S355/TORKRET-BETONY-81333-6164.html
12. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/440115.html
13. http://gostrf.com/normadata/1/4293839/4293839687.htm
14. http://vival.ibud.ua/ru/company-prais/vlazhnyy-torkret-beton-dzhimayt-spray-con-ws-vival-64122
15. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/440115.html
16. http://budmix-kr.com/

Рукопис надіслано до редакції 14.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/11.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.794

Брикетування, селективна флокуляція, агломерація і грануляція вугілля зі зв’язуючими передбачають формування вугле-реагентних структур – брикетів, флокул, агломератів і гранул. Вивчення їх структури, зокрема, товщини звʼязуючих плівок, відстані і взаєморозташування зерен, щільності упаковки зерен тощо, неможливе без мікроскопічних досліджень. Водночас саме від цих параметрів суттєво залежать ряд технологічних характеристик вуглереагентних структур – їх міцність, стійкість до подрібнення (що особливо важливо при магістральному гідравлічному транспортуванні), коксівні властивості, горючі характеристики тощо. Мета статті – ознайомити наукове середовище з можливостями і досвідом, а також конкретними прикладами застосування вітчизняної методики препарування і мікроскопічного дослідження вугільно-зв’язуючих комплексів.
Статтю присвячено темі мікроскопічних досліджень комплексів «вугілля-реагент». Показано, що розроблена нами методика препарування і мікроскопічних досліджень структур «вугілля-реагент» є результативним методом вивчення технологічних процесів агрегації дрібних зерен вугілля, зокрема брикетування, селективної флокуляції та грануляції. Одночасно з іншими методами вона дозволяє ідентифікувати об’єкти розміром 1-10 мкм і більше, класифікувати вугільно-реагенті комплекси (нами запропоновано виділяти чотири типи комплексів «вугілля-реагент»), вивчати поверхню вугільних зерен і проникнення реагенту в пори та тріщини. Виконанi мiкроскопiчнi дослiдження вугiлля ряду метаморфiзму показують наявнiсть локальних та обширних областей на поверхнi вугiльних зерен з виступами, западинами, раковинами, трiщинами, гострими кутами, скидами, порами та iн. елементами поверхнi. Мікроскопія структур «вугілля-реагент» дозволяє оцінити характер аутогезійного контакту зерен вугілля по поверхневій масляній плівці, зокрема контакт по структурованих граничних плівках, що вельми важливо для встановлення міцності зв’язку елементів комплексу. Крім того, мікроскопія може бути застосована для оцінки окиснення вугільної поверхні. Показано можливість мікроскопічної фіксації на вугіллі смужок Бекке. Подальші дослідження доцільно провести в напрямку розробки методики кількісної оцінки ступеня окиснення вугільних зерен за товщиною смужок Бекке.

Ключові слова: мікроскопія, вугільно-масляні гранули, флокули, брикети, агломерати.

Список літератури

1. Білецький В. С., Сергеев П. В., Папушин Ю. Л. – Теорія і практика селективної масляної агрегації вугілля – Донецьк: Грань. – 1996. – 264 с.
2. Елишевич А.Т. Брикетирование угля со связующими / М., Недра, 1972. – 160 с.
3. Сергєєв П. В. Селективна флокуляція вугілля / П. В. Сергєєв, В. С. Білецький; ДонДТУ, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Т. Г. Шевченка. – Донецьк : Сх. вид. дім – 1999. – 136 с.
4. Ding Y., Erten M. Selective flocculation versus oil agglomeration in removing sulfur from ultra fine coal// Proc. and Util. Hing Sulfur Coals III: 3rd Int. Conf. Ames. Iowa, Nov. 14-16, 1989.- Amsterdam. – 1990.- р. 255-264.
5. Shrauti S.M., Arnold D. W. Recovery of waste fine coal by oil agglomeration // Fuel, 1995, 74 , № 3, р. 454-465.
6. Tovas D. Wheelock ea. The role of eir in oil agglomeration of coal at a moderate shear rate// Fuel, 1994, v. 73, № 7. р. 1103-1107.
7. Vega V.G. ea. Selective agglomeration of hing rank coals with vegeta-tible oils // 8 th Int. Conf. on coal Science. Oviedo. Spain, 10-12 September 1995. p. 296-297.
8. Modified oil agglomeration process for coal beneficiation. I. Mineral matter liberation by fine grinding with the szego mill // The Canadian Journal of Chemical Engineering. April 1988. Volume 66, Issue 2, pages 282–285.
9. Oil agglomeration and its effect on beneficiation and filtration of low-rank/oxidized coals // International Journal of Mineral Processing. Volume 58, Issues 1–4, February 2000, Pages 237–252.
10. Харада Т., Мацуо Т. Агломерація у рідинах// Ніхон Когьо Кайсі. – 1982. – № 1134, С. 714-722.
11. Елишевич А. Т. Методика препарирования углемасляного гранулята для микроскопических исследований его структуры / А. Т. Елишевич, В. С. Белецкий, И. П. Кузнецова // Завод. лаборатория. – М., 1984. – № 2. – С.59–60
12. Белецкий В.С. Усовершенствованная методика препарирования углемасляного гранулята // Заводская лаборатория. – 1990. – № 12. – С.65–67.
13. Белецкий В.С., Самылин В.Н. Методика определения степени окисленности угля // Заводская лаборатория. – 1991. – № 11. – С. 42–43.
14. Білецький В.С. Розробка наукових основ і способів селективної масляної агрегації вугілля та вуглевміщаючих продуктів. – Дисертація на здобуття вченого ступеня докт. техн. наук. – Донецьк, 1994, 452 с.
15. Глембоцкий В.А. Основы физико-химии флотационных процессов. – М.: Наука, 1972. – 391 с.
16. Гришаева Т.И. Методы люминесцентного анализа. – С.-Петербург: НПО «Профессионал», 2003.– 226 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.06.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/102/10.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 001.891.574: 624.137

Відсутність достатньо точних засобів вимірювання об’ємної витрати піскового продукту у пісковому жолобі механічного спірального класифікатора стримує автоматизацію розрідження пульпи у кульовому млині, що приводить до значних економічних збитків внаслідок перевитрачання електричної енергії, куль і футеровки. Розв’язання даної науково-технічної задачі сприяє удосконаленню технологічного процесу і покращенню ефективності подрібнення руди. Метою даної роботи є теоретичне дослідження активного і пасивного сканування поверхні відкритих матеріальних потоків з визначенням їх особливостей і областей застосування.
Перевитрачання електричної енергії, куль і футеровки при подрібненні вихідної руди у кульових млинах збільшує собівартість магнетитового концентрату, що в значній мірі викликано відсутністю достатньо точних і надійних засобів вимірювання об’ємної витрати дробленого матеріалу і піскового продукту механічного спірального класифікатора. Розв’язання даної задачі складає актуальність цієї роботи. Її метою є теоретичне дослідження активного і пасивного сканування поверхні відкритих матеріальних потоків з визначенням їх особливостей і областей застосування. Сканування поверхні відкритих потоків найбільш ефективно здійснювати променем заданої довжини, закріпленим в певній точці над потоком з можливістю повороту, а вільний кінець якого взаємодіє з рухомим матеріалом. При активному скануванні вільний кінець не торкається поверхні потоку, а при пасивному – ковзає по ній. Пасивний і активний скануючі пристрої забезпечують необхідну в багатьох технологічних умовах точність вимірювання і надійність роботи. Вони можуть успішно використовуватись при контролі витрати матеріалів у збагачувальній галузі промисловості. Пасивний скануючий пристрій, як більш простий, доцільно використовувати в усіх можливих випадках. Областю застосування активних скануючих пристроїв є потоки з сильним налипанням матеріалу, малими густинами, швидкостями та абразивним зносом. Пасивні скануючі пристрої достатньо добре підходять для вимірювання піскових потоків механічних односпіральних класифікаторів.

Ключові слова: односпіральні класифікатори, скануючий пристрій, активне й пасивне сканування, перевитрачання електричної енергії

Список літератури

1. Ультразвуковой контроль характеристик измельченных материалов в АСУ ТП обогатительного производства / [Моркун В. С., Потапов В. Н., Моркун Н. В., Подгородецкий Н. С.]. – Кривой Рог : Изд. центр КТУ, 2007. – 283 c.
2. Моркун В. С. Ультразвуковые поверхностные волны Лэмба и Лява в измерительных системах / В.С. Моркун, О.В. Поркуян – Кривий Ріг: Изд. центр КТУ, 2006. – 261 с.
3. Купін А.І. Інтелектуальна ідентифікація та керування в умовах процесів збагачувальної технології / Купін А.І.– Кривий Ріг: Видавництво КТУ, 2008. – 204 с.
4. Назаренко М.В. Прогнозуюче адаптивне керування стохастичною системою для забезпечення раціональних техніко-економічних показників на прикладі залізорудного гірничо-збагачувального комбінату / Назаренко М.В. – Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.). – 2010. – 309 с.
5. Назаренко М.В. Теоретичні засади та принципи побудови моделей динамічних процесів та їх регуляторів / Назаренко М.В. – Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.) .– 2010. – 204 с.
6. Азарян А.А. Автоматизация первой стадии измельчения, классификации и магнитной сепарации – реальный путь повышения эффективности обогащения железных руд / А.А. Азарян, Ю.Ю. Кривенко, В.Г. Кучер // Вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць.- 2014.- Вип. 36.- С. 276-280.
7. Щокін В. П. Інтелектуальні системи керування: аналітичний синтез та методи дослідження / В.П. Щокін. – Кривий Ріг: Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2010. – 264 с.
8. Измельчение. Энергетика и технология / [Пивняк Г.Г., Вайсберг Л.А., Кириченко В.И. и др.]. – М.: Изд. дом “Руда и Металлы”, 2007.– 296 с.
9. Разработка и применение автоматизированных систем управления процессами обогащения полезных ископаемых / [Морозов В.В., Топчаев В.П., Улитенко К.Я. и др.].– М.: Изд. дом «Руда и Металлы», 2013.– 512 с.
10. Луткин Н.И. Приборы для контроля технологического процесса в потоке / Н.И. Луткин, К.К. Морар.– М.: Колос, 1978.– 160 с.
11. Гудима В.И. Основы автоматизации обогатительных фабрик / Гудима В.И.– М.: Недра, 1979.– 310 с.
12. Троп А.Е. Автоматизация обогатительных фабрик / А.Е. Троп, В.З. Козин.– М.: Недра, 1974.– 225 с.
13. Goldberg A.S., Boothroyd R.G. Measurements in flowing gas-solids suspensions.– Part I. Brit. Chemical Engineering, 14, 1969, 12, 1705-1708.
14. Кремлевский П.П. Расходомеры и счетчики количества веществ / Кремлевский П.П. – СПб.: Политехника, 2004.– 416 с.
15. А.с. 399252 СССР, МКИ В 03 В 13/04, В 02 С 25/00. Устройство для измерения песковой нагрузки в замкнутом цикле измельчения / С.А. Волотковский, А.К. Елисеев, А.Н. Марюта (СССР). – № 1662502/29-33; заявл. 25.05.71; опубл. 03.10.73, Бюл. № 32.
16. А.с. 329905 СССР, МКИ В 03 С 5/00. Способ непрерывного измерения циркулирующей нагрузки / Т.И. Гуленко, В.А. Кондратец (СССР). – № 1352391/29-33; заявл. 28.07.69; опубл. 24.02.72, Бюл. № 8.
17. А.с. 388790 СССР, МКИ В 03 В 11/00. Устройство для автоматического контроля загрузки и стабилизации разижения пульпы в мельнице / Ф.Н. Дегтярев, А.А. Мерзляков, В.А. Кондратец, В.И. Новохатько, Н.И. Кучма, Т.И. Гуленко (СССР). – № 1420849/29-33; заявл. 30.03.70; опубл. 05.07.73, Бюл. № 29.
18. А.с. 570398 СССР, МКИ В 03 В 13/04. Устройство для измерения циркулирующей нагрузки /Ф.Н. Дегтярев, А.А. Мерзляков, В.А. Кондратец, Л.П. Байда, Н.В. Гончаров (СССР). – № 1676560/03; заявл. 28.06.71; опубл. 30.08.77, Бюл. № 32.
19. Кондратець В.О. Теоретичне дослідження сканування поверхні відкритих матеріальних потоків променями незмінної довжини / В.О. Кондратець // Вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць.- 2013.- Вип. 35.- С. 174-178.
20. Милович А.Я. Теория динамического взаимодействия тел и жидкости / Милович А.Я. -– М: Госиздат лит. по строит. и архит., 1955. – 310 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.06.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/12.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.72: 622.341

Зміни якості в рудному потоці неминучі, але вельми важливим показником є обмеження величини коливань певним діапазоном і забезпечення дотримання цього діапазону. Межі діапазону диктуються умовами збагачувального виробництва. Можливість витримати зміст в межах заданого дозволяє витримати оптимальний режим збагачення, при якому забезпечується найбільш раціональні технологічні та економічні показники, в тому числі і мінімальний показник собівартості. Якість продукції гірничо-збагачувального комбінату зумовлює величину його відпускної ціни. Ціна одиниці продукції в свою чергу прямо взаємозалежна з показником прибутку підприємства.
Якість рудопотока кар\’єру, що характеризується показником среднеквадратического відхилення змісту корисного компонента, чинить вплив на прибуток залізорудного ГЗК. Самим витратним процесом є збагачення. Якість початкової руди (рудопотока) істотно впливає на рівень собівартості збагачення. Забезпечення заданого показника якості рудопотока дозволяє оптимізувати процес збагачення і понизити витрати. У дослідженнях було використано імітаційне моделювання процесу формування рудопотока з різними показниками среднеквадратического відхилення змісту корисного компонента при різній мірі подрібнення і були виконані розрахунки із застосуванням комп\’ютерної програми. За підсумками досліджень були побудовані графіки залежності прогнозних показників прибутку від великої подрібнення для різних значень СКО в рудопотоке кар\’єра для ПАО \”ІнГЗК\” і ПАО \”ПГОК\” і були встановлені залежності показників прибутку від величини коефіцієнта min imax.
Реальнішим є досягнення великої подрібнення 75 мкм, при цьому спостерігається падіння прогнозного значення прибутку відносно великої 30-60 мкм до 30-50 млн грн.
Збільшення СКО на одиницю викликає зниження прогнозного прибутку гірничозбагачувального комбінату в середньому на 25-35 млн грн. в рік. Це відбувається за рахунок зниження загальної якості рудопотока, викликаного збільшенням діапазону коливань якості. Збільшення СКО на одиницю згідно правила \”3σ\” відповідає показнику minimax – 3 % зміст корисного компонента, тобто ширина діапазону коливань збільшується на 3 %.

Ключові слова: рудопотік кар\’єру, прибуток гірничозбагачувального комбінату, середьоквадратичне відхилення вмісту корисного компоненту, велике подрібнення.

Список літератури

1. Азарян В.А. Управление качеством в рудопотоках железорудных карьеров Украины / В.А. Азарян //- Материалы 6 международной конференции «Стратегия качества в промышленности и образовании», Варна, 4-10 июня 2010.
2. Бызов В.Ф. Управление качеством продукции карьеров / В.Ф. Бызов // Учебн. для вузов – М.: Недра, 1991. – 239с.
3. Экономика обогащения железных руд. Федосеев В.А. Изд-во «Наука», Ленингр. Отд., 1-112
4. Азарян А.А., Колосов В.А., Ломовцев Л.А., Учитель А.Д. Качество минерального сырья. – Кривой Рог: Минерал, 2001 – 201 с.
5. Бызов В.Ф., Вилкул Ю.Г., Максимов И.И. Об усреднении качества руд при объединении грузопотоков / В.Ф. Бызов, Ю.Г. Вилкул, И.И. Максимов // Металлургическая и горная промышленность, 1982. – №2. – C. 64-65.
6. Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд / С.Я. Арсеньев, А.Д. Прудовский // М.: Недра, 1980.
7. Бастан П.П., Костина Н.К. Смешивание и сортировка руд / П.П. Бастан, Н.К. Костина // М.: Недра, 1990.
8. Кармазин В.В. Современные тенденции в использовании минерального сырья / В.В. Кармазин // Сб. «Устойчивое развитие горнодобывающей промышленности», Кривой Рог, КТУ. -2004.
9. Шамрай О.В. Формування кар’єрних рудопотоків для стабілізації якості руди / О.В. Шамрай // Рукопис. Дис. канд. техні. наук за спеціальністю 05.15.03 – відкрита розробка родовищ корисних копалин. – Криворізький технічний університет: Кривий Ріг, 2009. – 140.с.
10. Азарян В.А. Анализ влияния технологических факторов на себестоимость производства железорудных ГОКов Украины / В.А. Азарян // Сборник трудов КТУ. – Кривой Рог, 2009.

Рукопис надіслано до редакції 17.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/14.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.012:725.4-192

Стандартні значення ступеня живучості – це такі середні значення, при досягненні яких елементи конструкцій об\’єкта переходять в якісно інший стан. За визначенням стандартні значення є інваріантами, тому що не залежать ні від конструктивного типу, ні поверховості об\’єкта. Вони використовуються для формування вимог до рівня конструкційної безпеки будівель (споруд) при оцінці технічного стану їх несучих каркасів. Фактична ймовірність аварії об\’єкта після закінчення його будівництва в середньому збільшується в два рази в порівнянні з імовірністю, що закладається за замовчуванням в об\’єкт при проектуванні.
На підставі керівництва за формальною оцінкою безпеки виконаний аналіз ризику виникнення аварійних ситуацій в будівлях і спорудах. На прикладі обвалення конструкцій спорудження поверхні гірничодобувного підприємства, розглянуті критерії надійності невідновних елементів промислових об\’єктів поверхні гірських підприємств. Виведені вираження для оцінки кількісних характеристик надійності елементів до першої відмови.
Структурна ентропія служить мірою невпорядкованості будови системи. Якщо з окремих елементів зводять просторову конструкцію, то ентропія цієї системи буде негативної за рахунок припливу енергії при зведенні, а міра невизначеності в розташуванні окремих елементів зростає. При зведенні зростає інформація в науковому її розумінні, тобто в сенсі зростання невизначеності. Невизначеність про об\’єкт приймається в теорії як інформаційна ентропія. До кінця зведення конструкції інформаційна ентропія досягає максимальної величини. Приплив енергії в момент виготовлення відповідає негативній ентропії. Отже, тут інформаційна ентропія буде еквівалентна негативній структурній ентропії. Можна сказати, що інформаційна ентропія – це міра невизначеності перед її розкриттям, про наявність і розташування вкладених один в одного елементів і зв\’язків між ними в структурі системи. Отже, структурна невизначеність тісно пов\’язана з інформаційною ентропією. Для спрощення розрахунків, ієрархію в дефектоутворенні слід описувати за допомогою інформаційної ентропії.

Ключові слова: оцінка безпеки, промислові об\’єкти, інформаційна ентропія

Список літератури

1. Мельчаков А.П. \”Расчет и оценка риска аварии и безопасного ресурса строительных объектов\” // Челябинск, Издательство ЮУрГУ , 2006 г .
2. Орловский С. А. Проблемы принятия решений при нечеткой исходной информации. – М.: Наука, 1981.
3. Алексеев Г.Н. Энергоэнтропика. – М.: Знание, 1983. – 191 с.
4. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. – М.: Физматгиз, 195;
5. Сигорский В.П. Математический аппарат инженера: справочник. – Киев: Техника, 1975. – Глава 6. – § 7;
6. Силин А.А. Энтропия, вероятность, информация II Вестник РАН. – 1994. – Том 64. – № 6. – С. 490-496
7. Харкевич А.А. Избранные труды в 3-х томах. Том 3. – М.: Наука, 1973.-524 с1.36 … 1.38;
8. Яглом А.М., Яглом И.М. Вероятность и информация. – М.: Физматгиз, 1973.-511 с.
9. Вентцель Е. С., Овчаров Л. А. Теория вероятностей .-М.: Наука,1969.
10. Скоробогатов С.М. Принцип информационной энтропии в механике разрушения инженерных сооружений и горных пластов. – Екатеринбург: Изд. УрГУПС, 2000.
11. Попов Н.Н., Расторгуев Б.С. Расчет конструкций специальных сооружений. М.: Стройиздат 1990. с. 207.
12. Попов Г.Т., Бурак Л.Я. Техническая экспертиза жилых зданий старой застройки. -2-е изд., перераб. и доп. – Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1986.
13. Применение анализа риска к исследованию хрупкого разрушения и усталости стальных конструкций // Механика разрушения. Разрушение конструкций. «Мир».:М.,1980. – с.7-30.
14. Рабочие чертежи. Реконструкция шахт рудоуправления. Башенное надшахтное здание шахты «Юбилейная» – КРИВБАССПРОЕКТ – 1976- 1980г.
15. Райзер В.Д. Методы теории надежности в задачах нормирования расчетных параметров строительных конструкций. – М.: Стройиздат, 1996.- 192 с.
16. Ржаницин А.Р. Теория расчета строительных конструкций на надежность. – М.: Стройиздат, 1978. – 239 с.
17. Ройтман А.Г. Надежность конструкций эксплуатируемых зданий. Надежность и качество – М.: Стройиздат, 1985. – 175 с.
18. Силин А.А. Энтропия, вероятность, информация II Вестник РАН. – 1994. – Том 64. – № 6. – С. 490-496.
19. Синицин А.П. Расчет конструкций на основе теории риска. – М.: Стройиздат, 1985.-304с.
20. Перельмутер A.B. Избранные проблемы надежности и безопасности строительных конструкций. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Изд-во УкрНИИпроектстальконстукция, 2000. – 216 с.
21. Перельмутер A.B., Сливкер В.И. Расчетные модели сооружений и возможность их анализа. 2001. – 116 с.

Рукопис надіслано до редакції 17.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/15.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 662.341.012: 662.85

Повнота розробки, що виходить на земну поверхню скельних рудних родовищ, в гірській практиці забезпечується комбінуванням відкритого і підземного способів видобутку. Залежно від черговості відкритих і підземних робіт технології поділяють на три групи: спочатку відкритим способом, потім підземним; спочатку підземним способом, потім відкритим; відкритим і підземним способами одночасно;
Статтю присвячено проблемі підвищення повноти розробки скельних рудних родовищ комбінуванням відкритого й підземного способів видобування. Показано, що при одночасному виробництві відкритих і підземних робіт у вертикальній площині повнота використання надр визначається поведінкою рудовмісних масивів під впливом природної і техногенної напруги. Визначено, що основним чинником ризику комбінування технологій є деформація підробленого масиву гірських порід і позначено заходи зниження ризику: передпроектна оцінка геомеханічного стану, прогнозування його зміни в ході розробки родовища, а також контроль розвитку деформаційних процесів і управління ними. Як об\’єктивні критерії повноти використання надр рекомендовано: втрати і разубожування руд, а як результуюче – величина вилучення руди з надр. Запропоновано метод оцінки динаміки властивостей масиву шляхом порівняння фізико-механчних властивостей порід до і після заповнення технологічних порожнеч тверднучими сумішами. Запропоновано вводити в модель управління масивом коригуючі коефіцієнти, що дозволяє виділити характерні зони родовища для оптимізації показників розробки. Обгрунтовано, що генеральним критерієм ефективності комбінованих технологій є випередження зниження собівартості видобутку руди над зниженням змісту металів у товарній руді для комбінованих способів. Запропоновано здійснювати розкроювання частини родовища, призначеної для підземного способу, на геомеханічно безпечні ділянки з урахуванням стану відпрацьовуваної відкритими роботами частини родовища. Бортовий вміст корисного компонента в руді, при якому виробляється оконтурювання запасів і мінімального промислового вмісту корисного компонента, рекомендовано визначати по відкритому й підземному ділянкам родовища з рівняння балансу цінностей.

Ключові слова: руда, родовище, комбінування технологій, розробка, земна поверхня, напруга, деформації, тверднучі суміші, міцність, відходи, управління, масив, хвости, метали.

Список літератури

1. Прокопов А.Ю., Разоренов Ю.И. К методике комбинирования традиционных и инновационных технологий добычи металлов / А.Ю. Прокопов, Ю.И. Разоренов // Цветная металгия.М.2011.№4. – С.41-44.
2. Комащенко В.И., Голик В.И., Дребенштедт К. Влияние деятельности геолого-разведочной и горнодобывающей промышленности на окружающую среду. Монография. М.:КДУ.2010. – С.356 с.
3. Голик В.И., Петин А.Н., Комащенко В.И. Экологизация геологической среды отработкой запасов некондиционных металлических руд. Научные ведомости Белгородского государственного университета. – Белгород, 2012. – № 12.
4. Голик В.И., Комащенко В.И. Природоохранные технологии управления состоянием массива на геомеханической основе / В.И. Голик, В.И. Комащенко // М.: КДУ.2010. С.-556.
5. Комащенко В.И. Инновационные технологии приготовления твердеющих смесей / В.И. Комащенко // Вестник РУДН . М. 2008. №3, С. 12-18.
6. Голик В.И., Ляшенко В.И., Козырев Е.Н. Комбинированные технологии добычи полезных ископаемых с подземным выщелачиванием / В.И. Голик, В.И. Ляшенко, Е.Н. Козырев // М: Горный журнал. 2008 г. № 12 С. 25-29.
7. Golik V., Komashchenko V., Morkun V. Feasibility of using the mill tailings for preparation of self-hardening mixtures / V. Golik, V. Komashchenko, V. Morkun // Metallurgical and Mining Industry, 2015, №3, pp. 38-41.
8. Golik V., Komashchenko V., Morkun V. Innovative technologies of metal extraction from the ore processing mill tailings and their integrated use / V. Golik, V. Komashchenko, V. Morkun // Metallurgical and Mining Industry, 2015, №, p.p. 49-52.
9. Vladimir Golik, Vitaly Kоmashchenko, Vladimir Morkun Geomechanical terms of use of the mill tailings for preparation / Golik Vladimir, Kоmashchenko Vitaly, Morkun Vladimir // Metallurgical and Mining Industry, 2015, No4, p.p. 322-324.

Рукопис надіслано до редакції 14.06.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/16.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.271

Пасирування являє собою один з різновидів відокремлення блочного каменю при його видобуванні шпуровими способами. У технологічному відношенні він реалізовується як процес попереднього буріння стрічки шпурів верстатами стрічкового буріння з подальшим розколюванням механічними клинами або гідроклинами біля устя шпурів. Цей спосіб порівняно з алмазноканатним різанням є значно дешевшим, однак не позбавленим недоліків. При пасируванні виконують рівний відкол за заданою площиною, відокремлюючи, як правило, частину каменю нерівної форми. Проблема ефективного застосування шпурового методу відколу при пасеруванні полягає саме у неконтрольованому процесі розвитку та поширенні магістральних тріщин від місця прикладення навантажень (устя шпурів) та високій ймовірності діагонального сколювання в найтоншій частині блоку. Складність процесу пасирування блоків каменю полягає в тому, що відокремленню підлягає відносно тонкий шар каменю який у багатьох випадках досить складно рівно відокремити. Це обмеження потребує розкриття механізму росту тріщини в субдинамічному режимі руйнування по наміченій лінії відколу та врахування висоти блоку при якій забезпечується якісний відкол та мінімальна товщина шару відокремлення.
Виконано аналіз стану, досягнення та недоліки в теоретичному обґрунтуванні технології, яка забезпечує виробництво високоякісної продукції з гірських порід високої міцності. Визначено конкретно задачі подальшого розвитку теоретичних основ руйнування кристалічного середовища, представленого лицювальним каменем. Досліджено фізико-механічні параметри кам’яних зразків та вплив їх властивостей на процеси утворення і розростання мікро- і макротріщин в монолітному мінеральному середовищі. Описано суть теоретичного підходу щодо вирішення поставленої задачі та методи експериментальної перевірки адекватності вихідних припущень і покладеної в основу дослідження ідеї. Розглянуто аналітичну модель процесу пасирування блоків природного каменю. Обґрунтовано допустимі геометричні параметри процесу, за якого забезпечується керований відкол каменю заданої якості. Розглянуто математичний апарат створення моделі субдинамічного руйнування кристалічних порід на основі енергетичного підходу. Визначено напрями подальших досліджень означених процесів.

Ключові слова: природний камінь, кристалічне середовище, блоки, тріщини, розколювання, напруження, пасирування, математичне моделювання.

Список літератури

1. Власов О.Е. Основы теории действия взрыва. – М.: ВИА, 1957. – 408 с.
2. Мусхелишвили Н.И. Некоторые основные задачи математической теории упругости. – М.: Наука, 1966. – С. 75-79.
3. Мячина Н.Н., Родак С.Н., Сердюк А.И. Новые методы разрушения и механика горных пород. – К.: Наукова думка, 1981. – 67 с.
4. Кузнецов В.М. Математические модели взрывного дела. – Новосибирск: Наука, 1977. – 262 с.
5. Мосинец В.Н. Дробящее и сейсмическое действие взрыва в горных породах. – М.: Недра, 1976. – 270 с.
6. Кутузов Б.Н. Взрывное и механическое разрушение горных пород. – М.: Недра, 1973. – 310 с.
7. Жуков С.А. Расчет рабочего процесса пироклинового раскалывающего устройства // Разраб. рудн. месторождений. – Кривой Рог, 1998. – Вып. 64. – С. 42-55.
8. Бакка Н.Т. Разработка технологии и комплексов оборудования добычи блоков из высокопрочных трещиноватых пород: Дис. докт. техн. наук: 05.15.03. – Житомир: 1986. – 337 с.
9. Бакка Н.Т., Карасев Ю.Г. Природный камень. Добыча блочного и стенового камня – С-Пб. : Санкт-Петербургский горный институт, 1997. – С 74–81.
10. Карасев Ю.Г. Технология горных работ на карьерах облицовочного камня. – М.: Недра, 1995. – 112 с.
11. Карасев Ю.Г. Формирование технологии горных работ по структурно-технологическим зонам на карьерах облицовочного камня высокой прочности: Дис. докт. техн. наук: 05.15.03 – М., 1995. – 316 с.
12. Ткачук К.К., Гребенюк Т.В. Откол каменных блоков с помощью статической нагрузки // Проблемы недропользования. Международный форум – конкурс молодых ученых. Сборник научных трудов. Часть 1. Санкт-Петербург 2012. – С 82 – 85.
13. Ткачук К.Н. Методика визначення технологічних параметрів видобутку гранітних блоків невибуховими методами / К.Н. Ткачук, О.І. Фоменко // Сб. науч. трудов НИГРИ. –2009. – С. 112–117.
14. Синельников О.Б. Добыча природного облицовочного камня / О.Б. Синельников. – М. : РАСХН, 2005. – С 93–108.
15. Кальчук С.В., Шлапак В.О. Обґрунтування параметрів пасирування блоків каменю в кар\’єрі квазістатичними методами відколу. Вісник НУВГП: Зб. наук. праць. – Рівне, 2014. – Випуск 2 (66). – С. 127-133.
6. Жуков С.О., Кляцький В.І., Кальчук С.В. Математичне моделювання спрямованого руйнування природного каменю в субдинамічному режимі. Вісник Криворізького національного університету. Збірник наукових праць. Кривий Ріг: КНУ, 2014. – Випуск 36. – С. 40-44.
17. Кальчук С.В. Особливості формування поля напружень при видобуванні блочного облицювального каменю. Вісник Національного технічного університету України «КПІ». Серія «Гірнича справа». Київ: НТУУ КПІ, 2014. – Випуск 26. – С. 80-84.

Рукопис надіслано до редакції 28.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/17.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 621.396.969

Розглянуто перспективний напрямок вдосконалення технології завантаження доменної печі, який полягає в змішуванні шихтових матеріалів перед подачею в піч. Показано, що принциповим рішенням завдання управління змішуванням компонентів є вимір геометричних параметрів порції на конвеєрі в реальному масштабі часу. Отримане значення висоти шару матеріалу на конвеєрі необхідно для обчислення поточної продуктивності завантаження конвеєра.
Показано, що секундний обсяг матеріалу, розташованого на стрічці, прямо пропорційний середній площі поперечного перерізу і швидкості руху стрічки. Форма перетину дози шихтових матеріалів на стрічці визначена виходячи з припущень про те, що матеріал розташований на стрічці шаром, обмеженим зверху і знизу дугами окружності. При цьому дотичні обмежуючої зверху дуги, що проходять через точки перетину зі стрічкою, нахилені до горизонталі під кутом природного укосу матеріалу.
Отримано вирази для визначення чисельного значення геометричних параметрів порції шихтових матеріалів на конвеєрі. Виконано експериментальні дослідження з вимірюванням висоти шару дози шихтових матеріалів на конвеєрі в різних перетинах. В результаті обробки осцилограм записи висоти шару матеріалів були отримані чисельні значення висоти доз шихтових матеріалів. Отримані результати продуктивності завантаження конвеєра агломератом підтвердили, що розрахунки секундних обсягів є достатньо точними. Запропоновано методику розрахунку секундних обсягів шихти на підставі інформації про висоту завантаження конвеєра, яка дозволяє встановити характер і величину нерівномірності завантаження конвеєра коксом, агломератом і окатишами в одиницю часу.
Отримано результати продуктивності завантаження конвеєра агломератом, що визначаються на підставі показань трьох датчиків геометрії дози, підтвердили, що розрахунки секундних обсягів з використанням запропонованих виразів є достатньо точними. Так, наприклад, при дозі агломерату в 22 м3 помилка в обчисленнях не дотягувала до 1,5%. При визначенні секундних обсягів на підставі одного датчика геометрії дози, помилка склала 5,5%.

Ключові слова: доменна піч, конвеєр, шихта, агломерат, параметри.

Список літератури

1. Влияние смешивания железорудного сырья с коксом на газодинамические условия и технико-экономические показатели доменной плавки / В.И. Логинов, А.Л. Берин, С.М. Соломатин [и др.] // Сталь. – 1977. – №5. – С. 391-394.
2. Работа доменной печи при совместной загрузке железорудных материалов и кокса в скип / В.И. Логинов, С.М. Мусиенко, Д.В.Воронков [и др.] // Сталь. – 1987. – №12. – С.7-12.
3. Праздников А.В., Клоцман Е.Я., Шутылев Ф.М., Головко В.И. и др. «Способ подачи шихтовых материалов в доменную печь». Авторское свидетельство СССР № 694446. МПК С21В7/20. Заявка № 2380955. Приоритет изобретения 01.07.1976г. Опубликовано 30.10.1979 бюл. № 40.
4. Большаков В.И., Иванча Н.Г. Формирование смешанных порций шихтовых материалов на доменном конвейере//Металлургическая и горнорудная промышленность, 2002. – №6. – С.79-83.
5. Авторское свидетельство СССР № 1049549. МПК С21В7/20. Способ управления механизмами транспортерной шихтоподачи доменных печей / Золотницкая Г.Д., Френкель М.М., Бургутин Б.Г., Гарбуз Е.Я., Клоцман В.И., Головко и А.С. Гуров. – Заявка № 3358183. Приоритет изобретения 26.11.1981 г. Опубликовано 23.10.1983 бюл. № 39.
6. Порх В.И. «Способ управления механизмами транспортерной шихтоподачи доменных печей». Патент РФ № 2016068. МПК С21В7/20. Заяв. 23.10.1991; опубл. 15.07.1994.
7. Пат.79643 Украина, МПК(2013.01) С21В7/00, С21В7/04,(2006.01). Способ подачи шихтовых материалов в доменную печь / Верховская А.А., Головко В.И., Иващенко В.П., Рыбальченко М.А; заявитель и патентообладатель НМетАУ (Украина) – № U201213017; заявл. 15.11.12; опубл. 24.04.13,Бюл.№8.
8. Поляков Н.С., Штокман И.Г. Основы теории и расчеты рудничних транспортних установок. Научно-техническое издательство литературы по горному делу: М., 1962.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/18.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 62 – 503.56:622.73

Наведено результати дослідження методу оптимального керування стадією збагачення технологічних різновидів залізорудної сировини. Виконано аналіз використовуваних підходів до оптимального автоматизованого керування млинами першої стадії подрібнення та критеріїв оцінювання ефективності процесу подрібнення. У процесі дослідження основні регулюючі впливи як: витрата руди та води у млин; як вихідні керовані показники – вміст заліза у хвостах першої стадії збагачення та вміст заліза у концентраті. Розраховано та виконано порівняльний аналіз перехідних процесів системи керування та реакцію системи на випадкові вхідні сигнали. Досліджено роботу системи керування при застосуванні модальних регуляторів та класичного ПІД-регулятора. Здійснено параметричний синтез керування і розроблено комп’ютерну модель системи у середовищі Simulink. Представлено схеми підключення трьох регуляторів та результати моделювання процесу керування першою стадією збагачення при використані модального, астатичного модального, ПІД-регуляторів. Виконано порівняльний аналіз одержаних у результаті моделювання показників вмісту заліза у хвостах.
Методи оптимального налаштування регуляторів запропоновано у праці. У даній роботі зазначено, що оптимальними вважаються налаштовані регулятори, які відповідають мінімуму (або максимуму) певного показника якості, який встановлюються виходячи з технологічних вимог. Для кожного регулятора вибрано оптимальні параметри та у результаті порівняльного аналізу перехідних характеристик систем керування з різними регуляторами встановлено, що найкращим є екстремальний регулятор, використання якого дозволяє підвищити продуктивність стадії на 2,5 % та зменшити середньоквадратичне відхилення витрат руди від 27 до 10 %. У праці описано метод оптимального керування заповненням млина, згідно з яким регулювання подрібнюючого середовища (куль) та матеріалу (пульпи) в об’ємі барабану млина ґрунтується на вимірюванні неосновного параметру – споживаної електродвигуном млина потужності. Метод оптимального керування роботою млина самоподрібнення, що включає змінення подачі вихідного споживання і подрібнених тіл, пошук екстремуму потужності електроприводу млина і вимірювання ваги матеріалу у млині запропоновано у роботі.

Ключові слова: залізорудна сировина, збагачення, концентрат, модальне керування.

Список літератури

1. Пивень В. А. Экономическая эффективность повышения качества горно-металлургического сырья / В. А. Пивень, Г. В. Шиповский, Н. И. Дядечкин // Горный журнал, 2003. – №9. – С. 57-58.
2. Губін Г. Г. Гірничо-металургійний комплекс України між кризами / Г. Г. Губін, А. Г. Губіна // Вісник КТУ, 2010. – Вип. 25. – С. 218-224.
3. Нестеров Г.С. Технологическая оптимизация обогатительных фабрик / Г.С. Нестеров– М.: Недра, 1976. – 120 с.
4.Тимченко О., Меденець Я., Стрепко О. Методи налаштування регуляторів/ О. Тимченко, Я. Меденець, О. Стрепко // Українська академія друкарства.-2013.- С. 54-59.
5. Пат. 933111 СССР, кл. В 02 С 25/00. Способ оптимального управления заполнением мельниц измельчаемым материалом и измельчающей средой / Кузнецов П. В., Тихонов О. Н., Андреев Е. Е. и Ольховой В. А.; заявитель Всесоюзный ордена Трудового Красного Знамени научно – исследовательский и проектный институт механической обработки полезных ископаемых. – № 2577435; заявл. 09.02.78; опубл. 07.06.82, Бюл. №21.
6. Пат. 466047 СССР, кл. В 02с 25/00. Способ автоматической оптимизации процесса помола сырья в барабанных мельницах мокрого самоизмельчения/ Марюта А. П., Воронов В. А.; заявитель Днепропетровский ордена Трудового Красного Знамени горный институт им. Артема. – №1779086; заявл. 30.04.72; опубл. 05.04.75, Бюл. №13.
7. Пат. 740281 СССР, кл. В 02 С 25/00. Способ управления работой мельницы самоизмельчения / Кузнецов П. В., Тихонов О. Н., Андреев Е. Е. и Трушин А. А.; заявитель Всесоюзный ордена Трудового Красного Знамени научно – исследовательский и проектный институт механической обработки полезных ископаемых. – № 2542411; заявл. 09.11.77; опубл. 15.06.80, Бюл. №22.
8. Пат. 1222312 СССР, кл. В 02 С 25/00. Способ автоматического управления агрегатом мокрого измельчения с замкнутым циклом / Андреев.Е. Е., Бойко А, Ю., Златорунская Г, Е, Кузнецов П. В., Матвеев В, Н., Миллер Г, В., Тихонов О. Н. и Щеклеин Е, С.; заявитель Ленинградский горный институт им. Г. В. Плеханова. – №1678454; заявл. 11.04.89; опубл. 23.09.91, Бюл. №35.
9. Xiaoling Huang. Production Process Management System for Production Indices Optimization of Mineral Processing / Xiaoling Huang, Yangang Chu, Yi Hu, Tianyou Chai // IFAC – Research Center of Automation, Northeastern University, Shenyang, P.R.China 110004. – 2005.
10. Азарян А. А. Автоматизация первой стадии измельчения, классификации и магнитной сепарации – реальний путь повышения эффективности обогащения железных руд / А. А. Азарян, Ю. Ю. Кривенко, В. Г. Кучер // Вісник Криворізького національного університету, 2014. – Вип.36. – С. 275-280.
11. Вилкул Ю.Г. Анализ качества и объёмов добычи железорудного сырья в Украине / Ю. Г. Вилкул, А. А. Азарян, В. А. Колосов // Вісник Криворізького національного університету, 2014. – Вип. 36. – С. 13-18.
12. Нестеров Г.С. Технологическая оптимизация обогатительных фабрик / Г.С. Нестеров – М.: Недра, 1976. – С. 64.
13. Ким Д. П. Теория автоматического управления. Т.2 Многомерные, нелинейные, оптимальные и адаптивные системы: учеб.пособие./ Д. П. Ким – М.: ФИЗМАТЛИТ,2004. – 464с.
14.З убов В.И. Лекции по теории управления. / Зубов В.И. М., Наука, 1975
15. Олійник В.П. Принципи оптимальності. Рівняння Беллмана / В.П. Олійник // Вінницький національний аграрний університет. – 2013. – 34.
16. Колотілін В.М. Оптимальні системи керування електроприводом промислових установок: конспект лекцій / В.М. Колотілін. – 2014.
17. Методические указания с дисциплины «Теория нелинейных систем автоматического управления» ONLINE.– Режим доступу до електронного ресурсу: http://lib.znate.ru/docs/index-214429.html?page=5

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/19.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 628.518.002.5

Широке застосування в сучасних термічних і гальванічних цехах для видалення шкідливих виділень від ванн різного призначення знайшли щілинні бортові відсмоктування. При цьому важливо подавати і видаляти від бортового відсмоктування оптимальні обсяги повітря. Недостатня кількість повітря, що видаляється не дозволить локалізувати виділяються шкідливості, надмірне – призведе до перевитрати енергії. У зв\’язку з цим потрібна розробка більш обґрунтованого методу розрахунку обсягів приточного і видаляється. При ширині відкритої ванни більше 0,6 м економічно виправдано застосування системи \”передувка-відсмоктування\”, що створює легко-струминне укриття ванни. Розглянуто способи уточнення витрат припливного повітря бортового відсмоктування, що видаляється, з передувкою для підвищення ефективності уловлювання шкідливих виділень, економії енергоресурсів і більш обгрунтованого підбору вентиляційного устаткування. Вироблений аналіз досліджень і публікацій у вітчизняних і зарубіжних джерелах. Достовірні дані про необхідні витрати повітря в припливному струмені і щілинному бортовому відсмоктуванні можна отримати на підставі математичного моделювання даного процесу. Процес роботи бортового відсмоктування з передуванням проаналізований на підставі розгляду плоскої картини взаємодії трьох течій : висхідного потоку шкідливих виділень, плоского припливного струменя і течії, обумовленої роботою всмоктуючої щілини бортового відсмоктування. Отримані залежності для розрахунку витрат припливного повітря активованого бортового відсмоктування, що видаляється. Встановлено залежність об\’єму повітря, що видаляється, від швидкості висхідного потоку шкідливих виділень. Для перевірки результатів виконаних теоретичних досліджень був проведений обчислювальний експеримент з використанням комп\’ютерних програм. Виконано порівняльні розрахунки витрат вентиляційного повітря для існуючого технологічного устаткування – масляного гартівного бака в термічному відділенні. При цьому використовувалися відомі методики і отримані автором залежності. Результати розрахунків показали істотну розбіжність об\’ємів припливного повітря, що видаляється. Сформульовано рекомендації по оптимізації конструкції активованого відсмоктування гартівного бака. Для скорочення впливу неорганізованих повітряних потоків у виробничому приміщенні на роботу передувки і бортового відсмоктування в торцях бака запропоновано передбачити вертикальні повітропроникні екрани.

Ключові слова: бортовий відсмоктувач, передувками, параметри, вентіляціорнний повітря.

Список літератури

1. Батурин В.В. Основы промышленной вентиляции. – М.: Профиздат, 1990. – 448 с.
2. Внутренние санитарно-технические устройства. Ч. 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха / Справочник проектировщика. – М.: Стройиздат, 1977. – 502 с.
3. Гальчинский Я.А. К расчету плоских передувок. – В кн.: Вентиляция в металлургической промышленности. – М.: Металлургия, 1968. – С. 98-103.
4. Елинский И.И. Вентиляция и отопление гальванических и травильных цехов машиностроительных заводов. – М.: Машиностроение, 1982. – 135 с.
5. Посохин Е.Н. Расчет местных отсосов от тепло- и газовыделяющего оборудования. – М.: Машиностроение, 1984. – 160 с.
6. Халецкий И.М. Вентиляция и отопление заводов черной металлургии. – М.: Металлургия, 1984. – 240 с.
7. Голышев А.А. Аналитические исследования аэродинамики системы «передувка – бортовой отсос» / А.А. Голышев // Вісник Криворізького технічного університету: Кривий Ріг, 2007. – Вип. 19. – С. 176-179.
8. Указания по устройству и расчету местных отсосов и воздушно-струйных укрытий компенсационного типа для основного оборудования предприятий по обработке цветных металлов / ВНИИОТ ВЦСПС. – Свердловск, 1986. – 74 с.
9. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.3 Вентиляция и кондиционирование воздуха. Кн. 1/ В.Н. Богословский, А.И. Пирумов, В.Н. Посохин, Н.И. Березина и др.; Под ред. Н.Н. Павлова, Ю.И. Шиллера. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1992. – 319 с.
10. Cory W.T.W. Fans & Ventilation. – Elsevier in associationwith Roles & Associates Ltd., 2005. – 457 p.
11. Goodfellow H. Industrial ventilation design quidebook / Goodfellow H., Tahti E. – Academic press, 2001. – 1555 р.
12. Porges F. HVAC engineer’s handbook. – Butterworth Heinemann, 2001. – 297 p.
13. Spotar S.Y., Sorokin A.L. Focusing of the flow capture for local exhaust ventilation systems. American Journal of Applied Sciences, 2010, Vol 7 (6), pp. 732-738.
14. Robinson M., Ingham D. B. Recommendations for the design of push-pull ventilation systems for open surface tanks. Ann. occup. Hyg., 1996, Vol. 40, №o. 6, pp. 693-704.
15. Marzali F., Gonzalez E., Minana A., Baeza A. Determination and interpretation of total and
transversal linear efficiencies in push–pull ventilation systems for open surface tanks. Ann. occup. Hyg., 2002, Vol. 46, №. 7, pp. 629-635.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/20.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.732.41

Одним з найважливіших показників ефективності виробничої діяльності гірничо-видобувної галузі промисловості є якість залізорудної сировини. За якісними показниками залізні руди Кривбасу значно поступаються найбільшим світовим виробникам аналогічної продукції. Удосконалення техніки і технології збагачення і усереднення товарної продукції залізорудної сировини вимагає розробки оптимальних режимів, які враховують залежність кінцевих результатів від характеристики сировини і основних параметрів процесу збагачення. Збагачення дозволяє істотно підвищити вміст заліза в шихті доменних печей, поліпшити умови відновлення заліза, зменшити вихід шлаку, покращуючи тим самим хід печі і знижуючи витрату коксу при зростаючій продуктивності. Встановлено, що в середніх умовах плавки підвищення вмісту заліза в шихті на 1% дозволяє збільшити продуктивність печі на 2-2,5% при зниженні питомої витрати коксу на 2-2,5%.
Економічний потенціал України значною мірою залежить від стану залізорудної промисловості. Нині при видобутку залізорудної сировини втрати руд із середнім вмістом заліза до 57% складають сьому частину від загального об\’єму, а засмічення вміщуючими породами зі змістом заліза 37,5% складає шосту частину від загального об\’єму видобутку руд.
В умовах дефіциту сировини залучення до сфери видбутку і переробки бідних руд, а також промислових відходів, є реальною можливістю збільшення об\’ємів видобутку і забезпечення раціональнішого використання мінеральних ресурсів. Зокрема, зниження порогу масової долі заліза в початковій руді до 40% дозволить збільшити запаси залізорудної сировини в Кривбасі в 2,05 разу. Встановлено, що при збагаченні у важкій суспензії і збагаченні за допомогою рентгенорадіометричного методу вилучення корисного компонента вище, ніж при використанні сухого магнітного методу збагачення і збагачення відсадженням.
Порівняння економічної доцільності різних методів збагачення, включаючи базовий варіант, показало явну перевагу радіометричного методу збагачення над іншими, наведеними в статті.

Ключові слова: гематитова руда, способи збагачення, рентгенорадіометричний метод, залізорудна галузь.

Список літератури

1. Азарян А.А. Оперативный контроль качества минерального сырья с использованием рассеянного гамма-излучения. Разработка рудных месторождений: НТС.- Кривий Ріг: Мінерал, №93, 2010 –с.153-158.
2. Трачук А.А. Особенности обогащения гематитовых руд шахтной добычи Кривбасса на базе радиоизотопных средств // Дисс. канд. техн. наук.-Кривой Рог, – КТУ, 2006.-170 с.
3. Самылин Н. А. Технология обогащения угля гидравлической отсадкой, М., 1967; Справочник пообогащению руд, т. 2, М., 1974; Coal preparation, ed. J. W. Leonard, D. R. Mitchell, 3 ed., N. Y., 1968.
4. Якубович А.Л., Зайцев Е.И., Пржиялговский С.М. Ядерно-физические методы анализа минерального сырья. – М.: Атомиздат, 1973. – 378 с.
5. Азарян В.А. Доклад на 6-ой международной конференции Стратегия качества в промышленности и образовании «Управление качеством в рудопотоках железорудных карьеров Украины» Варна, (4-10 июня) 2010.-с.52-56.
6. Азарян А.А Модель геометрии измерения интенсивности рассеянного от горных пород гамма-излучения, Институт проблем моделирования, «Электронное моделирование» №5, Киев, 2010.-с.111-117.
7. Азарян А.А., Азарян В.А., Трачук А.А. Доклад на международной научно-практической конференции. «Пути повышения точности оперативного контроля качества железорудного сырья». Кривой рог, Видавничий дім, 2010. –C. 106-107.
8. Азарян А.А. Разработка методов и средств физико-технического контроля и управления качеством руд черных металлов при добыче и переработке: Дис. докт. техн. наук: 05.15.11. – Киев., 1993. – 470 с.
9. Азарян А.А. Выбор параметров блока регистрации рассеянного гамма-излучения // Матер. II Межд. симпозиума. \”Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке\” (Качество-99) – Ялта: АГНУ, 1999. – С. 202-206.
10. Азарян А.А. Оперативный контроль качество минерального сырья/ А.А. Азарян, Ю.Г. Вилкул, В.А .Колосов // М, Горный журнал, 2005.- №5.-С 106-108.
11. Азарян В.А., Трачук А.А. Обоснование геометрических и технологических параметров системы оперативного контроля качества исходной руды и продуктов обогащения / В.А. Азарян, А.А. Трачук – Варна, 2007.-Стратегия качества в промышленности и образовании.–. Т.1. -С. 487-491.
12. Близнюк Г.И., Большаков А.Ю. Способ рудоподготовки с использованием данных ядернофизического опробования //Обогащение руд. -1979 -№ 5, С. 10-11.
13. Салищева Е.П., Шикаренко С.Ф. Флотация железных руд подземной добычи Кривбасса // Обогащение и окускование руд черных металлов.-М.: Недра.-1970.-Вып.11.-С.81-94.
14. Губин Г.В., Губин Г.Г. Переработка и обогащение полезных ископаемых.- Кривой Рог :Минерал,1997.-131 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/21.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 621: 622.276

Для якісного розмежування пластів у нафтових і газових свердловинах застосовують переважно тампонажні цементи, в яких основним в\’яжучим матеріалом є портландцемент. Залежно від хіміко-мінералогічного складу, тампонажні портландцементи розділяють на класи для різних температурних умов експлуатації від 288 до 423 К. Актуальною є задача розробки термостійких тампонажних матеріалів з високими технологічними властивостями на основі низькоактивних композицій з метою підвищення якості розмежування гірських порід і нафтогазоносних горизонтів у глибоких свердловинах.
Наведено характеристику чинників, що впливають на якість розмежування пластів. Проведено аналіз якості цементування обсадних колон на бурових підприємствах України. Запропоновано нові термостійкі тампонажні матеріали, що розширюються при твердінні, для цементування глибоких нафтових і газових свердловин. Сьогодні відомий широкий спектр малоактивних кальцієвмісних компонентів, які присутні у відходах металургійної, енергетичної, гірничорудної і хімічної промисловості (шлаки, шлами, огарки, золи, пил, горілі породи та ін.). Цементи на основі таких матеріалів найбільш економічні і термостійкі. На сьогодні найбільш повно досліджені шляхи використання зол горючих сланців, кам\’яного і бурого вугілля. Їх застосування розвивається в трьох основних напрямках: використання зол в якості сировинного компоненту при одержанні клінкеру, використання в якості активної мінеральної домішки до цементів, у виробництві будівельних деталей при автоклавній обробці з використанням в\’яжучих властивостей золи.
На основі проведених досліджень встановлено, що суміші золи висококальцієвої, яка містить в’яжучу основу – вільні оксиди кальцію, і золи кислої, в якій міститься активний кремнезем, можуть бути основою термостійких тампонажних матеріалів.
Дослідженнями фізико-механічних властивостей встановлено, що оптимальними співвідношеннями золових сумішей є рецептури, які вміщують 30-70 % золи висококальцієвої і 70-30 % золи кислої.

Ключові слова: цементне кільце, термостійкий тампонажний матеріал, гідротермальна дія.

Список літератури

1. Крепление высокотемпературных скважин в корозионно-активных средах / [В.М. Кравцов, Ю.С. Кузнецов, М.Р. Мавлютов, Ф.А. и др.]. – М.: Недра, 1987. – 192 с.
2. Шадрин Л.Н. Регулирование свойств тампонажных растворов при цементировании скважин / Шадрин Л.Н. – М.: Недра, 1969. – 240 с.
3. Данюшевский В.С. Проектирование оптимальных составов тампонажных цементов / Данюшевский В.С. – М.: Недра, 1978. – 293 с.
4. Гамзатов С.И. Применение вяжущих веществ в нефтяных и газовых скважинах / Гамзатов С.И. – М.: Недра, 1985. – 148 с.
5. Мачинский Е.К. Многокомпонентные смеси для цементирования скважин / Е.К. Мачинский // Бурение скважин и разработка нефтяных месторождений: (сб. научн. трудов ГрозНИИ). – 1960. – № 6. – С. 113-121.
6. Бандур Р.В. Проблема подбору рецептура тампонажних розчинів для заданих вибійних умов / Р.В. Бандур, О.В. Лужаниця, С.Г. Михайленко [та ін.] // Питання розвитку газової промисловості України: (зб. наук. праць УкрНДІгаз). – Харків, 2005. – С. 135-137.
7. Горський В.Ф. Тампонажні матеріали і розчини / Горський В.Ф. – Чернівці: 2006. – 524 с.
8. Каримов Н.Х. Вяжущие материалы, изготавливаемые из промышленных отходов и их применение при креплении скважин / Н.Х. Каримов, Б.Н. Хахаев, В.С. Данюшевский // Бурение: И.О. – М.: ВНИИОЭНГ. – 1982. – 48 с.
9. Булатов А.И. Цементы для цементирования глубоких скважин / Булатов А.И. – М.: Гостехтопиздат, 1962. – 202 с.
10. Булатов А.И. Цементирование глубоких скважин / Булатов А.И. – М.: Недра, 1964. – 297 с.
11. Мачинский Е.К. Цементо-песчаные растворы для тампонажа скважин / Е.К. Мачинский, А.И. Булатов. – Грозный: Чечено-Ингушское кн. изд-во, 1960. – 91 с.
12. Мачинский Е.К. Шлакопесчаные безобжиговые цементы для тампонажа скважин с забойными температурами до 200 С / Е.К. Мачинский, А.И. Булатов, А.И. Стафикопуло // Нефтяное хозяйство. – 1958. – № 4. – С. 7-9.
13. Мачинский Е.К. Тампонажные свойства шлаковых смесей при температуре 100 – 130 С / Е.К. Мачинский, И.С. Финогенов // Нефтепромысловое дело. – 1961. – № 2. – С. 13-15.
14. Мачинский Е.К. Исследование тампонажных цементов для глубоких скважин с большими забойными температурами и давлениями / Е.К. Мачинский, И.С. Федулова // Нефтепромысловое дело, 1961. – № 12. – С. 11-14.
15. Криулин В.Н. Использование отвального електротермофосфорного шлака / В.Н. Криулин, Т.А. Федулова // Цемент, 1987. – № 1. – С. 18.
16. Зельцер П.Я. Цементирование скважин цементо-зольными тампонажными растворами / П.Я. Зельцер, А.М. Бережной, И.С. Илованский // Серия \”Бурение\”: РНТС. – М.: ВНИИОЭНГ, 1971. – Вып. 6. – С. 10- 12.
17. Behsted John. Oil Well cements / John Behsted // Cement and Ind. – 1983. – № 20. – P. 16-17.
18. Nelson Erik B. Portland cements characteriezed valuted / Erik B. Nelson // Oil and Gas Journal. – 1983. – № 6.- P. 81.
19. Михайленко С.Г. Оптимизация процессов цементирования скважин / С.Г. Михайленко, А.С. Серяков, В.Н. Орловский [и др.] // Техника и технология геологоразведочных работ, организация производства: О.И. – М.: ВИЭМС, 1988. – 26 с.
20. Крых Б.В. Повышение термостойкости тампонажных портландцементов добавками золы-уноса / Б.В. Крых // Термо- и солеустойчивые промывочные жидкости и тампонажные растворы: тезисы докладов первой украинской научно-техн. конференции: К.: Наукова думка, 1970. – Часть 1. – 168 с.
21. Применение топливных зол отходов ТЕС КАТЕКА в производстве в’яжучих / Киселев А.В., Аллилуева Е.И., Гальперина Т.Я. [и др.] // Цемент. – 1988. – № 11. – С. 21-22.
22. Макеев Ю.А. Применение отходов горючих сланцев при производстве цемента / Ю.А. Макеев, К.А. Вяжливцев // Цемент. – 1989. – № 12. – С. 5.
23. Дмитриев П.Н. Подготовка к обжигу сырьевого компонента из золы отвалов ТЕЦ / П.Н. Дмитриев, Л.С. Фрайман, К.А. Вежливцев // Цемент, 1989. – № 12. – С. 7-8.
24. Богомолов Б.Н. Переход на двухкомпонентную сырьевую смесь с использованием золы ГРЕС / Б.Н. Богомолов, В.И. Батраков // Цемент. – 1990. – № 4. – С. 9-11.
25. Дмитриев А.И. Проблемы использования техногенных материалов при производстве цемента / А.И. Дмитриев, В.Е. Каушанский // Цемент. – 1988. – № 9. – С. 2-3.
26. Караханиди С.Г. Зола-унос ТЕЦ – активная минеральная добавка / С.Г. Караханиди // Цемент, 1987. – № 5. – С. 18-19.
27. Высоцкий С.А. Золосодержащие цементы и бетоны на их основе / С.А. Высоцкий // Цемент, 1989. – № 5. – С. 13 – 14.
28. Боженов П.И. Технология автоклавных материалов / Боженов П.И. – Л.: Стройиздат, 1978. – 367 с.
29. Бетоны и изделия из шлаковых и зольных материалов / [А.В. Волженский, Ю.С. Буров, Б.Н. Виноградов и др.]. – М.: Стройиздат, 1969. – 392 с.
30. Иванов И.А. Легкие бетоны на основе зол електростанций / Иванов И.А. – М.: Изд. лит. по строительству, 1972. – 128 с.
31. Цементы автоклавного твердения и изделия на их основе / [П.И. Боженов, В.И. Кавалерова, В.С. Сальникова и др.]. – М.: Госстройиздат, 1963. – 200 с.
32. Волженский А.В. Минеральные вяжущие вещества / Волженский А.В., Буров Ю.С., Колокольников В.С. – М.: Стройиздат, 1979. – 476 с.
33. Calejja Jose. Entorno a lascenizas voluntausen los cementas en lashormigones, a la luz de um traba jopresenta doen el 7 Congresso International de la guimica de ios cementas / Jose Calejja // Chem-hormigon, 1982. – № 582. – P. 53.
34. Этнин З.Б. О гидратации и твердении цементов с золой / З.Б. Этнин, Е.Т. Яшина, Г.Г. Лепешенкова // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976 . – Т. 3. – С. 95-99.
35. Ковач Р. Процессы гидратации и долговечность зольных цементов / Р. Ковач // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 99 – 103.
36. Люр Х.П. Влияние гранулометрического состава зол с низкими потерями при прокаливании на рост прочности бетона / Х.П. Люр, Я. Эфес // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 103 – 109.
37. Шуберт П. Сульфатостойкость цементного раствора, содержащего золу / П. Шуберт // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С.109-112.
38. Кобояси М. Использование золы для повышения прочности глиноземистого цемента в длительные сроки твердения / М. Кобояси, Н. Мияке, М. Кокобу // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 119-122.
39. Кокобу М. Цементы с добавлением золы / М. Кокобу, Д. Ямада // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 112 – 115.
40. Эффективные зольные цементы на основе летучих зол твердых топлив / В.Х. Кикас, Э.И. Пиксарв, А.А. Хайн [и др.] // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 115-117.
41. Галибина Е.А. Роль шлакового стекла в гидравлической активности сланцевых зол / Е.А. Галибина // Шестой Международный конгресс по химии цемента: (сб. научн. трудов). – М.: Стройиздат, 1976. – Т. 3. – С. 117-119.
42. Заславская С.А. К вопросу оценки попутних продуктом для промышленности автоклавных материалов / С.А. Заславская // Строительные материалы из попутных продуктов промышленности: (сб. научн. трудов ЛИСИ). – Л., 1973. – Вып. 85. – С. 19-25.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/22.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.74.913.3

Для промисловості чорної металургії країн світу характерно постійне збільшення обсягів видобутку і збагачення магнетитових руд. При цьому з одного боку, масова частка заліза в рудах, що добуваються постійно знижується, але з іншого, боку підвищуються вимоги якості залізних концентратів.
Зменшення масової частки заліза в видобутої руди пов\’язано з залученням в переробку більшої частки магнетитових руд з дисперсною і вельми тонкою рудною вкрапленістю. Для компенсації погіршення якості руди на фабриках ускладнюються технологічні схеми подрібнення і збагачення. Підвищення якості концентратів при збільшенні обсягів виробництва і частки видобутих важкозбагачуваних руд неможливо при наявних схемах збагачення і кількості обладнання. Застосування тонкого грохочення для підвищення якості магнетитового концентрату дозволяє отримати більш високі технологічні показники збагачення за рахунок виключення попадання великих легких бідних частинок у тонку фракцію, що відбувається при використанні гідроциклонів.
Розглядається можливість отримання високоякісного концентрату при збагаченні магнетитових кварцитів поточного видобутку ПівнГЗК по вдосконаленій технології їх переробки. На підставі проведення досліджень запропоновано вдосконалену технологічну схему збагачення із впровадженням операції тонкого грохочення. Для отримання високоякісного концентрату головним завданням є підвищення ефективності збагачення магнетитових кварцитів, розробка нових раціональних або вдосконалення існуючих технологій збагачення магнетитових руд із застосуванням тонкого грохочення. Технічний прогрес у конструктивних вирішеннях сучасних грохотів, а також розробка зносостійких сіток, що не забиваються, зробили застосування тонкого грохочення в технологічних схемах збагачувальних фабрик економічно доцільним. У результаті детального аналізу обладнання для тонкого грохочення, яке пропонують як зарубіжні, так і вітчизняні компанії, був визначений як найбільш оптимальний варіант застосування високочастотного грохоту розробки корпорації Derrick моделі «Стек Сайзер». Згідно з результатами проведених досліджень на рудах поточного видобутку ПівнГЗК при повному впровадженні операції тонкого грохочення на грохотах StackSizer розробки корпорації Derrick можливий випуск високоякісного та конкурентоспроможного на залізорудному ринку концентрату з вмістом заліза більше 67 %. Показано можливість отримання концентрату з вмістом заліза більше 67% при впровадженні операції тонкого грохочення в технологію збагачення магнетитових кварцитів ПівнГЗК поточного видобутку з використанням грохотів «Derrick» Stack Sizer™.

Ключові слова: високоякісний концентрат, грохочення, збагаченння, магнетитові кварцити.

Список літератури

1. Пелевин А.Е. Научные основы процесса тонкого гидравлического вибрационного грохочения и разработка новых систем обогащения магнетитовых руд: дис. доктора техн. наук :25.00.13 / Пелевин Алексей Евгеньевич. – , Екатеринбург, 2011. – 398 с.
2. http://library.stroit.ru/articles/tgrohot/index.html
3. Ширяев А.А. Применение тонкого грохочения для повышения качества железорудного концентрата на обогатительной фабрике горно-обогатительного комплекса «АрселорМиттал Кривой Рог» / А.А. Ширяев, Е.Н. Нескоромный, А.И. Мироненко, С.А. Самохина, С.С. Старых // Вісник КНУ. – Кривой Рог, 2013.
4. http://www.mining-media.ru/ru/article/gorobor/1655-osvoenie-vysokochastotnogo-grokhota-korporatsii-derrick-na-oao-ssgpo
5. Хміль І.В. Виробництво залізорудного концентрату в умовах РЗФ-1 ПАТ ПІВНГЗК з впровадженням у технологію збагачення операції тонкого грохочення / І.В. Хміль, О.В. Булах, О.Л. Костючик // Гірничий вісник. – № 97 – Кривий Ріг: КНУ, 2014. – С. 226 – 231.
6. Эксперименты по проведению тонкого грохочения кварцевого песка высокого качества на высокоскоростных грохотах фирмы «Derrik», Autbereitungs Technik., Mineral Processing № 9, 2002
7. И.П. Богданова, Е.Н. Рукасова, В.С. Маргулис. К вопросу повышения воспроизводимости технологических показателей при проектировании / Богданова И.П., Рукасова Е.Н., Маргулис В.С. // Обогащение руд черных металлов, 1975.
8. Получение концентратов с содержанием кремнезема менее 1% из магнетитовых кварцитов / П.К. Саворский, П.А. Гонтаренко, Л.А. Захарова, Б.М. Малый и др. В кн.,: Особенности обогащения тонковкрапленных руд черных металлов. М., 1985. – с. 6-10.
9. Журавлев С.И., Смачная Э.М. Эффективность применения тонкого грохочения в схемах обогащения магнетитовых руд. «Обогащение руд черных металов». М., Недра.
10. Опыт применения вибрационных грохотов корпорации «DERRIK» при обогащении железных руд., Вепнер мл., Трапе Н., Лелис В.Ю. – Горный журнал, 2002г., №3. с.- 60-64.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/23.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.7: 622.765.06

На сьогодні вельми актуальним є питання комплексного збагачення сировини українських родовищ. Адже практично всі види корисних копалин, містять декілька мінералів і тому технологія їх перероблення може розглядатися з позиції комплексного використання, тобто отримання не одного, а декількох товарних продуктів. Комплексне збагачення сировини забезпечить більш повне використання ресурсів, що в свою чергу вплине на рентабельність гірничо-металургійних підприємств. Сьогодні Заваллівський комбінат випускає 25 видів графітової продукції. Залучення в переробку вкришних порід дозволить підвищити рентабельність роботи цього підприємства за рахунок отриманням інших видів товарної продукції, а також покращити екологічне становище прилеглих територій. Тому розробка технології комплексного використання та збагачення сировини Заваллівського родовища є досить актуальним науково-практичним завданням. Проведено аналіз розроблених та впроваджених технологій збагачення біотит-гранатових гнейсів, за якими виявлено переваги й недоліки розглянутих технологій збагачення графітових руд. У результаті дослідження обрано оптимальну схема збагачення біотит-гранатових гнейсів. Досліджено мінералогічний та хімічний склад досліджуваної проби біотит-гранатового гнейсу Заваллівського родовища. Досліджена можливість отримання готового концентрату за допомогою гравітаційного, мокрого і сухого магнітного збагачення. Встановлено оптимальну технологію переробки біотит-гранатового гнейсу, за якою отримано гранатовий концентрат, що відповідає вимогам промисловості. Надано результати збагачення графітової руди за обраною схемою та при встановленому реагентному режимі.
Перероблення вивітреного біотит-гранатового гнейсу в лабораторних умовах, за схемою сухого магнітно-електричного збагачення, яка включала крупне, середнє та дрібне дроблення вихідного гнейсу до 1 мм, основну магнітну сепарацію в полі високої інтенсивності, перечищення в магнітному полі цієї ж напруженості промпродукту, основної сепарації і електросепарацію об’єднаного концентрату магнітної сепарації забезпечило отримання гранатового концентрату з вмістом гранату 92,51 % та біотиту 1,7 % при вилучені гранату 91,72 %, кварц-польовошпатовий продукт з вмістом кварцу 63,44 % та оксидом заліза 9,76 % і біотит-кварц-польовошпатові хвости в кількості 8,51 %.

Ключові слова: сировина, графітові руди, збагачення, концентрат, магнітна сепарація.

Список літератури

1. Мостыка Ю.С. Кинетика магнитной сепарации и технология доводки гранатовых концентратов/ Мостыка Ю.С., Мостыка Е.Н. // Горный информационно-аналитический бюлетень. M.: издательство «Горная книга». 2005.– №12. – С. 274-280.
2. Неметаллические ископаемые СССР, -Москва, 1941.
3. Ковальчук Л.Н. Минералогические закономерности гравитационного обогащения гранат-кварц-биотитовых сланцев Северного района Кривбасса (без применения воды) / Ковальчук Л.Н., Евтехов В.Д. // Геолого-мінералогічний вісник Криворізького технічного університету.– 1999.– №1.– С. 36-41.
4. Ковальчук Л.Н. Минералогическое обоснование процесса підготовки гранат-содержащих сланцев к обогащению/ Ковальчук Л.Н., Евтехов В.Д. // Відомості Академії гірничих наук України.– 1997.–№4.– С. 49-51.
5. Кушнірук Н.В. Обгрунтування параметрів магнітної електростатичної сепарації гранатвміщюючих сланців, – Кривий Ріг, 2006.
6. Ковальчук Л.М. Технологічна мінералогія гранат-вмісних сланців Ганнівського родовища Криворізького бассейну ,-Кривой Рог, 2003.
7. Ковальчук Л.Н. Минералогия гравитационного обогащения гипергенно неизмененніх гранат-содержащих сланцев Анновского месторождения (Криворожский басейн) / Ковальчук Л.Н., Евтехов В.Д., Дударь Л.Т. // Геолого-мінералогічний вісник Криворізького технічного університету.– 2001.– №2.– С. 11-20.
8. Щипцов В.В. Гранатовые руды северной Карелии, технологические подходы к их освоению и возможные области использования / Щипцов В.В., Скамницкая Л.С., Каменева Е.Е., Савицкий А.И. // Геология и полезные ископаемы Карелии. Петрозаводск. 2002. – Вып.5. – С. 82-94.
9. Некрашевич Г.Д. Электросепарация граната// Изв. ВУЗов, – Горный журнал, 1963.– №6. – С. 189-194.
10. Белышев А.К. Разработка технологии обогащения гранатсодержащего сырья/ Белышев А.К., Мясников Н.Ф., Ковердяев О.Н., Тарасов А.Н. // Горный информационно-аналитический бюлетень. M.: издательство «Горная книга». 2000.– №2.
11. Брагина В.И. Извлечение ценных минералов из хвостов обогащения/ Брагина В.И., Коннова Н.И. // Горный информационно-аналитический бюлетень. M.: издательство «Горная книга». 2011.– №12.– С. 165-169.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/24.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.34: 658.562

Рудний потік корисної копалини у рудній сировині, можна представити, як упорядковану в часі послідовність значень об’ємів спостереження з відповідною якістю руди і корисної копалини у рудній сировині, тобто як тимчасовий динамічний ряд якості руди і корисної копалини у рудній сировині.
Виконано дослідження технологічних і структурних схем формування рудних потоків корисної копалини у рудній сировині і ідентифікація функцій елементів по їхньому відношенню до розглянутих типів елементарних перетворень, що дозволяє побудувати моделі формування (трансформації) якості руди і корисної копалини у рудній сировині. Визначено структуру одиничного елемента рудного потоку корисної копалини у рудній сировині при генеральному і перспективному плануванні, що враховує схему розкриття і порядок відпрацювання родовища, покладу, рудного тіла або дільниці корисних копалин, горизонтів, поверхів, панелей, блоків. Доведено, що при поточному плануванні, структура одиничного елемента залежить від системи розробки, що застосовується, технології і організації доставки, транспортування, складування і відвантаження, а у ході виробничих процесів, відбувається часткове або повне злиття потоків руди і корисної копалини у рудній сировині, яка видобута з окремих очисних виробок у єдиний потік руди і корисної копалини у рудній сировині. Розглянуто процес формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині з погляду теорії множин, при якому все родовище, поклад, рудне тіло або дільниця корисних копалин розбивається на елементарні блоки відповідного об’єму, які характеризуються якістю руди і корисної копалини. Якісні характеристики родовища, покладу, рудного тіла або дільниці корисних копалин представлені у вигляді тимчасового динамічного ряду якості руди і корисної копалини у рудній сировині впорядкованого у просторі безліччю елементів. Викладений підхід розширює можливості методу прогнозування процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині в рудопотоках і дозволяє вірогідно оцінювати контрольовані якісні характеристики на періодах управління перевищуючи оперативні, істотно підвищуючи точність прогнозування.

Ключові слова: корисні копалини, сировина, рудні потоки.

Список літератури

1. Аврамов В.Е., Азбель Е.И., Ефремова Н.И. Планирование эксперимента и прогнозирование качества сырья на горных предприятиях. Новосибирск, Наука, 1979.
2. Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд. М., Недра, 1980.
3. Бастан П.П., Азбель Е.И., Ключкин Е.И. Теория и практика усреднения руд. М., Недра, 1979.
4. Бокс Дж., Дженкинс Г. Анализ временных рядов. Прогноз и управление. Вып. 1. М., Мир, 1974.
5. Гудков В.М., Васильев В.М., Николаев К.П. Прогноз и планирование качества полезного ископаемого. М., Недра, 1976.
6. Добина А.С, Евстропов Н.А. Стандартизация продукции в горнодобывающей промышленности. М., изд. ВИСМ, 1978.
7. Измерение качества продукции. Вопросы квалиметрии. Под ред. А.В. Гличева. М., Стандарт, 1971.
8. Геометризація родовищ корисних копалин. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за напрямом «Гірництво» / Сидоренко В.Д., Федоренко П.Й., Шолох М.В. та інші – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2008. -367 с.
9. Инструкция по производству маркшейдерских работ. – М.: Недра, 1987. – 240 с.
10. Сидоренко В.Д., Федоренко П.Й., Шолох М.В. Автоматизація маркшейдерських робіт: Навчальний посібник. -2-е вид., перероб. і доп. Кривий Рiг: Мінерал, 2006. – 344 с.
11. Baranowski M. Zastosowanie fotogrammetrii w miernictwie podzemnym / M. Baranowski // Prz. gorniczy. – 1974. – Vol. 30. – № 11. – Р. 571-577.
12. Beyer C. Erfahrungen beim Abbau eines 9m mächtigen Kohlenpfeilers um eine Schachtröhre / C. Beyer. – Budapest, 1972. – 236 p.
13. Brinkmann E. Dauerstandsverhalten von Holzpfeilern / E. Brinkmann, F. Neveling // Glückauf-Forsch. – Vol. 30. – 1969. – P. 85-87.
14. Chambon C. Einfluß der gebauten Mächtigkeit und der Teufe auf die Strebkonvergenz / C. Chambon // Bergb. – Wiss.(13). -1966. – P. 153-160.
15. Chen C.T. Visible and ultraviolet optical properties of single-crystal and polycrystalline hematite measured by spectroscopie ellipsometry / C. T. Chen, B. D. Caban // J.Opt.Soc.Amer. – Vol. 7. – 1981. – 240 p.
16. Deeper open pits // International Mining. – № 10. – 2009. – P. 52-55.
17. Gorachard G. Dispersions-equation coefficients for the refractive index and birefringence of calcite and quartz crystals / Gorachard Ghosh // Opt.Commun. – Vol.163. – 1999. -P. 95-102.
18. Herzinger C.M. Ellipsometric determination of optical constants / C. M. Herzinger, B. Johs, McGahan and J. A. Woollan. – 1995. – 123 p.
19. Meier G. Erkundung und Verwahrung tagesnaher Holraum in Sachsen / G. Meier // Gluckauf. -1997. – P. 241-245.
20. Mie G. Beiträge zur Optik trüber Medich Special kolloidaler / G. Mie // Metalsösungen. Ann. Phys. – В. 25. – 1998. – P. 377-445.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/25.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.331

Видобуток торфу як палива і сировини для ряду галузей промисловості та сільського господарства стає вже по-справжньому актуальним, а відтак, готуватися до таких трансформацій треба заздалегідь і негайно. Сучасні геоінформаційні системи дозволяють створювати універсальні каталоги територіально прив\’язаної інформації, в яких можна легко знайти необхідні відомості й обробити наявні матеріали математичними або статистичними способами. Мета дослідження полягає в узгодженому вдосконаленні формування інформаційної бази і процесу виробництва фрезерного торфу шляхом модернізації операції його валкування в напрямку зменшення втрат готового продукту і підвищення його якості як сировини для одержання паливної продукції.
В умовах розвалу торф\’яної галузі в Україні загострюються енергетичні проблеми. У цьому зв\’язку все більш актуальним стає пошук усіх доступних паливних джерел. Це обумовлює повернення інтересу до торфу як до палива. Тому виникла необхідність в інвентаризації торф\’яного фонду, а також в оцінці сучасного стану торф\’яних ресурсів та перспектив розвитку галузі в регіонах. Для структурування такої інформації створюються геоінформаційні бази даних. При їх розробці виконується систематизація торф\’яного фонду, створюються електронні інтерактивні карти торф\’яних родовищ у форматі ГІС, формується банк даних підприємств – можливих споживачів торф\’яної продукції, розробляється приблизна схема територіального розвитку галузі, виділяються перспективні для видобутку торфу родовища по районах області. Бази даних призначені для обліку, оцінки й оперативного інформування користувачів про стан торф\’яних ресурсів і можуть застосовуватися у виробничій діяльності підприємств у сфері надрокористування, торфовидобутку і торфопереробки, при економічній оцінці варіантів використання торф\’яних ресурсів та оцінці екологічного збитку. Наведено дані про експериментальні дослідження зневоднення фрезерного торфу і результатах цих експериментів. Обґрунтовано оптимальні умови сушіння торфу і відповідні їм технологічні рішення. Визначено напрямки подальших досліджень.

Ключові слова: геоінформаційні технології, бази даних, торф\’яні ресурси, аналіз, зневоднення, валкування, шари торфу.

Список літератури

1. Аналіз стану сировинної бази торфу і сапропелю України в 1991-1995 роках. Торф. Кн.1. Аналіз стану сировинної бази торфу. Пояснювальна записка. Держ. комітет України по геології та використанню надр, Держ. інформаційний геологічний фонд України „Геоінформ” – К.: 1996.
2. Харанжевская Ю.А. Применение инновационных технологий для оценки современного состояния и систематизации данных по торфяным месторождениям Томской области // Достижения науки и техники АПК. Вып. № 5/2012. – М.: Редакция журнала \”Достижения науки и техники АПК\”, 2012. – С. 77-78.
3. http://cyberleninka.ru/article/n/primenenie-innovatsionnyh-tehnologiy-dlya-otsenki-sovremennogo-sostoyaniya-i-sistematizatsii-dannyh-po-torfyanym-mestorozhdeniyam
4. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України / Ковалко М.П., Денисюк С.П.; Відпов. ред. Шидловський А.К. – К.: УЕЗ, 1998. – 506 с.
5. Аналіз стану сировинної бази торфу і сапропелю України в 1991-1995 роках. Торф. Кн.1. Аналіз стану сировинної бази торфу. Пояснювальна записка. Держ. комітет України по геології та використанню надр, Держ. інформаційний геологічний фонд України „Геоінформ” – К., 1996.
6. Торф фрезерный для производства брикетов. Технические условия. ДСТ Украины 2043-92. –К.: Госстандарт Украины, – 3 с.
7. V. Hnyeushev. Peat in the Ukraine: Reflections on the Threshold of a New Millennium / \”Peatland international\”, Finland, 2000, № 1. -С. 54-57.
8. Аналіз стану мінерально–сировинної бази України, облік родовищ і складання Державних балансів запасів торфу і сапропелю станом на 01.01.2003–2005 років/звіт про науково-дослідну роботу. Державне науково-виробниче підприємство Державний інформаційний геологічний фонд України “Геоінформ України”. – К., 2005. – 47 с.
9. Гнєушев В.О. Торфові ресурси України і шляхи їх раціонального використання/Альтернативні та відновлювані джерела енергії. – Рівне, 2002. – С. 22-27.
10. Peat Production Machinery. Bord na Mόna Peat Energy Division, 2001.
11. Manufacturer of machinery for peat moss industry. Les Équipments Tardif inc. Quebec, Canada, 2002.
12. A new generation of Ridgers to increase collection yield /Bord na Móna Progress, spring, 1995.
13. Булынко М.Г., Петровський Е.Е. Технология торфобрикетного производства. -М.: Недра, 1968. – 312 с.
14. Афанасьев А.Е. Исследование параметров технологического процесса добычи фрезерного торфа в тонких слоях на толстой аэрированной подложке // Торфяная промышленность, 1978. – № 4. – С. 15-22.
15. Бавтуто А.К. Повышение эффективности сушки торфяной крошки путем формирования расстила. Дис…канд.техн.наук. – Ровно: 1986. – 184 с.
16. Козаринов В.Ф. Методы и аппаратура для определения некоторых технологических показателей при добыче фрезерного торфа/Бюллетень научно-технической информации ВНИИТП. – Л.: 1958. – С.10-17.
17. Гнеушев В.А., Бавтуто А.К., Рыбак И.И., Стриха В.А. Интенсификация процесса производства фрезерного торфа скреперно-бункерным уборочным комплексом. Закл. отчет о научно-исслед. работе, № гос. регистр. -Ровно: УИИВХ, 1990. – 69 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/26.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 621.313.33

Сьогодні серед електромеханічних пристроїв особливу групу складають асинхронні машини, які найчастіше виконуються з роздільними магнітопроводами та обмотками. Магнітна взаємодія первинної (статор) і вторинної (ротор) систем в значній мірі визначає відповідний варіант конструктивного виконання магнітопроводу цих систем.
Асинхронний двигун – це найпоширеніша електрична машина у світі. Режими роботи та експлуатації різноманітні, в наших умовах виробництва не завжди сприятливі до довгострокової роботи машини. Також не завжди витримуються рекомендовані заводом виробником навантаження на машину. У зв’язку з цим багато машин виходять з ладу по різним причинам, пов’язаним з експлуатацією. Завдяки такій розповсюдженості на наших підприємствах, багато з них мають власні майстерні з ремонту цих машин. Коли надходить асинхронний двигун до ремонту, не завжди машина проходить повну дефекацію, що приводить до того що, асинхронні двигуни з незначними внутрішніми ушкодженнями проходять повний цикл ремонту. Це приводить до значних матеріальних затрат. У даній статті проаналізовано основні види відмов глибокопазних асинхронних двигунів та способи їх виявлення та дефекації в умовах виробництва. Проаналізовано причинні фактори, які впливають на надійність роботи, інтенсивність відказів післяремонтної експлуатації глибокопазного асинхронного двигуна. Дано рекомендації щодо ремонту глибокопазних асинхронних двигунів.
Якщо при цьому є достатня кількість станків та пристроїв для видалення і демонтажу обмоток з пазів, то це дозволяє персоналу, з урахуванням інших причин, зберегти параметри згідно паспортних даних. В іншому разі видаляють обмотку методом «випалювання». Це погіршує екологію у цеху, знижує магнітну проникливість електротехнічної сталі і робочі параметри машин. Звичайно величина магнітної індукції для ЕМ умежах Во=12÷2 Тл. Звідси струм навантаження номінальний по первинному паспорту може бути в два рази менше при зниженні магнітної індукції 30-50%. Тому при виконанні статора й ротора машин глибокопазних АД необхідна перевірка сталі та її втрат при термічній обробці в процесі випалювання.

Ключові слова: електрична машина, асинхронний двигун, магнітна індукція, статор, ротор.

Список літератури

1. Иванов-Смоленский А.В. Электрические машины / А.В. Иванов-Смоленский // Москва, «Энергия», 1980.
2. Адкинс Б. Общая теория электрических машин / Б. Адкинс // Москва, «Госэнергоиздат», 1960.
3. Воротеляк Э.А. Прогнозирование рабочих характеристик глубокопазного асинхронного двигателя по каталожным данным / Э.А. Воротеляк // Академический вестник, 2007. – №19.
4. Бергер А.Я., Поклонов С.В. Приближенное определение параметров схемы замещения двигателя мощностью выше 100 кВт по каталожным данным / А.Я. Бергер, С.В. Поклонов // Электромеханика, 1974. – №3
5. Сивокобыленко В.Ф. Костенко В.И. Математическое моделирование глубокопазных асинхронных машин. Электричество №4, 1980г.
6. Н. П. Ермолин, И. П. Жерихин Надежность злектрических машин / Ермолин Н. П., Жерихин И. П. // Издательство «Энергия», Ленинград, 1976.
7. В.П. Таран Диагностирование злектрооборудования / Таран В.П. // Издательство «Техника», Киев ,1983.
8. Ю.Б. Гук Теория надежности в электроэнергетике / Гук Ю.Б. // Издательство «Энергоатомиздат», Ленинград, 199.
9. Костенко, Л.М. Пиотровский Электрические машины / Костенко, Л.М. Пиотровский // Л.: «Энергия», 1973.
10. Г.К. Жерве «Промышленные испытания электрических машин». М.: «Госэнергоиздат», 1959.
11. Sazhin B.I., Kaniskin V.A., Kostenko E.M., Levandovskaya Ye. V. and Tadzhibayev A.I. Arapid Method for Determining the Servise Life of Polimerinsulated Cables // Electrical Technology, Pergamon, Elsevier Science Ltd., 1997.-№-3.P.l 1-17.
12. Andrade, C. T. C. Análise de Métodos para Determinação da Eficiência de Motores de Indução Trifásicos / Andrade, C. T. C. // Universidade Federal do Ceará, Brasil, 2009.
13. S. Sakamoto, T. Hirata, T. Kobayashi, and K.Kajiwara, “Vibration analysis considering higher harmonics of electromagnetic forces for rotating electric machines,” IEEE Transaction on Magnetic, Vol. 35, No. 3, pp. 1662-1665, 1999.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/27.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 621.92.004.93

Основою забезпечення найважливіших експлуатаційних показників перфораторів служить визначення оптимальних параметрів деталей і вузлів ще на стадії проектування. На сьогоднішній день домінуючим фактором надійності є забезпечення високої точності деталей і вузлів. Для нормальної роботи машин необхідно щоб деталі і їх поверхні займали щодо один одного певне положення, відповідне функціональному призначенню. Тому ще на стадії проектування та розробки технологічних процесів, крім розрахунків деталей на міцність і жорсткість, необхідно виробляти так званий геометричний, розмірний розрахунок. Використання методів розрахунку розмірних ланцюгів дозволяє істотно скоротити час технологічної підготовки виробництва, а також забезпечити найвищу якість збірки і експлуатації виробів.
Проведено комплексне дослідження різних чинників, що впливають на роботу перфораторів. Виведено формулу для розрахунку лінійних розмірних ланцюгів переносних перфораторів, що враховує усі види вантаження різних деталей, які беруть участь в процесі генерації ударного імпульсу. Визначено допуск початкової ланки в основному лінійному розмірному ланцюзі на прикладі переносного перфоратора ПП50В1, що забезпечує його довговічність і продуктивність.
Основою забезпечення цих найважливіших експлуатаційних показників служить визначення оптимальних параметрів деталей і вузлів ще на стадії проектування. На сьогодні домінуючим чинником надійності є забезпечення високої точності деталей і вузлів. Для нормальної роботи машин необхідно щоб деталі і їх поверхні займали певне положення один відносно одного, відповідне функціональному призначенню. На стадії проектування і розробки технологічних процесів, окрім розрахунків деталей на міцність і жорсткість, необхідно виробляти так званий геометричний, розмірний розрахунок. Розрахунок кутових і лінійних розмірних ланцюгів, що враховують усі чинники, діючі в процесі роботи машини, забезпечують високу продуктивність і довговічність вже на стадії проектування, що дозволить скласти метричну модель виробу і оптимізувати вимоги до точності геометричних параметрів з метою забезпечення показників якості функціонування в заданих межах при встановлених витратах на виробництво.

Ключові слова: геометричний розрахунок, ударний імпульс, переносний перфоратор

Список літератури

1. Бегагоен И.А., Бойко А.И. Повышение точности и долговечности бурильных машин. – М.: Недра, 1986. -213 с.
2. Дунаев П.Ф., Леликов А.П. Расчет допусков размеров. – М.: Машиностроение, 1981. – 189 с.
3. Артамонова Д.А. Исследование точности сопряжений переносных перфораторов. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. – Кривой Рог, 1995.
4. Артамонова Д.А. Расчет отклонений от расположения поверхностей. Сб. материалов Всероссийской конференции-семинаре. Сызрань, СГТУ. – 2011.
5. Артамонова Д.А., Котляр Д.А. Определение точности сопряжений телескопного перфоратора. Вісник КТУ. Зб. Наукових праць. Вип.22. 2008р. с.126-129.
6. Артамонова Д.А., Нечаев В.П. Кассир С.Г., Кисильов В.В. Некоторые направления повышения долговечности переносных перфораторов. Вісник КТУ. Зб. Наукових праць. Вип.30. 2012-с.139-141.
7. Laura Wakeford. How Your Design Can Affect The Cost, Quality And Time Required To Manufacture Parts. MCADVision Magazine – July 2001 – Part1.
8. О.Н. Калачев, Н.В. Богоявленский, С.А. Погорелов Графическое моделирование размерной структуры технологического процесса на электронном чертеже в среде AutoCAD// Вестник компьютерных и информационных технологий. М.: – 2012. – №5.– С.13-19

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/28.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 621.316.765:621.314.632

Існуюча практична підготовка спеціалістів в галузі електропривода визнана як недостатня, що не дозволяє їм самостійно проводити комплекс налагоджувальних робіт або робіт з усунення відмов. Усі відомі віртуальні методи дослідження електроприводів масштабуються у часі, тому у тих, хто навчається, не розвиваються навички щодо використання вимірювальних та реєструючих приладів під час роботи на реальній установці, а також навички під час роботи з реальними вузлами систем керування для налагодження заданих режимів привода. Запропонований стенд, який складається з реальної системи регулювання і моделі силової частини привода, який працює без масштабу часу, що дозволило значно наблизити лабораторну установку до реального приводу. Детально розглянута структура лабораторного стенду на базі двигуна постійного струму незалежного збудження з реверсивним тиристорним перетворювачем. Доведено, що оптимальним алгоритмом моделювання трифазного мостового перетворювача, що працює на якірне коло, є алгоритм, який за номером тиристора, що вимикається, та стану інших тиристорів дозволяє вибрати розрахункову схему і виконати інтегрування рівнянь, що описують електричні процеси в схемі, визначити момент зміни стану тиристорів і перехід до іншої розрахункової схеми. Наведені дискретні моделі та розглянуті розрахункові схеми трифазного мостового перетворювача в нормальному режимі випрямлення, в режимі комутації тиристорів, а також аварійному режимі при помилковому вмиканні тиристора під час комутації. Математичний апарат моделі – розв\’язання диференціальних рівнянь методом чисельного інтегрування Рунге-Кутти. Запропоноване апаратне забезпечення математичної моделі на базі мікро-ЕВМ сімейства ARM CortexTM четвертого покоління.

Ключові слова: лабораторний стенд, методи дослідження електроприводів, масштаб часу, тиристорний перетворювач.

Список літератури

1. Чорний О.П., Луговой А.В., Родькин Д.Й., Сисюк В.Ю., Садовой А.В. Моделювання електромеханічних систем, підручник для вузів, Кременчук, 2001, 374с.
2. Ещин Е.К. Моделирование электромеханических процессов многодвигательных электроприводов горных машин. – Кемерово: Кузбасский гос.техн.ун-т, 1999. –115 с.
3. Терехин В.Б. Моделирование систем электропривода в Simulink (MatLab 7.0.1).Томск: Изд-во Томского политехнического университета, 2008. – 320 с.
4. Шрейнер Р.Т. Математическое моделирование электроприводов переменного тока с полупроводниковыми преобразователями частоты DJVU DOC. Екатеринбург: УРО РАН, 2000 , 654 с.
5. Патент РФ № 2442995 G 01 R 31/34. Стенд с электромагнитным нагрузочным модулем для исследования и испытания электроприводов. /А.И. Некрасов, А.В. Ефимов, А.А. Некрасов, Н.Н. Серых, В.З. Трубников, опубл. 12.10.2012.
6. Патент РФ № 24473921, G 01 R 31/34. Учебно-лабораторный стенд для изучения электрических машин и электроприводов. / Ю.С. Ройтбург, А,А. Сесин, Ю.П. Долгов, А.А. Прентсель, опубл. 27.01.2013.
7. Д. Н. Аминова, В. С. Мухамеджанов, В. П. Смирнов, М. Р. Халилова. Метод моделирования и библиотека моделей элементов схем вентильных преобразователей для АЦВК . Сборник Автоматизированный электропривод, Москва, Энергоатомиздат, 1983, 351с.
8. Кузьмин В.А., Мустафа Г.М., Миносян В.Л. Моделирование переходного процесса включения тиристора на АВМ. Электротехническая промышленность. Преобразовательная техника.1978, вып. 3. – С. 6-13.
9. Нерретер В. Расчет электрических цепей на персональной ЭВМ, Москва, Энергоатомиздат,1991. – 230 с.
10. Ю. Джозеф. Ядро Cortex-M3 компании ARM. Полное руководство. Серия «Мировая электроника». Издательский дом «Додека – XXI», Москва, 2012. – 552 с.
11. Иванушкин В.А. и др., Структурное моделирование электромеханических систем и их элементов / В.А Иванушкин, В. Н. Сарапулов, П. Шымчак: Щецин, 2000. – 310 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/29.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.788: 005.591.6

Отримання агломерату високої якості і забезпечення максимальної продуктивності агломераційної машини можливо лише при використанні у виробництві систем автоматичного регулювання процесу спікання. Одним з перспективних напрямків автоматизації процесу спікання шихти є використання систем оптимізації її вологості (СОАW). Для контролю вологості шихти використовують різні методи: кондуктометричний, заснований на вимірюванні електричної провідності зволоженої шихти; тепловий, заснований на вимірюванні теплопровідності шихти; нейтронний, заснований на контролі уповільнення швидких нейтронів атомами водню і ін.
Мета роботи – дослідження збурюючих чинників, що знижують ефективність роботи системи автоматичної стабілізації вологості шихти (САОW), і розробка рекомендацій, спрямованих на зменшення їх шкідливого впливу. На думку авторів роботи найбільш перспективною САОW шихти є система, запропонована колективом Ново-Криворізького ГЗК. Розглянута система реалізує спосіб спікання шихти, особливість якого полягає в тому, що при автоматичному регулюванні закінченості процесу спікання шихти одночасно регулюється її вологість. При цьому в якості задаючого імпульса приймається швидкість руху візків агломераційної машини. Агломератчик вручну вибирає подачу необхідної кількості води для зволоження шихти, яке пов\’язане з поточним значенням в ній поверненного матеріалу, і включає в роботу системи автоматичної стабілізації висоти шару шихти та температурно-теплового режиму запалювання. Після виходу на сталий режим роботи, коли поточні фактичні параметри заданих величин відповідають заданим значенням, включається роботу система автоматичної оптимізації вологості шихти CAOW.
В розвиток цієї системи авторами запропонована нова система автоматичної оптимізації вологості агломераційної шихти САОW, в якій здійснюється корекція завдання регулятору за вмістом у шихті поверненого матеріалу. При цьому досягається мінімізація тривалості процесу спікання шихти за рахунок зміни швидкості руху агломераційної стрічки, здійснюваної після стабілізації закінчення процесу спікання.
Використання пропонованої авторами системи автоматичної оптимізації вологості шихти CAOW дозволяє забезпечити оптимальні умови для процесу спікання агломерату і за рахунок цього збільшити продуктивність агломераційних машин.

Ключові слова: агломераційна шихта, автоматична оптимізація, вологість, спікання.

Список літератури

1. Ищенко А.Д. Статические и динамические свойства агломерационного процесса. – М.: Металлургия, 1972. – 320 с.
2. Копелович А.П. Комплексная автоматизация процесса производства агломерата / Бюллетень ЦНИИЧМ. Серия 3. 1961.
3. Копылов В.Г., Мостовой Л.Е. Измерение влажности аглошихты нейтронным влагомером.- Металлург, 1974. – №7.
4. Клиновицкий М.Д., Копелович А.П. Автоматический контроль и регулирование в черной металлургии. Справочник. – М.: Металлургия, 1967. – 250 с.
5. Крижевский А.З., Кучер В.Г. Газопроницаемость как параметр регулирования производительности агломерационной установки / Автоматизация агломерационного и доменного производства. – К.: Техніка,1969. – 206 с.
6. Савицкая Л.И. Развитие агломерационного производства в странах Западной Европы / Ин-т Черметинформация. Серия «Подготовка сырьевых материалов к металлургическому переделу». – М.: 1982.
7. Мигуцкий Л.Р., Рудь Ю.С., Кучер В.Г. и др. Способ спекания шихты. А.С. СССР, №196907.
8. Федоровский Н.В., Рудь Ю.С., Кучер В.Г. и др. Исследование основных параметров регулирования процесса спекания агломерата. В ст. «Теория и практика автоматизации агломерационного процесса», Киев, 1971, с. 126-133 (256 с.).
9. Кучер В.Г. Исследование основных возмущающих воздействий систем автоматического регулирования процесса спекания агломерата. – Проблемы автоматизации агломерационного производства. – Материалы Всесоюзной конференции. – К., 1973. – 376 с.
10. Федоровский Н.В., Дементьева Е.М. К вопросу создания структурно-алгоритмической части АСУТП в агломерационном производстве. – Проблемы автоматизации агломерационного производства. – Материалы Всесоюзной конференции. – К., 1973. – 376 с.
11. Новак С.Б. и др. Теория и практика управления агломерационном процессом. ЮГОК / Под редакцией В.А. Мартыненко. – Кривой Рог, 2006. –121 с.

Рукопис надіслано до редакції 14.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/30.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 622.647.2: 681.518.54

Особливості транспортування крупнокускових матеріалів, вплив їх вантажопотока на до-вговічність елементів описуються в роботі. Для своєчасного виявлення і заміни зношених роликів потрібна постійна їх діагностика. Більша частина деталей машин виходить з ладу внаслідок інтенсивного зношування. Це вказує на те, що при проектуванні і експлуатації машин і механізмів далеко не завжди використовують найбільш ефективні засоби зменшення тертя и зношування. Крім того, значний вплив на процес тертя справляє характер матеріалу, що транспортується. В цьому випадку завданням моделювання буде дослідження витрат енергії на зміну швидкості стрічки без вантажу і на подолання сил внутрішнього тертя, розтягування стрічки, обертання роликів і барабанів.
Для зменшення витрат на ремонти, міжремонтне обслуговування конвеєрів, а також для своєчасного виявлення і заміни зношених роликоопор запропонований метод діагностики стану роликів і барабанів. Він ґрунтований на експрес-аналізі динамічних навантажень, що виникають в електроприводі в пусковому режимі, оцінці енерговитрат на ці процеси. Дослідження витрат електроенергії на динамічні процеси, що виникають при несправності роликів або барабанів, можливо на основі математичної моделі для процесів пуску з урахуванням мас роликів і їх стану. Оцінка динамічних характеристик конвеєра виконується шляхом моделювання залежностей, що зв\’язують швидкості, шлях переміщення стрічки на головних і допоміжних барабанах, роликах, динамічне зусилля в стрічці з величиною і характером зміни рушійного зусилля, що розвивається електроприводом під час діагностики і при еталонних випробуваннях. Діагностика по запропонованому методу виконується в період часу, коли по черзі залучаються до обертання ролики вантажної гілки конвеєра. У момент початку обертання стрічкою хвостового барабана буде отримана повна інформаційна картина стану елементів вантажної гілки, що обертаються, а можливість діагностики за цим методом припиниться.

Ключові слова: стрічковий конвеєр, барабан, роликоопори, обслуговування, витрати.

Список літератури

1. Шендеров А.И., Емельянов О.А., Один И.М. Надежность и производительность комплексов горнотранспортного оборудования. – М.: Недра, 1976. – 247с.
2. H. Lauhoff, Speed Control on Belt Conveyors – Does it Really Save Energy? Bulk solids handling • Vol. 25 (2005) No. 6, p.368-377 http://www.synergy-eng.com/pdf/BSH-2005_Beltspeed_Lauhoff.pdf
3. Смирнов В.К., Монастырский В.Ф., Демин Г.К. и др. Экспериментальные исследования эффективности работы ленточного конвейера при транспортировании крупнокусковых грузов: Сб. Шахтный и карьерный транспорт. – М., 1980. – C. 78-84.
4. Эрлих Г.Л. Теоретическое исследование крупнокускового грузопотока, поступающего на конвейер: Сб. Шахтный и карьерный транспорт. – М., 1977. – C. 57-62.
5. Новиков Е.Е., Смирнов В.К. Теория ленточных конвейеров для крупнокусковых горных пород. – К.: Наук. Думка, 1983. – 184 с.
6. Кондратенко М.Н. Оценка технического состояния тяговых роликов ленточных конвейеров // Сборник научных трудов национальной горной академии Украины. –Дн-ск, 2001. – №11. т. 2. –с.99-102
7. Назаренко В.М, Кондратенко М.М. Система діагностування стану роликових конвеєрів: шляхи вирішення // Вісник КТУ. –2004. –№4. –с. 77-79.
8. Кондратенко М.М, Савицький О.І. Система автоматизованого контролю стану роликоопор конвеєра // Криворізькй техн. ун-т.: Вісник КТУ: Зб. наук праць. –Кривий Ріг, 2006. – Вип.15. – С. 147-150.
9. Сокотнюк Ю.А. Система автоматического управления наклонным ленточным конвейером: Автореферат диссертации кандидата технических наук: 05.13.07/ДГИ – Дн-ск, 1987. – 16 с.
10. Запенин И.В., Бельфер В.Е., Селищев Ю.А. Моделирование переходных процессов ленточных конвейеров. – М.: Недра, 1969. – 56 с.
11. Назаренко В.М. Режимы работы автоматизированных ленточных конвейеров рудоподготовительного производства: Диссертация доктора технических наук: 05.13.07, 05.05.06/ИГТМ. – Дн-ск, 1990. – 455 с.
12. Мелкозеров П.С. Энергетический расчет систем автоматического управления и следящих приводов. – М.: Энергия, 1968. – 304 с.
13. Савицкий А.И. «Автоматизация конвейерного транспорта с изменяющейся производительностью» Автореферат диссертации канд. техн. наук: 05.13.07/КГРИ – Кривой Рог, 2000. – 16 с.
14. Назаренко В.М., Сокотнюк Ю.А. Передаточные функции ленточного конвейера как объекта регулирования // Известия ВУЗов. Электромеханика. – 1986. – №1. – с. 110-114.
15. Economic evaluation of efficiency of investments into energy-saving controlled electric drives of conveyers of mining and processing works. Krutov G., Savitskyi A.I. 2014, Metallurgical and Mining Industry, No.6, p.78-81.

Рукопис надіслано до редакції 21.03.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/31.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 519.237.7: 621.771.065

Враховуючи специфіку металургійного виробництва, треба зазначити, що при проведенні наукових досліджень приоритетними остаються методи автоматизованого регулювання та керування технологічними режимами роботи прокатних станів гарячої прокатки, практична реалізація теоретичних підходів.
В реальних умовах технологічного процесу неможливо абсолютно точно і адекватно врахувати всю доступну вихідну інформацію. Підвищення ефективності виробничих процесів неможливо без удосконалення і розроблення нових методів моделювання. Використання в теорії прокатки математичних моделей дозволяє передбачувати результати внесення тих або інших змін в технологію процесу або конструкцію прокатного стану. Це дозволяє обрати оптимальний варіант рішення поставленого завдання, у даному випадку зниження енергетичних витрат, і свідчить про актуальність роботи. Суттєвий вплив на витрати енергії і якість прокату має температурний режим прокатки. Правильно вибраний тепловий режим залежить від вихідної температури, розподілу обтиснень по клітям, швидкості прокатки, пластичних властивостей прокату і застосування охолоджуючих засобів.
Для дослідження впливу опору деформації на технологічні параметри процесу гарячої прокатки широких смуг з використанням комплексу прикладних програм було побудовано математичну модель і здійснено планований чисельний експеримент. Виконано розрахунок енергосилових параметрів гарячої прокатки. Встановлено залежності опору деформації від температури прокатки для найбільш використовуваних марок сталі, що дозволило скоригувати їх оптимальний хімічний склад з урахуванням температурного режиму прокатки.
Температурний режим прокатки в безперервних станах виявляє суттєвий вплив на механічні властивості, опір деформації, структуру і якість прокату. Одночасно температурний режим впливає на напружений стан, стійкість і профіль валків, визначаючи точність прокату. Аналіз технічної літератури та патентної документації дозволяє стверджувати, що до 80 % патентів і публікацій присвячені техніці та технології управління температурним режимом прокатки примусовим охолодженням заготовки водою, повітрям і водо-повітряними сумішами. В інших джерелах представлені матеріали по техніці і технології управління температурним режимом прокатки зниженням температури нагріву металу перед прокаткою або зміною кількості використовуваних робочих клітей (безперервної листової прокатки).

Ключові слова: прокатка, температурний режим, технологічні параметри, математична модель.

Список літератури

1. Никитин Г.С. Расчет энергосиловых параметров при горячей прокатке в непрерывной группе сортового стана : метод.указания / Г.С. Никитин, А.А. Восканьянц, К.А. Крюков. – М.: Изд-во МГТУ им. Г.Э. Баумана, 2010.
2. Целиков А.И., Никитин Г.С., Рокотян С.Е. – Теория продольной прокатки. – М.: Металлургия, 1980. – 320 с.
3. Шепель А.А. Разработка энергосберегающих режимов процесса горячей прокатки широких полос / Гірничий вісник. – Кривий Ріг: КНУ, 2015.- Вип. 99.- С. 119-124.
4. Шепель А.А. Совершенствование технологий и оборудования процесса прокатки на широкополосных станах первого поколения / Технологический аудит и резервы производства № 5 1(19), 2014 С. 45-51.
5. Зюзин В. И., Бровман М. Я., Мельников А. Ф. Сопротивление деформации сталей при горячей прокатке. – М.:Металлургия, 1964. – 270 с.
6. Бережний М.М. Теплова деформація залізовуглецевих сплавів та їх вплив на діаграму стану Fе – С. / М.М. Бережний, В.А. Чубенко, А.А. Хіноцька, С.О. Мацишин // ВісникКриворізького технічного університету: Кривий Ріг, 2010. – Вип. 25. – С. 176-179.
7. Солод В. С. Бейгельзимер Я. Е., Кулагин Р. Ю. Математическое моделирование сопротивления деформации при горячей прокатке углеродистых сталей // Металл и литье Украины. 2006. № 7−8. С. 52−56.
8. Ткаченко Г.І., Шепель А.О. Комп’ютерна програма «Пакет прикладних комп’ютерних програм «Rolling». Державна служба інтелектуальної власності України .Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №56980
9. Остапенко А.Л., Забира Л.А. Сопротивление деформации сталей при прокатке и методики его расчета // Черная металлургия. Бюлл. ин-та «Черметинформация», 2009. – №3. – С. 54-79.
10. Технология процессов прокатки и волочения. Листопрокатное производство [текст]: учебн. / М.М. Сафьян, В.Л. Мазур, А.М. Сафьян, А.И. Молчанов.  К. : Вища школа, 1988.  352 с.
11. Использование метода линии скольжения и теоремы о верхней границе для расчета случая сжатия со сдвигом листа. 1. Исследование прокатки с различными скоростями верхнего и нижнего рабочих валков / Mizutani T., Shiozaki H., Jimma T., Mikami M. – Coceй то како. Journal of Japan, Society for Technology of Plasticity,1982, vol. 23, N 258, p.p. 714 – 721.
12. Самойлюк О.А., Ткаченко Г.І., Шепель А.О. Дослідження об’єму осередку деформації при прокатуванні штаби у гладких валках / Вісник Криворізького національного університету. – Кривий Ріг: КНУ, 2014.- Вип. 37.- С. 187-192.
13. Федоринов В.А., Добряк С.К., Удовенко С.Н. Математическое моделирование основных показателей качества холоднокатаных лент и полос при прокатке на многовалковых станах // Удосконалення процесів та обладнання обробки тиском в металургії і машинобудуванні. – Краматорськ: ДДМА. – 2000. – С. 313–315.
14. Коновалов Ю.В. Справочник прокатчика. – Справочное изд. , в 2-х книгах. – Книга 1.- Производство листов и полос. – М. : «Теплотехник», 2008.- 640с

Рукопис надіслано до редакції 17.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/32.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 691.322

Проблема довговічності бетону та залізобетону виникла більше ста років тому і з часом, у зв\’язку з величезними масштабами застосування цих будівельних матеріалів, гострота і значимість цього питання тільки зростала. На теперішній час в будівництві активно використовують багатокомпонентні дрібнозернисті бетони. Однією з переваг останніх є можливість використання місцевих матеріалів, в тому числі відходів промисловості.
Натурні спостереження показують, що бетонні будівельні конструкції та споруди в процесі експлуатації стають не придатними до подальшої експлуатації раніш відведеного терміну, внаслідок дії агресивного середовища. В свою чергу це приводить до додаткових витрат на їх ремонт, а також на будівництво нових споруд. Підвищити корозійну стійкість таких конструкцій можна за рахунок раціонального вибору в\’яжучих та застосування активних заповнювачів. Ефективними методами підвищення корозійної стійкості бетонів і конструкцій на їх основі є застосування заповнювачів з відходів гірничорудної та металургійної промисловості. Останні дозволяють зменшити матеріаломісткість виробництва заповнювачів, поліпшити якість, зменшити собівартість продукції, частково вирішити питання утилізації промислових відходів. Наразі, в літературі, немає чітких науково-обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального застосування бетонів з різними активними заповнювачами в тих агресивних середовищах, де їхня перевага проявляється найбільшою мірою.
Підвищити стійкість бетону по відношенню до дії основних видів корозії можна шляхом використання таких активних заповнювачів, як доменні шлаки, а також шлаки фосфорного виробництва. Аналіз існуючих, на теперішній час, експериментальних даних, стосовно опору дрібнозернистих бетонів на відходах гірничорудної та металургійної промисловості, дії агресивного середовища дозволяє зробити наступні, попередні, висновки: заміна граніту на заповнювач із гідравлічно-активних матеріалів, наприклад, доменний гранульований шлак, підвищує корозійну стійкість бетонів в розчинах сульфатів натрію і магнію, а також в кислих середовищах; використання відходів мінераловатного виробництва, в якості заповнювача, призводить до підвищення опору бетону дії сірководневого агресивного середовища порівняно з бетонами на “класичних”, інертних заповнювачах.

Ключові слова: корозія, бетон, металургійна промисловість, стійкість, граніт.

Список літератури

1. В.М. Москвин, Ф.М. Иванов, С.Н. Алексеев, Е.А. Гузеев Коррозия бетона и железобетона, методы их защиты. – М.: Стройиздат, 1980– 536 с.
2. Бабушкин В.И. Защита строительных конструкций / В.И. Бабушкин.– Харьков: Вища школа, 1989.–166 с.
3. Алексеев С.Н. Коррозионная стойкость конструкций в агрессивной промышленной среде / С.Н.Алексеев, Н.К. Розенталь.–М.: Стройиздат,1976.–206 с.
4. Телесницкий, А.Ф. Влияние растворов серной кислоты на структуру вяжущего бетона в процессе эксплуатации / А.Ф.Телесницкий, Г.П.Тутаев //З ащита от коррозии в химической промышленности: сб. науч. тр. НИИ Технико- экономические исследования.– Черкассы, 1975.– Вып. 2. – С.112–116.
5. Idorn G.M. Deterioration of some concrete structure of a sulfuric acid plant/ G.M. Idorn , H. Krogh //Highway Res. Board.Spec. Rept. 1970.– №10.–P.65–66.
6. Older I. Structure and bond strength of cement-aggregate interface/ I.Older, A.Zurz // Bond.Cementitious Compos.: Symps., Boston, Mass., Des.2,1987.– Pitsburg, 1988.– S 21–27.
7. Ярцев В.П. Влияние состава на долговечность мелкозернистых бетонов / В.П. Ярцев, А.Г. Воронков, А.В. Жариков // Бетон и железобетон. –2006.– С.27–28.
8. Виноградов Б.Н. Влияние заполнителей на свойства бетонов / Б.Н. Виноградов.– М.: Стройиздат, 1979.– 224 с.
9. Ермаков Г.И. Коррозионная стойкость бетона на щебне из шлака фосфорного производства/ Г.И. Ермаков, К.А.Филатов, И.В. Шавернев //Бетон и железобетон. –1988.– №4.– С.43–44.
10. Ю.И. Гончаров, Ш.М. Рахимбаев, М.Ю Малькова и др. Коррозионно-стойкие мелкозернистые шлакобетоны / Гончаров Ю.И., Рахимбаев Ш.М., Малькова М.Ю и др. // Строительные материлы. – 2004. – №6. – С. 38–39.
11. Гончаров Ю.И. Шлакобетоны с активным заполнителем / Ю.И. Гончаров, Ш.М.Рахимбаев, М.Ю. Гончарова // Бетон и железобетон в третьем тысячелетии: сб. науч. тр. науч.-практ. конф.– Ростов-на-Дону: РГСУ, 2000.– С.128–133.
12. Ярцев В.П. Границы работоспособности композиционных строительных материалов/ В.П Ярцев, О.А. Киселева // Вестник ТГТУ.– 2004.– т. 10. –№ 2. –С.543–547.
13. Бобык И.С. Бетоны на граншлаке и золе ТЭС / И.С.Бобык, И.А.Бродский // Бетон и железобетон.–1986.– №–3.–С.19–20.
14. Бобык И.С. Использование отходов и попутных продуктов промышленности для производства строительных материалов / И.С Бобык, И.А Бродский, А.Ф. Тимощук // Экспресс-информация. –М.: ЦБНТИ, 1987. –Вып. 6.– С. 9–10.
15. Хахалева Е.Н. Коррозия мелкозернистого бетона в агрессивных средах сложного состава: автореф. дис…. канд. техн. наук: 05.23.05 / Хахалева Елена Николаевна.– Белгород: БГТУ, 2005. –20 с.
16. Федынин Н.И. Высокопрочный мелкозернистый шлакобетон / Н.И. Федынин, М.И. Диамант.–М.: Стройиздат,1975.–176 с.
17. Yoda A. Cocrete using blast-furnace slag sand/A.Yoda // Rev.32nd Gen. Meet. Assoc. Jap. Techn. Sess., Tokio, 1978. Synops.– P. 85–87.
18. Efec Y. Einflub der Zemente mit unterchied-lichem Huttensandgehalt auf die Chloriddiflusion im Beton / Y.Efec//Betonowerk+Zertigteil-Techn.–1980–46.–№ 6.– S.365–368.
19. Толыпина Н.А., Повышение коррозионной стойкости бетонов путём рационального выбора вяжущего и заполнителей: дис…. д-ра техн. наук: 05.23.05/ Толыпина Наталья Максимовна. – Белгород, 2014. – 354 с.
20. Курочка П.Н. Стойкость бетона в органических агрессивных средах: дис. …д-ра техн. наук: 05.23.05 / Курочка Павел Никитович.– Ростов-на-Дону, 2000.– 288 с.

Рукопис надіслано до редакції 02.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/33.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 624.042.7

Щороку на території України сейсмологи фіксують до 100 землетрусів з незначною магнітудою. За прогнозами вчених з інституту геофізики НАН України існує велика ймовірність землетруси інтенсивністю до 9 балів за шкалою Ріхтера. Питанню сейсмостійкості будівель останнім часом приділяється велика увага. Існуючі будівлі вимагають ретельного дослідження їх технічного стану і розробки ефективної схеми реконструкції та підсилення.
Метою дослідження є визначення та аналіз технічного стану існуючих протяжних кам’яних будівель, виявлення пошкоджень та дефектів конструкцій для оцінки необхідності підсилення їх сейсмостійкості.
Для оцінки технічного стану об’єктів дослідження застосовувалося натурне обстеження з фотофіксацією, аналіз наявної документації, планів.
Для оцінки технічного стану протяжних кам’яних будівель, що експлуатуються в умовах сейсмонебезпечних територій було розглянуто декілька споруд в різних регіонах України: житловий будинок у м. Виноградів (Закарпатська обл.), будівля залізничного вокзалу у м. Козятин (Вінницька обл.) та адміністративна будівля ЦОСПП у м. Одеса.
Вивчаючи питання забудови території України можна зробити висновок, що значна частина протяжних кам’яних будівель була збудована до 1970-х років минулого століття. Це споруди різного призначення – промислові, житлові, адміністративні та ін. До них також належать архітектурно-історичні пам’ятки Одеси, Львова та інших міст. Вразливість протяжних кам’яних будівель до сейсмічних впливів, пошкодження конструкцій в процесі експлуатації, наявність технологічних процесів і великої кількості людей в разі землетрусу можуть стати причиною не лише значних матеріальних збитків, а й людських втрат.
У ході дослідження стану існуючих протяжних кам’яних будівель отримано результати, які підтверджують необхідність їх ретельного обстеження, підтвердженого розрахунками та розробки ефективних методів підсилення. З огляду на недостатнє вивчення проблеми постає багато нових задач для подальшого дослідження.

Ключові слова: сейсмостійкість, кладка, конструкція.

Список літератури

1. Правила оценки физического износа жилых зданий: ВСН 53-86 (р). – М.: Стройиздат, 1988. – 65 с.
2. Положение по техническому обследованию зданий: ВСН 57-88 (р). – М.: Стройиздат, 1991. – 64 с.
3. Сейсмостойкое строительство зданий: учеб. Посовие для вузов / И.Л. Корчинский [и др.]; под. ред. И.Л. Корчинского. – М.: Высшая школа, 1971. – 317 с.
4. Немчинов Ю.И. Проблемы проектирования и строительства в сейсмоопасных районах Украины и основные направления развития норм по сейсмостойкому строительству. – К: НИИСК. – Режим доступа: http://www.seism.org.ua/seism06-02_r.html.
5. Будівництво у сейсмічних районах України: ДБН В.1.1-12:2006. – Офіц. Вид.. – [На заміну ДБН В.1.1-12:2006; Чинні від 16.05.2014]. – К.: Укрархбудінформ: Мінбуд України, 2014. – 119 с.
6. Егупов К.В. Проблемы проектирования на сейсмостойкость протяженных и несимметричных сооружений / К.В. Егупов // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений.– 2000. – № 1. – C.23-30.
7. Earthquake-Resistant Design Concepts: An Introduction to the NEHRP Recommended Seismic Provisions for New Buildings and Other Structures. – Washington, DC: National Institute of Building Sciences., 2010. – 104 p.
8. Закон України \”Про об’єкти підвищеної небезпеки\” від 18.01.2001 р. № 2245-111.
9. АТС-40. Seismic Evaluation and Retrofit of Concrete Buildings-Volume 1 and 2, Applied Technology Council. Report No. SSC 96-01, Seismic Safety Commission, Redwood City, CA. – November 1996. (Оцінка та підвищення сейсмостійкості бетонних будівель – Частини 1 та 2. Технічна рада комісії з сейсмічної безпеки штату Каліфорнія, США)
10. FEMA273. Federal Emergency Management Agency. NEHRP Guidelines for the Seismic Rehabilitation of Buildings, Washington, D.C. – October 1997. (Керівні принципи з відновлення сейсмо¬ стійкості будівель. Федеральне агентство США з питань надзвичайних ситуацій)
11. FEMA 356. Prestandard and commentary for the seismic rehabilitation of buildings. American Society of Civil Engineers (ASCE), Washington, D.C. – November 2000. (Престандарт та зауваження щодо відновлення сейсмостійкості будівель. Американське товариство цивільних інженерів, США)
12. Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (затверд¬ жений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554).
13. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (затверджена постановою Кабінету міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175).
14. Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів (затверджене наказом м н е України від 18.12.2000 р. № 338 та зареєстроване в Мін’юсті України 1.09.2005 за № 970/11250).
15. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI.
16. Порядок і правила проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, діяльність на яких може призвести до аварії екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788).

Рукопис надіслано до редакції 11.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/34.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 681.513.54: 622.788

Для вирішення завдань вдосконалення систем автоматичного керування нелінійними інерційними об’єктами, зокрема технологічними процесами збагачення та переробки залізорудної сировини, останнім часом широко застосовуються методи теорії керування на основі прогнозуючих моделей (Model Predictive Control, MPC). Методи керування з використанням прогнозуючої моделі належать до класу алгоритмів, в яких динамічна модель використовується для прогнозування та оптимізації процесу в режимі реального часу. Перевагами цих методів є відносна простота схеми формування зворотного зв’язку та високі адаптивні властивості, що дозволяє здійснювати квазіоптимальне керування нелінійними нестаціонарними об’єктами зі складною структурою в режимі реального часу з урахуванням обмежень на керуючі та вихідні змінні, враховувати зміни критеріїв якості керування в процесі роботи тощо. Позитивний досвід практичного використання методів керування з прогнозуючими моделями дозволяє розглядати їх як альтернативу використаню класичних параметричних ПІ- та ПІД-регуляторів. Адаптивне прогнозуюче керування можна розглядати як один з варіантів реалізації адаптивного оптимального керування, що уявляє собою сукупність взаємопов’язаних алгоритмів оцінювання параметрів об’єкта керування, оцінювання його стану та безпосередньо алгоритмів формування керування. Формування керування здійснюється шляхом розв’язання оптимізаційної задачі з використанням прогнозуючої моделі процесу безпосередньо під час функціонування системи керування (в режимі реального часу). При цьому можуть використовуватися прогнозуючі моделі різних класів та складності.
У статті розглянуто питання розробки системи адаптивного прогнозуючого керування процесами термічної обробки обкотишів з оперативним оцінюванням параметрів процесу з використанням рекурсивного алгоритму найменших квадратів. Розроблено модель для дослідження ефективності застосування рекурсивного алгоритму найменших квадратів у складі системи адаптивного прогнозуючого керування процесом термічної обробки обкотишів та виконано її моделювання у пакеті Simulink. Отримана система продемонструвала високу якість оперативного оцінювання параметрів процесу, що дозволяє рекомендувати розроблений метод формування адаптивного прогнозуючого керування для керування процесами термічної обробки обкотишів.

Ключові слова: адаптивне прогнозуюче керування, термічна обробка обкотишів, оперативне оцінювання параметрів, рекурсивний алгоритм найменших квадратів

Список літератури

1. Автоматизовані системи керування процесами термічної обробки котунів на конвеєрній випалюваній машині: монографія / В.Й. Лобов, Л.І. Єфіменко, М.П. Тиханський, С.А. Рубан. – Кривий Ріг: Видавець ФО-П Чернявський Д.О., 2015. – 250 с.
2. Поркуян О.В. Керування нелінійними динамічними об’єктами збагачувальних виробництв на основі гібридних моделей Гамерштейна : дис. … д-ра техн. наукйн: 05.13.07 / Ольга Вікторівна Поркуян. – Кривий Ріг, 2009. – 379 с.
3. Веремей Е.И. Пособие «Model Predictive Control Toolbox» [Электронный ресурс] / Е.И. Веремей, В.В. Еремеев, М.В. Сотникова – Режим доступа: http://matlab.exponenta.ru/modelpredict/Book1/index.php. – Загл. с экрана.
4. Morari M. Model predictive control: past, present and future / M. Morari, Jay H. Lee // Computers and Chemical Engineering. – 1999. – Vol. 23. – P. 667–682.
5. Roubos J.A. Fuzzy model-based predictive control using Takagi-Sugeno models / J.A. Roubos, S. Mollov, R. Babuska, H.B. Verbruggen // International Journal of Approximate Reasoning. – 1999. – Vol. 22. – P. 3–30.
6. Garcia C. E. Model predictive control: theory and practice – a survey / C. E. Garcia, D.M. Prett, M. Morari // Automatica. – 1989. – Vol. 25, № 3. – P. 335–348.
7. Lee J.H. State-space interpretation of model predictive control / J. H. Lee, M. Morari, C. E. Garcia // Automatica. – 1994. – Vol. 30, № 4. – P. 707–717.
8. Gomez J.C. Wiener model identification and predictive control of a pH neutralisation process / J.C. Gomez, A. Jutan, E. Baeyens // IEE Proc.-Control Theory Appl. – 2004. – Vol. 151, № 3. – P. 329–338.
9. Pottmann M. A nonlinear predictive control strategy based on radial basis functions models / M. Pottmann, D. Seborg // Comput. Chem. Eng. – 1997. – № 21 (9). – P. 965–980.
10. Буков В.Н. Адаптивные прогнозирующие системы управления полетом / В.Н. Буков. – М.: Наука, 1987. – 232 с.
11. Fruzzetti K. Nonlinear model predictive control using Hammerstein models / K. Fruzzetti, A. Palazoglu, K. McDonald // Process Control. – 1997. – 7 (1). – P. 31–41.
12. Рубан С.А. Автоматизація процесу керування термічною обробкою залізорудних обкотишів з використанням прогнозуючих ANFIS-моделей: автореф. дис. … канд. техн. наук : 05.13.07 / С.А. Рубан // КТУ. – Кривий Ріг, 2011. – 20 с.
13. Михайленко О.Ю. Керування процессом дроблення руди з використанням блочно-орієнтованої прогнозуючої моделі / О.Ю. Михайленко // Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – №4/3 (24). – С. 28–32.
14. Patikirikoral T. Hammerstein-Weiner Nonlinear Model Based Predictive Control For QoS Management in Complex Software Systems / T. Patikirikorala, L. Wang, A. Colman, J. Han // Control Engineering Practice. – 2012. – Vol. 20, № 1. – P. 49-61. doi:10.1016/j.conengprac.2011.09.003.
15. Гончаров Ю.Г. Автоматизация процессов окускования железных руд / Ю.Г. Гончаров, А.В. Дримбо, А.Д. Ищенко. – М.: Металлургия, 1983. – 190 с.
16. Ксендзовский В.Р. Автоматизация процесса производства окатышей / В.Р. Ксендзовский. – М.: Металлургия, 1971. – 216 с.
17. Веремей, Е.И. Управление с прогнозирующими моделями / Е.И. Веремей, М.В. Сотникова. – СПб.: СПбГУ, 2014. – 212 с.
18. Льюнг Л. Идентификация систем. Теория для пользователя / Под. ред. Я.З. Цыпкина. – М.: Наука, 1991 – 432 с.
19. Candy J.V. Model-based signal processing / James V. Candy. – New Jersey: Wiley-IEEE Press, 2005. – 704 p.

Рукопис надіслано до редакції 17.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/35.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]

УДК 624.015

Метою представлених досліджень є експериментальне вивчення трубобетонних еле-ментів зі зміцненим осердям; розробити методи розрахунку несучої здатності та напружено-деформованого стану таких елементів. З урахуванням нинішнього стану будівництва та забезпечення його ресурсами, удосконалення трубобетонних конструкцій шляхом зміцнення бетону осердя є актуальною і важливою задачею. Серед усіх інших відомих способів – це найбільш ефективний, як технологічно, так і економічно. У даний час необхідно посилювати режим економії, ефективність використання ресурсів, знижувати матеріаломісткість в будівництві. Сучасні будівельні конструкції повинні відповідати всім вимогам економічності, ресурсозбереження, які пред\’являються до будівництва. Основний напрямок їх розвитку – це скорочення витрати сталі (14-16 %), економія цементу (10-12%) і економія лісових матеріалів (12-14 %). Ці завдання можна вирішувати, в тому числі і за рахунок зниження матеріаломісткості та зменшення поперечного перерізу конструкцій, за рахунок раціонального поєднання бетону і сталі при їх спільній роботі та за рахунок застосування високоміцних матеріалів. Цим вимогам задовольняють будівельні конструкції з трубобетону. При відносно малому поперечному перерізі такі конструкції здатні витримувати значні зусилля, при цьому бетон за рахунок об\’ємного напруженого стану сприймає напруги, що значно перевищують призмову міцність, що економить сталь і бетон. Застосовуючи високоміцні бетони, бетони, ущільнені пресуванням, центрифугуванням, можна отримати значну економію цементу, так як за рахунок індустріальних технологічних факторів ущільнення бетонної суміші міцність бетону значно підвищується. Підвищити міцність бетону можна і за рахунок застосування непрямого армування, що дозволяє при малій витраті сталі значно підвищити міцність конструкцій.
Удосконалення відомих ефективних способів зміцнення бетону стосовно трубобетонних конструкцій зі зміцненим осердям, придатних до індустріалізації, є актуальною і важливою задачею.
В даній статті досліджень було представлено експериментальне вивчення трубобетонних елементів з бетонними ядрами, зміцненими різними методами; розробити методи розрахунку несучої здатності і напружено-деформованого стану трубобетонних елементів зі зміцненими ядрами.

Ключові слова: трубобетон, зміцнене бетонне ядро, сталева оболонка, напруження, деформації, міцність.

Список літератури

1. Shen Xi-ming. Design of Concrete Pilled Steel Tubular Column for Factory Building. Proceedings. The international speciality conference on concrete filled steel tubular structures. Held at Harbin, China, 1985. – p. 164-170.
2. Zhong Shan-tong. The Use of Concrete Filled Steel Tubular Structures in China. – Proceedings. The international speciality conference on concrete filled steel tubular structures. Held at Harbin, China, 1995. – p. 1-6.
3. Potyondy J.G. Concrete Pilled Tubular Steel Structures In Marine Environment. Proceedings. The international specialіty conference on concrete filled steel tubular structures. Heldat Harbin, China, 1985. – p. 27-31.
4. Furlong R.W. Ascо М. – Desing of Steel-Encased Concrete Beam-Columns. \”Proceeding ASCE\”, №. St. 13, 1998, vol. 94, p 267-281.
5. Furlong R.W. – Strength of Steel-Encased Concrete Beam-Columns. \”Procceedings ASCE\”, №.St.1, 1969, vol 95. -p. 99-107.
6. Gardner K.J. Jacobson E.R. Structural Behavior of Concrete Pilled Steel Tubes as Columns. – J. Amer. Concrete Inst. Proc., 1967, vol. 64, n 7. – p. 404-413.
7. Практика и перспективы применения трубобетона: http://snt.com.ru/praktika-i-perspektivy-primeneniya-trubobetona
8. Санжаровский Р.С. Трубобетонные конструкции в строитель¬стве // Промышленное строительство. – 1999. – № 5. – С. 22-23.
9. Современный трубобетон: http://imet-group.com/?page_id=388.
10. Расул Хамиев. Трубобетон – технология будущого. http://builder.kz/surveys/detail.php?ID=4386
11. Уникальный железнодорожный мост через реку Исеть. http://900igr.net/kartinki/geografija/Kamensk-Uralskij/024-ZHeleznodorozhnyj-most.html
12. Jejcic D. Zanghellini J. Mortiers et ciments armes de fibres. – Annales de l\’institut technique du batiment et des travaux publies. 1977. Nr. 347. – p. 45-87.
13. Steel fibrons shotcrete. \”Tunnele and tunneling\”, 1995, № 4. – P. 74-75.
14. Snyder M.J., Lankard D.R. Factors affecting the flexural strength of steell fibrons concrete. – \”ACI Journal\”, 1972, n 2. – \”Proceeding\”, vol 69. – p. 96-100.
15. Нannant O.I. Steel fibre reinforced concrete. – Prospects Fibre Renforc. Constr. Mater. London, 1972. – p. 47-53.
16. Hummel A. La technologie du beton à trente resistance. Revue des Mater aux. n 474, 1955.
17. Sakino K., Tomii M., Watanate K. Sustaining Load Capacity of Plain Concrete Stub Columns Confined by Circular Steel Tube. Proceeding. The international specialіty conference on concrete filled steel tubular structures. Held at Harbin, China, 1985. – p. 112-118.
18. http://www.expert.ru/printissues/expert/2008/09/oni_ne_vidyat/
19. Стороженко Л.И. Расчёт трубобетонных конструкцій / Л.И. Стороженко, П.И. Плахотный, А.Я. Черный. – К.: Будівельник, 1991. – 120 с.

Рукопис надіслано до редакції 17.04.15

[themify_button style=\”large gray block\” link=\”http://iomining.in.ua/wp-content/uploads/GV/100/36.pdf\” color=\”3b3b3b\” text=\”f6f6f6\”]Переглянути статтю[/themify_button]